Переможці фотоконкурсу: творчі і талановиті

Вірний приятель – то найбільший скарб

Так говорить українське прислів'я (рос. не имей сто рублей, а имей сто друзей). Народну мудрість підтверджують і результати недав­нього фотоконкурсу "Таланти КПІ – 2020", що пройшов в онлайн-режимі на сторін­ці Картинної галереї у Фейс­буці (https://www.facebook.com/pg/gallerykpi/photos/?tab=album&album_id=62107…), де перемогу присуджували за кіль­кістю "уподобайок" від глядачів. З великим відривом перемогла асистент кафедри загальної та неорга­нічної хімії Ірина Кузеванова. Вона неодноразово брала участь у виставках-конкурсах "Таланти КПІ". Була відзначена дипломами та  грамотами.

Про свою творчість Ірина Сергі­ївна розповідає охоче: "Завжди була творчо  налаштована на все  нове та  гарне. Вишиваю хрестиком, бісером та гладдю. Малюю акриловими й олійними фарбами, гуашшю. Складаю  композиції зі штучних  квітів, які  сама  виготовляю, створюю аплікації з тканин, розписую скляний посуд тощо.  Вмію вправлятися з гачком та шпицями, освоїла туніське в'язання".

Фотографувати Ірина почала ще стареньким плів­ковим апаратом. Їй подобається фіксувати пейзажі, квіти та ін. "Коли навколо така  краса,  як  можна пройти повз", – зізнається вона.

У Ірини багато друзів у Фейсбуці, яким подобаються її записи про відомих художників, шпаргалки з анг­лійської та  цікавинки з хімії. Автор вдячна усім, хто віддав за неї свій голос, а особливо рідним та близьким.

Просто побачив, навів фотоапарат і "клацнув"

Провідний редактор газети "Ки­ївський політехнік" Володимир Ігнатович – призер цьо­го­річного фотоконкурсу "Хочу це запам'ятати". Фіксувати ці­каві миттєвості та об'єкти він почав з 2002 року, коли вперше взяв у руки цифровий фотоапарат, який спростив і прискорив процес отримання фотографій. "Не потрібно готувати розчини, проявляти, фіксувати, сушити плівку, а потім проявляти, фіксувати, сушити або глянцювати фотографії. Просто побачив, навів фотоапарат і "клацнув". До того ж не треба думати про те, що закінчиться плівка. Тому можна носити з собою фотоапарат про всяк випадок і знімати все, що захочеться зняти і продемонструвати друзям", – ділиться він.

Київська політехніка – один з найголовніших об'єктів його зйомок упродовж майже 20 років. І це не дивно. На території кампусу багато такого, що хочеться  зняти на па­м'ять, і з кожним роком таких об'єктів більшає. З'являються нові дерева, кущі, квітники. Один і той самий краєвид виглядає по-різному залежно від пори року, часу дня, стану погоди, точки і ракурсу зйомки. Клен біля першого корпусу однієї осені може бути чисто жовтим, іншої помаранчево-червоним або червоно-зеленим.

До речі, В.Ігнатович вважає, що варто оголосити постійно діючий онлайн-конкурс фотографій видів нашого університету. Він достойний такої уваги.

Балерина в місті, равлик і червонощокі яблука

Світлинами миттєвостей, що запам'яталися, й різнобарвними графічними зображеннями милувалися відвідувачі на сторінці  фотовиставки у Фейсбуці та обирали найцікавіші. Традиційно серед учасників багато представників кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки. Як вдається її керівнику створити таке творче мистецьке середовище – залишається загадкою. Зна­йомимося з призерами фотоконкурсу з цієї кафедри.

Олександра Георгіївна Гетьман – доцент кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки. "Дисципліни, що викладаються нашою кафедрою, – розповідає вона, –  закладають у студентів основу інженерної освіти. Без ґрунтовного оволодіння знаннями  при вивченні на­ших курсів неможливо стати освіченим інженером: вміння виконувати та читати кресленики для конструктора чи експлуатаційника є обов'язковою умовою успішної роботи в будь-якій галузі промисловості".

Серію "Пори року", відзначену на конкурсі,  автор фіксувала айфоном на своїй дачі. Червонощокі яблука викликають щире захоплення не лише якістю фото, а й вмінням господарів виростити фантастичний урожай.

Старший викладач Те­тяна Миколаївна Над­кернична спеціально не планує теми світлин.  "Якщо бачу, що це буде нестандартно, цікаво та кольорово, намагаюся зробити фото, – ділиться вона. – Не завжди очікування втілюються на 100%, але іноді настрій, атмосфера повністю переносяться на фотографію. Тоді отримую задоволення як митець". Її "Балерина в місті" притягує і запам'ятовується.

Як викладач ком­п'ютерної графіки вона намагається показати студентам можливості AutoCAD та продемонструвати, що творчий підхід необхідний завжди. Такими є літаючі парасольки в "Кривих дзеркалах".  

Старший викладач Ірина Борисівна Селіна за освітою архітектор, любить малювати, експериментувати з комп'ютерними програмами. Вона постійний учасник мистецьких конкурсів "Таланти КПІ", до участі її заохотила колега по кафедрі Н.А.Парахіна. Теми робіт були різні: печворк, ліплення з глини, малювання фарбами на воді тощо. "Люблю пробувати щось нове, бо зміна захоплень – це завжди цікаво, – говорить майстриня. – Але найбільше захоплення мого життя – це тварини". Серед її робіт, відзначених на конкурсі, крім "Метелика" і "Равлика" – графіч­ний малюнок собаки, яка нагадує її золотистого ретривера Челсі. У  майбутньому автор хоче зробити добірку малюнків і фотографій тварин, можливо це буде Челсі та її  друзі.

От такі вони, наші викладачі, – професійні й відповідальні, доброзичливі й вимогливі, а ще талановиті та творчі.