Переступивши поріг кімнати 215 у 22-му корпусі з табличкою «Геологічний музей», відвідувачі, як правило, вражено завмирають: у скляних шафах ваблять і міняться у сонячному (чи штучному) світлі сотні найрізноманітніших мінералів. Тут таки висить карта України, на якій позначено, звідки родом ті чи інші "гості".
Трохи історії
У стінах Київської політехніки геологічний музей існує вже понад 100 років. На початку XX ст. з його зразками працювали студенти з будівельного, сільськогосподарського та хіміко-технологічного відділень.
Член-кореспондент академії гірничих наук, д.т.н. проф. О.А.Пирський, який біля 30 років завідував кафедрою технології механізації гірничих робіт (їй останнім часом належав музей), розшукав архівні звіти за 1913 рік, де значиться: площа мінералогічного музею - 26 кв. сажнів, площа геологічного музею - 20,5 кв. сажнів. А розміщувалися вони тоді у головному корпусі в крилі, яке ми називаємо ректорським.
За час існування музей то згортав свої площі і ховав зразки у ящики та шафи до кращих часів, то знову розгортав експозиції для відвідувачів та практичних занять студентів.
У повоєнні роки зразки руд із колекцій музею почали вивчати студенти новоствореного металургійного факультету, а згодом і вихованці гірничотехнічного. На той час музей оселився у хімкорпусі у спеціально обладнаному приміщенні, опікувався ним ГТФ. Професор О.А.Лирський, а це саме за його безпосередньої участі відбулося відновлення музею, згадує: "Я прийшов на перший курс гірничотехнічного у 1949 р. Пам'ятаю, з якою цікавістю розглядали ми чудернацькі уламки на заняттях із геології та мінералогії".
Йшли роки, музей поповнювався новими експонатами від гостей та випускників КПІ. В 1980-1985 рр. було проведено упорядкування колекції під керівництвом к.т.н..доц. О.Х.Кузьменка, який особисто зібрав і доставив для музею багато зразків мінералів з різних куточків колишнього СРСР. Саме в ті роки музей в основному став таким, яким його бачать сьогодні.
Сьогодення
Нині музей входить до складу кафедри інженерної екології ІЕЕ. З нового навчального року всім студентам НТУУ "КПІ" викладатимуть курс екології. Тож матимете змогу, шановні читачі, познайомитися з цим диво-музеєм.
На жаль, цим унікальним зібранням сьогодні не опікується жодний штатний співробітник. Немає коштів. До речі, дві третини експонатів і дотепер знаходяться у запасниках. А якщо простіше - полиці зі замкнених шаф, що вишикувалися вздовж стін, аж стогнуть під вагою всіляких гірських уламків та палеонтологічних знахідок. Воістину: чим володіємо - не цінуємо, втративши - скаржимося.
Музей - студентам
Розповідає доцент кафедри інженерної екології кандидат геолого-мінералогічних наук Т.В .Олевська:
"У вітринах геологічного музею виставлено зразки мінералів і гірських порід з різних куточків СНД: Уралу, Далекого Сходу, Казахстану, Узбекистану, Алтаю, Кольського півострова, Красноярського краю, Криму, тощо, а також із Китаю та Африки.
Більшу частину займають мінерали, систематизовані за класами: оксиди; гідроксиди; алюмосилікати,силікати всіх типів, самовироджені елементи. Окремо розташовані вітрини зі зразками гірських порід, систематизованих за умовами утворення: магматичні - ефузивні й інтрузивні; осадові; хімічні; органогенні; метаморфні. В музеї детально представлено декоративно-облицювальне каміння України: граніти всіх типів, гранодіорити, діорити, габробазальти, лабрадорити, мармури, гнейси, кварцити. Нещодавно музей поповнився колекцією зразків корисних копалин України, яка була передана музею ДРГП "Північгеологія" і нараховує 90 зразків.
Зараз викладачі і студенти готують експозицію за етапами розвитку земної кори з використанням зразків палеонтологічної колекції, яка, на жаль, в основному знаходиться в запаснику. Ця експозиція дасть можливість студентам наочно побачити, як виникло життя на Землі, які етапи розвитку воно проходило, як тісно взаємопов'язані тектонічні рухи Землі зі змінами клімату, формуванням клімату, утворенням і перетворенням порід, як нерозривно залежить одна від одної жива і нежива матерія, як під впливом змін складу атмосфери, води, площ океанів і суходолів відбувається формування рослинного та тваринного світу, які істоти найдавніші, а які з'явилися в останню геологічну еру, що продовжується донині. Ця експозиція допоможе зрозуміти і відчути, що таке "біоценоз", "біотоп", "фація", "формація", чому ці поняття так тісно пов'язані між собою, яким чином вони утворюють єдину систему, складові якої органічно і нерозривно залежать одна від одної".
Експозиція музею є базою для підготовки фахівців за спеціальностями "Екологія та охорона навколишнього середовища" і "Розробка родовищ корисних копалин". Тут проводяться лабораторні і практичні роботи з дисциплін: "Загальна геологія"; "Геологія родовищ корисних копалин"; "Інженерна геологія"; "Ґрунтознавство", "Фізика гірських порід"; "Загальна екологія"; "Ландшафтна екологія" вивчаються основні поняття кристалографії, мінералогії, петрографії, геоімії, петрології, поле онтології, стратиграфії, палеонографічного аналізу.