“Воднева революція”: КПІ долучається до нової стратегії ЄС

Питання участі українських підприємців, науковців і освітян у реалізації Водневої стратегії ЄС і, зокрема, ті завдання, які міг би вирішувати колектив нашого університету, обговорили 12 листопада ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський та представники керівництва нашого вишу з членами ініціативної групи промисловців України та її очільником – головним засновником і генеральним директором будівельної компанії «ТММ» Миколою Толмачовим. Завдань цих досить багато. Це і технології отримання водню за рахунок відновлюваних джерел енергії, і проблеми транспортування водню на великі відстані, і пошук нових матеріалів для створення інфраструктури розподілу водню, і підготовка фахівців для нової галузі промисловості, яка має охопити десятки заводів. Тема зустрічі виникла невипадково: питання залучення України до започаткованої в Європейському Союзі масштабної роботи з впровадження сучасних технологій використання водню як основного енергоносія є надзвичайно актуальним. КПІ ім. Ігоря Сікорського може в цьому процесі стати одним із національних локомотивів підготовки кадрів для галузі, а також досліджень та інновацій у цій сфері.

Але все по порядку. 11 грудня 2019 р. Європейська комісія презентувала нову стратегію розвитку ЄС – Європейський зелений курс (The European Green Deal). Вона спрямована на суттєве підвищення ефективності використання ресурсів за рахунок переходу до чистої економіки замкнутого циклу, боротьбу з глобальним потеплінням, скорочення забруднення, збереження біорізноманіття і охоплює всі сектори економіки – транспорт, енергетику, металургію, будівництво, сільське господарство та ін. Проголошено мету перетворення Європи до 2050 року на перший кліматично нейтральний континент. Тобто, на таку частину світу, де економічна діяльність не призводить до викидів парникових газів, головним з яких є вуглекислий газ.

8 липня 2020 р. у Брюсселі було презентовано два нових документи, які конкретизують Європейський зелений курс. Це Стратегія ЄС з інтеграції енергетичної системи (EU Strategy for Energy System Integration) і Воднева стратегія ЄС (EU Hydrogen Strategy). Перша спрямована на підвищення енергоефективності економіки ЄС за рахунок створення інтегральної системи енергозабезпечення, яка має поєднати в єдине ціле різноманітні джерела енергії, інфраструктуру, споживачів і передбачає широке й ефективне використання місцевих джерел енергії, наприклад, відпрацьованого тепла промислових підприємств, енергії біовідходів та ін., а також більш широке застосування електроенергії – для теплових насосів у будівлях, в електромобілях, на транспорті тощо.

Воднева стратегія ЄС передбачає широке використання водню як енергоносія для тих галузей, які не можна електрифікувати, і має на меті доведення до нуля викидів вуглекислого газу промисловими об'єктами, транспортом, енергетикою, будівництвом та ін. Адже водень – це паливо, під час згоряння якого утворюється вода, і його широке застосування має стати важливим засобом декарбонізації (відмови від використання викопних вуглеводнів – вугілля, газу, нафти тощо) економіки ЄС.

Пріоритетом для ЄС названо виробництво так званого відновлюваного (поновлюваного) водню, тобто такого, що виробляється шляхом електролізу за рахунок відновлюваних джерел енергії, переважно енергії вітру та сонця. Для його виробництва в ЄС з 2020 по 2024 рік заплановано встановити електролізери загальною потужністю не менше 6 гігават, які мають виробляли до одного мільйона тонн водню на рік. З 2025 по 2030 рік планується довести потужність електролізерів в ЄС до 40 гігават, а річне виробництво водню до 10 млн тонн. До 2050 року виробництво і застосування водню має зрости ще більше. Зокрема, передбачається, що він буде застосовуватися як засіб балансування системи електроенергетики (добової і сезонної), що базується на відновлюваних джерелах енергії. До 2050 року близько 20% відновлюваної електроенергії може бути використано для виробництва відновлюваного водню.

Воднева стратегія ЄС передбачає, що загальний обсяг інвестицій у відновлюваний водень у Європі може скласти від 180 до 470 млрд євро до 2050 року. За підрахунками аналітиків, до 2050 року водень може забезпечити до 24% світової потреби в енергоресурсах, його щорічні продажі становитимуть 630 млрд євро.

З метою реалізації Водневої стратегії Єврокомісія створила Європейський альянс з чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), куди увійшли підприємства, громадські організації, міністерства і Європейський інвестиційний банк. Презентація цього альянсу відбулася теж 8 липня 2020 р.

Таким чином, у ЄС розпочинається справжня енергетична революція. І не лише енергетична. У названих стратегіях передбачено суттєві зміни в усіх галузях економіки, способі життя і досягнення нової якості життя.

Важливою частиною Водневої стратегії ЄС є міжнародна співпраця. ЄС має намір розвивати взаємодію щодо відновлюваної електроенергії та чистого водню із сусідніми країнами та регіонами, щоб сприяти їх переходу до чистої енергії та сталого розвитку. З урахуванням природних ресурсів, взаємопов'язаності інфраструктури та технологічного розвитку пріоритетними партнерами ЄС у цій справі названо країни Східного та Південного партнерства, причому окремо названо Україну. За оцінками Єврокомісії, до 2030 року в країнах Східного та Південного партнерства потенційно можна буде встановити електролізери для виробництва водню загальною потужністю 40 ГВт. Важливо, що цей водень має вироблятися за рахунок відновлюваних джерел енергії.

Воднева стратегія ЄС передбачає співпрацю з країнами партнерства у спільних з ЄС програмах досліджень та розвитку водневої енергетики. Окремо сказано, що буде заохочуватися участь Західних Балкан та України в Європейському альянсі з чистого водню. До розробки дорожньої карти впровадження водневої енергетики вже взялося Міністерство енергетики України. Належним чином перспективи, які відкриваються перед Україною, оцінив і український бізнес. І зразу почав робити перші кроки з метою взяти участь у реалізації Водневої стратегії ЄС.

Зрозуміло, що й для КПІ ім. Ігоря Сікорського ця тематика є надзвичайно цікавою. Під час зустрічей 12 листопада і наступної, яка відбулася за тиждень, ухвалено рішення виступити з пропозицією членства КПІ ім. Ігоря Сікорського в Європейському альянсі з чистого водню та розглянуто деякі робочі питання участі університету в його роботі. Нині департамент міжнародного співробітництва готує документи, необхідні для вступу. Як член альянсу КПІ може виконувати проєкти фундаментального, прикладного, інженерно-промислового характеру за всім спектром діяльності альянсу, започаткувати міждисциплінарну освітню програму "Зелена економіка", розгорнути широкомасштабну діяльність Національного контактного пункту програми ЄС "Горизонт 2020" "Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали" по залученню до проблематики "Green Deel" 52 університетів-членів Асоціації вищих технічних закладів України, яку КПІ очолює. Досягненню цілей альянсу в інноваційному вимірі сприятимуть Науковий парк "Київська політехніка", Холдинг "Sikorsky Challenge", Бізнес-інкубатор. Планується також провести в січні 2021 року спеціальну панель щорічного Всеукраїнського фестивалю стартап-проєктів "Sikorsky Challenge" – конкурс стартап-проєктів за проблематикою "Clean Hidrogen".