15 лютого 2014 р. виповнилося 450 років з дня народження Галілео Галілея (1564–1642) – італійського вченого, одного із засновників класичного природознавства, автора фундаментальних відкриттів у галузі фізики і астрономії.
Галілей сформулював принцип відносності руху, встановив закон інерції, закони вільного падіння тіла і тіла, що кинуте під кутом до горизонту, відкрив закон сталості періоду коливання маятника і висунув ідею застосування маятника в годиннику. Він також проводив дослідження в галузях гідростатики та опору матеріалів, винайшов гідростатичні ваги, телескоп, прообраз термометра – термоскоп.
Усім відома боротьба Галілея за утвердження геліоцентричної системи світу Коперника. Астрономічні відкриття Галілея, його книги "Зоряний вісник" (1610 р.), "Діалог про дві найголовніші системи світу – Птоломеєву і Коперникову" (1632 р.) мали вирішальне значення для перемоги нового світогляду.
Галілей був також музикантом, художником, теоретиком мистецтва. Його твори, написані на високому художньому рівні, сприяли утвердженню італійської літературної мови.
Світові дослідники ще й досі сперечаються про те, хто ж з науковців періоду так званої нової історії найбільше вплинув на подальший розвиток природничої науки: польський астроном Микола Коперник (1473–1543) – автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи; німецький філософ, математик та астроном Йоган Кеплер (1571–1630) – засновник оптики та відкривач законів руху планет; італійський мислитель, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик Галілео Галілей (1564–1642) – засновник класичної механіки та експериментального природознавства чи англійський фізик Ісаак Ньютон (1643–1727) – творець класичної фізики?
Безперечно, внесок кожного з них важко переоцінити. Доповнюючи один одного, вони неначе перехоплювали естафету, рухаючись в одному напрямку. Їх відрізняла від інших загальна риса, про яку якось написав у одному зі своїх творів Галілей: "Авторитет, заснований на думці тисячі, в питаннях науки не вартий іскри розуму у одного єдиного" (Описи і доведення, що відносяться до сонячних плям).
Для астрономії Галілео Галілей зробив найбільше. Саме він зі своїм інженерним талантом здійснив справжній науковий прорив для астрономів, що все ще спостерігали небо "неозброєним оком". Відкривши нові горизонти досліджень, він, тим самим, ввів революційні зміни до методів астрономічних досліджень та дав поштовх до створення нових і більш досконалих телескопів.
Сучасний діючий найбільший телескоп у світі – Великий телескоп Канарських островів (elGran Telescopiode Canarias), що входить до складу обсерваторії дель Рок де лос Мучачос (о. Пальма, м. Лас Пальмас) в Іспанії – має дзеркало діаметром 10,4 м (працює з 2009 р.)
А перший телескоп 1609 року мав лише 3-кратне збільшення. Не зупиняючись та експериментуючи, Галілео Галілей довів свою конструкцію до збільшення у 32 рази. Те, що побачив Галілей на небі в цей новітній на той час пристрій, вразило і його, і весь світ, перевернувши багато уявлень про світобудову. Навіть короновані особи почали замовляти собі телескопи і дивитись на небо.
Але одна справа бачити, інша – розуміти те, що ти бачиш, і робити висновки. Відкриття Галілея сприяли спростуванню поглядів геоцентризму Аристотеля та Птолемея та утвердженню геліоцентричної системи світу. Так, гори на Місяці виявились схожими на земні, а попелясте світло Місяця Галілей пояснював потраплянням на нього сонячного світла, відбитого від Землі, що не збігалося з вченням про протилежність "небесного і земного". У Юпітера було виявлено 4 супутники, Галілей навіть визначив період їх обертання навколо планети і за їхнім взаємним рухом запропонував визначати довготи на земній поверхні. Цим було спростовано тезу геоцентризму: "Земля не може обертатися навколо Сонця, бо навколо неї самої обертається Місяць". Але ж і Юпітер обертається навколо чогось, маючи аж чотири супутники.
Побачені в телескоп сонячні плями та їхнє переміщення по диску Сонця дозволили Галілею оцінити період та положення вісі обертання Сонця.
Встановлення факту, що Венера змінює фази, а Марс, Юпітер та Сатурн – ні, також було на користь коперніканської теорії. Крім того, Галілей помітив, що планети в телескопі мають диски, а зірки не змінюють свого розміру – це дало можливість оцінити їхні відстані від Землі. Молочний Шлях у телескопі перетворився з туману на міріади нових зірок...
На жаль, від оригіналу першого телескопу Галілея збереглась лише одна лінза, передана астрономом своєму покровителю герцогу Козімо ІІ Медичі. Послідовникам Галілея вдалось провести виміри коефіцієнта заломлення і форми лінзи та складу скла. Наразі працює проект, за яким на відтвореному за зразком телескопі група вчених з флорентійської обсерваторії Арчетрі спостерігає ті самі об'єкти, що й Галілей. Метою проекту є можливість всім охочим "подивитись на світ очима Галілея". Відомо, що останні роки життя Галілео Галілей провів у повній темряві, втративши зір. Фахівці планують провести аналіз ДНК для діагностики захворювання Галілея і відтворити повні умови спостережень.
Галілео Галілей прожив складне життя. Захоплюючись з дитинства музикою та малюванням, мріючи стати священиком, він розпочав свою вищу освіту за настановою батька на медичному факультеті. Студентом, вперше познайомившись з геометрією, став самостійно вивчати математику, викладати яку був запрошений до Пізанського, а згодом і до Падуанського університету. Знайомство з теорією Коперника, недавня календарна реформа, поява наднової зорі привернули його увагу до астрономії, яку він надалі не тільки вивчав та викладав, а й популяризував, уже тоді читаючи лекції для населення та демонструючи небо в телескоп. Схильність до пошуку істини та надзвичайно велика, як на той час, популярність ученого спричинили переслідування інквізиції – суд, в'язниця. 10 останніх років життя Галілей провів під суворим домашнім арештом. Ніколи за все життя не покидаючи межі Італії, Галілей зазнав світової слави. А через багато років космічний апарат "Галілео" покинув навколоземний простір і 13 років поспіль досліджував Юпітер та його супутники.
Галілео Галілей був справжнім майстром, у тому числі і слова. Він писав: "Яким би не був хід нашого життя, ми повинні отримати його як найвищий подарунок від руки Божої, яка рівною мірою володіє можливістю нічого не робити для нас. І навіть нещастя ми завжди маємо сприймати не лише смиренно, але й з глибокою вдячністю Провидінню, яке за допомогою таких засобів відділяє нас від надмірної любові до земних речей і підносить наш розум до небесного і божественного".
Деякі з висловлювань Галілея і сьогодні є актуальними. Наприклад: "…Вимагати, щоб люди відмовлялись від власних суджень і підкорялись судженням інших, і призначати осіб, абсолютно неосвічених в науці чи мистецтві, суддями над людьми вченими – це такі нововведення, які здатні довести до загибелі і зруйнувати державу".
