Щороку на Землі виникає понад 6 000 000 пожеж. З них близько 60 000 – в Україні. Пожежі завжди були одним із найтяжчих народних лих. У середні віки великі міста Європи систематично спустошувалися пожежами. Неодноразово палав Київ і Москва, а Страсбург у XIV столітті горів вісім разів. Двічі вигоряв Берлін. 2 вересня 1666 року в Лондоні сталася велика пожежа, яка тривала п'ять днів і знищила 87 церков та 13200 будинків. Одним із найдраматичніших епізодів війни з наполеонівськими арміями стала вереснева 1812 року пожежа в Москві. З 9151 будинку, що були на той час у місті, згоріли 6596.
Перші згадки про заходи боротьби з пожежами на території Київської Русі є в "Руській правді" – законодавчому положенні, котре з'явилося в XI ст.
У 1672 році в Голландії був винайдений насос із напірним рукавом, що подавав воду на велику відстань. Такі насоси з рукавами залишалися основним технічним засобом гасіння пожеж до 1829 року, коли було створено паровий пожежний насос. Із XVII–XVIII ст. починають упроваджуватися протипожежні правила в будівництві, з'являється пожежно-сторожова служба. На початку XX ст. була вперше отримана хімічна піна для гасіння пожеж нафтопродуктів, з'явились автоматичні пожежні сповіщувачі, хімічні пінні та порошкові вогнегасники. Тож з часом людство створило всі, або майже всі засоби для успішної боротьби з пожежами.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих втрат, зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого та успішного гасіння пожеж.
Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, інститутів, університетів та ін. покладається на їх керівників (у КПІ – деканів факультетів).
Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших окремо розташованих господарських спорудах – гаражах, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників або наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.
Обов'язки деканів факультетів університету та уповноважених ними органів, а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються Законом України "Про пожежну безпеку".
Вони зобов'язані:
- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативи та акти, що діють у межах вищих навчальних закладів, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;
- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організувати навчання працівників правил пожежної техніки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- утримувати в належному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- утворювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу.
Обов'язки сторін орендованого майна повинні бути визначені у договірній формі.