КПІ здійснює підготовку фахівців, керуючись потребами ринку праці, вимогами європейської системи забезпечення якості освіти, відповідає національній системі ліцензування й акредитації, посідає лідируючі позиції серед ВНЗ за даними національних і міжнародних рейтингів. Саме тому він має статус дослідницького університету і традиційно є одним з кращих вітчизняних навчально-наукових закладів.
Відповідність міжнародним стандартам освіти забезпечується, зокрема, впровадженням системного самоаналізу (ректорський контроль, державна акредитація, моніторинг, анкетування роботодавців тощо); програм подвійного диплома; участю студентів у міжнародних заходах (олімпіадах, школах, змаганнях); співпрацею з вітчизняними й іноземними університетами-партнерами та міжнародними акредитаційними організаціями; впровадженням внутрішньої системи забезпечення якості.
На сьогоднішній день в НТУУ "КПІ" здійснюється підготовка фахівців за 55 напрямами, 116 спеціальностями ОКР "спеціаліст" та 122 спеціальностями ОКР "магістр". З них акредитовано (станом на 01.03.2014 р.): напрямів підготовки – 55 (100%); спеціальностей ОКР "спеціаліст" – 113 (97,4%); спеціальностей ОКР "магістр" – 118 (96,7%). Університет визнано акредитованим за статусом ВНЗ IV рівня (наказ МОН України від 01.07.2013 р. № 2494л). До проведення акредитації було залучено 107 кафедр університету (81,7%), з них 99 випускових (87,6%).
Якість абітурієнтів та контингенту студентів. У КПІ як дослідницькому університеті підготовка фахівців, затребуваних сьогодні економікою країни, базується на трикутнику знань: освіта – наука – інновації, а якість підготовки включає в себе 5 основних складових: якість підготовки абітурієнтів і студентів, навчальні програми, кадровий склад, рівень фінансово-матеріального забезпечення, систему оцінки якості.
Щодо абітурієнтів: у цьому навчальному році прийом до університету здійснювався за 123 спеціальностями, середній конкурс за поданими заявами – 7,34. Серед наших першокурсників 25% мали середній бал ЗНО 162-172; 27% – 173-183 бали; 16% – 184-190 балів; 8% – 190,5-195 балів; 5% – 195,5-199,5 бала, що значно вище, ніж середній показник по Україні. Частка випускників системи доуніверситетської підготовки (СДП) НТУУ "КПІ" в загальній кількості зарахованих на перший курс – 32% (торік – 31%). У 2013/14 н.р. загальна кількість слухачів у СДП НТУУ "КПІ" (разом із відділеннями ліцейних класів) складає 2500 осіб. За попередніми даними, переважна більшість із них бажають навчатися в ІПСА, ФТІ, ФІОТ, ФПМ, ІТС, ФЕЛ. У 2013 р. студентами вищих навчальних закладів столиці стали 383 переможці Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН, з них студентами НТУУ "КПІ" – 99 осіб. Вони навчаються на ФІОТ, в ІПСА, ФТІ, на ФБТ, ІФФ, ФЕЛ, ФПМ та ін.
Щодо випускників. Запити на них у 2013 р. склали 128% (найбільше на ХТФ, ПБФ, ІФФ, ТЕФ тощо), працевлаштовано – 99%. За комплексним показником "прийом-випуск" серед інститутів (факультетів) лідирують ТЕФ, ІПСА, ФІОТ, ФММ, ІТС. Найбільше випускників працює в галузях ІТ-технологій, машинобудування, енергетиці, радіоелектроніці, приладобудуванні та ін. За даними центру "Соціо+", понад 60% роботодавців вважають підбір кваліфікованого персоналу важливою проблемою, причому 90% випускників КПІ за кваліфікацією відповідають вимогам до роботи, 97% – мають високий рівень професійної підготовки. Недоліками, як і раніше, називають відсутність практичної підготовки, навичок роботи зі службовими документами, володінні сучасними програмними продуктами, іноземними мовами тощо.
Якість кадрового складу викладачів залежить від підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру (докторантуру), вимог до конкурсного обрання науково-педагогічних працівників (НПП), підвищення їх кваліфікації, перепідготовки, стажування, відповідності рейтинговій системі оцінки роботи. Для визначення рейтингу НПП використовується комплексна система показників. Вона включає навчально-методичну роботу, яка оцінюється у 450 балів (45%); науково-інноваційну роботу – 450 балів (45%); організаційно-виховну – 100 балів (10%).
Відповідність вимогам акредитації. На жаль, 36 випускових кафедр не відповідають цим вимогам. Дефіцит докторів наук становить 40 осіб. Чотири кафедри очолюють не доктори наук, і в штаті кафедри відсутній доктор наук чи професор (кафедра організації видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження ВПІ; машин та апаратів поліграфічного виробництва ВПІ; кібернетики хіміко-технологічних процесів ХТФ; інформаційної та вимірювальної техніки ФАКС). Завідувачі 12 кафедр не є докторами наук. Відсутній доктор наук чи професор (крім завідувача кафедри) на 28 кафедрах. На сьогодні на 89 кафедрах відсутні докторанти, на 17 – аспіранти, на 35 кафедрах до 2017 р. не планується захисту докторських дисертацій, на 16 – кандидатських. Разом з тим, є кафедри з високими показниками набору в аспірантуру (докторантуру): фізики металів, акустики та акустоелектроніки, оптичних та оптикоелектронних приладів, математичних методів системного аналізу та ін.
За останні роки середній вік викладацького складу дещо зменшився (див. діаграму на стор. 4). Сьогодні це 50 років (у 2013 р. – 50,3): маємо 1,3% викладачів віком 20-24 роки; 26,7% віком 25-35 років; 15,4% віком 36-45 років; 15,4% віком 46-55 років; 22,5% віком 56-65 років; 14,6% віком 66-75 років. У КПІ "наймолодшими" за віком викладачів є ФЛ (42,3 року); ВПІ, ФММ, ФБТ, ІТС, найповажнішими – ФЕА, ІЕЕ, ФМФ, ФАКС, РТФ (55,8 року). Маємо 49 кафедр, завідують якими професори віком понад 65 років, та 64 кафедри, завідувачам яких до 65 років. Тільки на 48 кафедрах є резерв (доктор наук віком до 65 років) на заміщення посади завідувача. Дефіцит докторів наук для створення загального резерву – 37 осіб.
Позитивним моментом є стала динаміка зменшення середнього віку НПП університету.
Якість навчальних програм, наукового і методичного забезпечення ґрунтується на впровадженні наскрізної інтегрованої підготовки бакалавр – магістр – кандидат наук (PhD); високих вимогах до магістерських програм; встановлених "квотах" кафедр щодо кількості набору до магістратури; сучасних навчально-методичних розробках; нових інформаційних технологіях навчання; системі незалежного моніторингу та оцінювання знань і умінь студентів (включаючи роботодавців); державній атестації випускників; міжнародній інтеграції навчальних програм. Інноваційна складова підготовки фахівців включає: програми підготовки бакалаврів, магістрів; курсові проекти, бакалаврські роботи і проекти практичного спрямування, магістерські дисертації; практичну підготовку; підготовку кандидатів наук за інтегрованими планами (магістр – PhD); наукову роботу студентів; спільні інноваційні цільові проекти з промисловістю.
Підтвердженням високого авторитету КПІ у системі вищої освіти є створення і функціонування на базі університету науково-методичних комісій МОН України: з системного аналізу; інформатики та обчислювальної техніки; автоматики та управління; машинобудування та матеріалообробки; енергетики та енергетичного машинобудування; електротехніки та електромеханіки; електроніки; радіотехніки, радіоелектронних апаратів та зв'язку; метрології, вимірювальної техніки та інформаційно-вимірювальних технологій; інформаційної безпеки.
За останній рік в університеті здійснено структурні перетворення кафедр, відкрито нові спеціалізації на факультетах соціології і права та біомедичної інженерії. Зокрема, відкрито нові спеціалізації: на кафедрі теплотехніки та енергозбереження ІЕЕ – "Муніципальний енергетичний менеджмент" спеціальності "Енергетичний менеджмент"; на кафедрах ФСП – "Інформаційне право" спеціальності "Правознавство"; "Електронне урядування в адміністративній діяльності" спеціальності "Адміністративний менеджмент"; "Соціологія модернізації та науково-технічного розвитку" спеціальності "Соціологія".
Комплексним моніторингом якості підготовки фахівців у НТУУ "КПІ" за 17 турів (2005–2013 рр.) було охоплено 74857 студентів, 146 спеціальностей, 1546 дисциплін. Перевірено та опрацьовано 318 тис. робіт ректорського контролю якості залишкових знань з фундаментальних, професійно-орієнтованих, фахових та гуманітарних дисциплін.
Загальна кількість зарахованих до КПІ магістрів у 2013 р. – 1563 особи (у 2012 р. – 1748, у 2011 р. – 1391). Найвищий конкурс прийому в магістратуру спостерігався на ФММ, ФПМ, ФЛ, РТФ. 27 зі 105 кафедр здійснили прийом без конкурсу (45 у минулому році).
Характеристика наукового резерву: зараховано до аспірантури з числа магістрів університету 128 осіб, зараховано до груп наукового резерву 87 осіб, випускників денної аспірантури за державним замовленням 148 осіб. З них залишилося працювати в КПІ: на педагогічній роботі 64 особи, науковій і адміністративній – 28. Сім інститутів (факультетів) здійснює підготовку за інтегрованими програмами "магістр" – "кандидат наук", що забезпечує плідну наукову роботу і навчання за обраною темою досліджень, націлену на кінцевий результат.
У КПІ діє програма подвійних дипломів з університетами восьми країн: Німеччини – ФЕЛ, ІТС, ФІОТ, ЗФ, ММІ; Франції – ФМФ, ХТФ, ФММ, ФІОТ, ФТІ, ІПСА, ФПМ; Кореї – ІЕЕ, ФБМІ; Болгарії – ФІОТ; Бразилії – ЗФ; Чехії – ФІОТ; Греції – НТУУ "КПІ"; Словаччини – НТУУ "КПІ". 67 студентів КПІ виїжджали на навчання за кордон в 2013 р.
Уже восьмий рік в університеті працює літня школа "Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики" (AACIMP). Минулого року програма складалася з трьох частин: прикладні комп'ютерні науки (Applied Computer Science); нейронауки (Neuroscience); сучасні дослідження операцій (Operational Research). У Літній школі-2013 взяли участь 73 учасники з 20 країн світу, викладали 29 професорів та науковців з 10 країн світу, організовували роботу понад 30 волонтерів – студентів НТУУ "КПІ", членів Наукового товариства студентів та аспірантів. Літню школу-2013 підтримували провідні міжнародні та українські компанії й організації. В університеті також реалізуються навчальні проекти за міжнародними програмами: TEMPUS, ERASMUS MUNDUS, DAAD, 100+100+100 та додаткові локальні навчальні курси. Зокрема, пройшов весняний курс для аспірантів "Інновації для сталого розвитку" (TEMPUS-CREDO), лекції "Машинне навчання", "Нейродинаміка. Механізми нейронних ритмів" та ін.
Підвищення кваліфікації фахівців у підрозділах НТУУ "КПІ".Загальна кількість слухачів, що пройшли навчання за програмами підвищення кваліфікації у 2013 р., становить 1949 осіб. З них на базі навчально-методичного комплексу "Інститут післядипломної освіти" – 811 осіб, Центр ПК керівників та спеціалістів Міненерговугілля – 744, Центр підготовки енергоменеджерів ІЕЕ – 143, Центр ППК фахівців у галузі інформаційної безпеки – 110 осіб та ін. У 2013 р. на базі НМК "ІПО" підвищили кваліфікацію 512 працівників НТУУ "КПІ". В Українському інституті інформаційних технологій в освіті за 2007–2013 рр. розроблено 376 навчальних програм, сертифіковано – 349. Щороку за ними навчається приблизно 8 тис. студентів.
Подальше вдосконалення навчального процесу в університеті пов`язано з розвитком лабораторної бази, фінансуванням матеріально-технічного переоснащення, впровадженням сучасних програмно-технічних засобів, інформатизацією КПІ.
Станом на кінець лютого загальна кількість навчальних приміщень у КПІ складає 1807: аудиторій – 476, лабораторій – 958, комп'ютерних класів – 217, методичних кабінетів – 64, читальних залів НТБ – 15 (на 1,5 тис. місць), класів курсових та дипломних проектів – 64. За останній рік суттєво зросла кількість навчальних лабораторій.
Досягненням університету є створення спільних підрозділів НТУУ "КПІ" з провідними компаніями для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців. На сьогодні діють: лабораторія "Майкрософт-КПІ" (ФІОТ); академія CISCO (IПСА, ФІОТ); лабораторія "Mотоrola-КПІ" (ФАКС, ФПМ); лабораторія ВПІ "Преса України"; Українсько-Японський центр; Українсько-Корейський центр; центри КПІ-EPAM (ФІОТ, ІПСА, ФПМ, ТЕФ); лабораторія RIGAKU; центр НТУУ "КПІ"- DELCAM PLC (ММІ); навчальний центр "КПІ-ФЕСТО" (ММІ); навчально-тренінговий центр НТУУ "КПІ"-НААS (ММІ); лабораторія схемотехніки і мікропроцесорних систем (ФБМІ); науково-дослідна лабораторія функціональних резервів організму людини (ФБМІ) та ін.
Видавнича діяльність. Експертна рада з навчальних видань у 2013 р. розглянула 138 рукописів, з них рекомендовано до присвоєння грифів: МОН України – 7 підручників та 33 навчальних посібники; НТУУ "КПІ" – 46 навчальних посібників, 13 курсів лекцій, 16 дистанційних курсів та ін. У видавництві "Політехніка" торік вийшли друком: 5 підручників, 25 навчальних посібників, 47 навчальних програм, 50 наукових видань, 37 періодичних видань, 32 довідкових видання, 750 інших видів друкованої продукції.
В університеті триває впровадження системи "Електронний кампус НТУУ "КПІ". На кінець лютого загальна кількість користувачів системи ЕК становила близько 32114, з них – 24208 студентів, викладачів – 2972. У систему ЕК завантажено 48192 електронні методичні матеріали; до користування ЕК долучені студенти-іноземці; здійснюється моніторинг статистичних даних та інформаційних ресурсів для рейтингування у Webometrics. За результатами щоквартального моніторингу найкращими в університетській мережі є сайти ІПСА, ІЕЕ, ФТІ, ТЕФ, ІТС.
Над чим необхідно працювати. Вважаю за потрібне наголосити на подальших кроках щодо вдосконалення якості освіти та забезпечення навчального процесу в НТУУ "КПІ".
- Роботу потрібно зосередити на глибокій інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів, підвищенні якісного складу викладацьких кадрів і контингенту студентів, впровадженні нових методів і технологій навчання, підсиленні фундаментальної та практичної підготовки.
- Продовжити вдосконалення структури підготовки фахівців, включаючи відкриття нових спеціальностей і спеціалізацій.
- Забезпечити оновлення кадрового складу, використовуючи систему конкурсного обрання та рейтингового оцінювання викладачів; запровадити дійову систему кадрового резерву, залучаючи випускників аспірантури і магістратури до викладацької роботи.
- Здійснювати постійний моніторинг показників рейтингового оцінювання підрозділів, удосконалювати систему оцінювання, моніторингу та рівня підготовки фахівців.
- Продовжити здійснення освітніх проектів та співпрацю в рамках проектів TEMPUS, спрямовуючи їх результати на розвиток усіх факультетів (інститутів). Розширювати спектр програм подвійного диплома, мобільності студентів і викладачів, співпраці з університетами України та світу.
- Забезпечити подальший розвиток навчально-лабораторної бази підрозділів, продовжити практику створення спільних навчально-наукових центрів і лабораторій з міжнародними і вітчизняними підприємствами й організаціями, залучаючи міжнародні гранти і проекти.
- Забезпечити участь усіх навчально-наукових підрозділів у проведенні профорієнтаційних заходів та веденні баз даних щодо талановитої молоді – учасників програми "Майбутнє України", Малої академії наук, слухачів системи довузівської підготовки та ін.
- Продовжити роботу з формування програм підготовки кандидатів наук (PhD) та підготовки за інтегрованими програмами "магістр" – "кандидат наук".
- Продовжити роботу з роботодавцями на основі діючих та нових угод про співпрацю, широко залучати представників підприємств і організацій до навчального процесу і державної атестації випускників університету.
- Вважати одним з визначальних показників роботи кафедр їх участь у системі післядипломної освіти університету для реалізації продовженого навчання фахівців (друга освіта) та підвищення кваліфікації, зокрема шляхом укладення прямих договорів з підприємствами.
- Продовжити роботу щодо міжнародної мобільності студентів, започаткувати нові англомовні програми для навчання іноземних студентів; продовжити практику проведення літніх шкіл за широкою участю іноземних учасників та ін.
- Удосконалювати роботу зі створення цілісної інформаційної системи навчального процесу та управління університетом.
- Запровадити систему визначення тематики атестаційних робіт і залучення магістрів до діяльності Наукового парку "Київська політехніка" спільно з компаніями-партнерами.