Незважаючи на те, що за результатами діяльності у 2005 році (за інтегрованим рейтингом) НТУУ “КПІ” зайняв І місце серед політехнічних університетів країни, це не привід для самозаспокоєння, оскільки нам належить пройти ще складний шлях і вирішити багато проблем, щоб відповідати вимогам сучасного європейського університету.
Завдання колективу університету
У цій статті я хотів би зосередитися на комплексі питань, пов'язаних із ключовою проблемою, – забезпеченням якості підготовки фахівців. Головними складовими забезпечення якості освіти ми вважаємо:
- кількісний і якісний склад абітурієнтів, їх підготовку в широкій мережі ліцеїв, спеціалізованих шкіл, класів, підготовчих курсів тощо; вдосконалення системи обов'язкового вхідного тестування;
- якісний склад викладачів, підвищення вимог до їх конкурсного обрання з урахуванням наукової, методичної та організаційно-виховної роботи;
- поліпшення умов роботи викладачів, оптимізацію їх навантаження, підвищення кваліфікації викладачів;
- оптимізацію структури навчальних планів та програм за кредитно-модульною системою, графіка навчального процесу, видів занять з урахуванням необхідності на активізації самостійної роботи студентів;
- поліпшення матеріально-технічного та методичного забезпечення навчального процесу;
- об‘єктивний моніторинг знань студентів протягом усього періоду навчання, включаючи ректорський та інші види незалежного контролю залишкових знань;
- постійний моніторинг і аналіз відгуків підприємств та організацій, де працюють випускники;
- розширення системи післядипломної освіти, перепідготовки кадрів та підвищення кваліфікації.
Ці заходи органічно пов'язані з послідовним і розважливим впровадженням принципів Болонського процесу, що передбачає гарантування якості освіти за умови об'єктивної незалежної оцінки за європейськими критеріями. Серед цих заходів визначальним є якісний склад викладацьких кадрів . Сьогодні в штаті університету працюють 2206 викладачів, з яких близько 60% – професори та доценти. За кількістю професорів показники кращі, ніж минулого року, хоча проблема старіння викладацького корпусу залишається актуальною.
Викладацькі кадри
“Найстарішими” в університеті є РТФ, ФЕА, ІЕЕ. Якщо середній вік викладачів по КПІ – 51,7 року, то на РТФ він сягає 57,1 року. Середній вік працівників кафедри теоретичних основ радіотехніки – 61,9, а викладачів кафедри забезпечення життєдіяльності – 66,4 року, що взагалі ставить під сумнів її існування через кілька років. Порівняно з минулим роком середній вік викладачів по університету збільшився на один рік, “постарішали” практично всі факультети, крім ФММ, на якому середній вік зменшився з 46,2 до 45,7 року.
Як бачимо, політику щодо залучення молоді до викладацької роботи факультети не проводять, хоча можливості тут непогані. Адже з 34 випускників аспірантури 26 були прийняті на посади асистентів, а з 754 магістрів, які закінчили КПІ у 2005 році, тільки 15 почали викладацьку роботу (з 51 працевлаштованого в університеті). Слабка селекційна робота “критичних” кафедр не може не хвилювати керівництво інститутів та факультетів.
Але не тільки, і навіть не стільки вікові проблеми є головними для наших викладачів. Багато з них фактично припинили наукову роботу, обмежуючись лише проведенням занять з використанням застарілих методів репродуктивного навчання, вони не оновлюють методичне забезпечення, не використовують новітні інформаційні технології, оскільки значною мірою не володіють ними й самі. Разом із цим фактично не діє система підвищення кваліфікації викладачів, а стажування їх здійснюється, як правило, суто формально.
Така ситуація вимагає невідкладних заходів для її виправлення. Насамперед, цьому повинно сприяти поліпшення матеріального забезпечення викладачів та умов їх роботи. Динаміка зростання посадових окладів показує, що в КПІ вони значно вищі, ніж в інших ВНЗ, тож результативнішим є конкурс на викладацькі посади. Впровадження відповідно до Закону України “Про вищу освіту” зменшених нормативів навантаження повинно суттєво змінити графік роботи викладачів на користь творчої й наукової роботи. Згідно із ст.49 цього закону “максимальне навантаження науково-педагогічних працівників визначається вищим навчальним закладом і не може перевищувати:
- для завідуючого кафедрою – 540 год.;
- для професора – 640 год.;
- для доцента – 700 год.;
- для старшого викладача та асистента – 820 год. на навчальний рік”.
Підвищення вимог до викладачів та завідувачів кафедр, яке передбачається новими умовами конкурсного обрання, стосується обов'язкової наукової роботи, підготовки конспектів лекцій та інших методичних матеріалів, предметної роботи з переходу на нові навчальні плани, впровадження кредитно-модульної технології тощо. Цій самій меті підпорядковується також удосконалення структури підготовки фахівців та розробка нових навчальних планів.
Напрями підготовки фахівців
За минулий рік ліцензовано 3 нові спеціальності за програмами спеціаліста та 2 спеціальності для підготовки магістрів, ліцензовано підготовку до вступу іноземних громадян.
Тож станом на 01.03.2006 р. :
- загальна кількість напрямів підготовки – 39;
- загальна кількість спеціальностей – 124 (на три більше, ніж у попередньому році), в тому числі: ІПСА – 3, ВІТІ – 7, Славутицька філія – 2.
Всього ліцензовано підготовку:
- бакалаврів зі 118 спеціальностей (ліцензований обсяг складає 10500 осіб за денною і 6200 – за заочною формами навчання);
- спеціалістів – зі 119 спеціальностей;
- магістрів – зі 101 спеціальності.
Загальний ліцензований обсяг підготовки спеціалістів і магістрів складає 10641 особи за денною та 6440 осіб за заочною формами навчання.
На 10.03.2006 р. акредитовано 122 спеціальності (98,4%), з них на IV рівні 97 (78,2%), на ІІІ рівні 15 (12,1%), на ІІ рівні – 10 (8,1%) і не акредитовані 2 (1,6%) спеціальності Славутицької філії.
Шляхом Болонських ініціатив
Як суттєвий крок до автономії, ми отримали Генеральну ліцензію, в якій зазначається загальний ліцензійний обсяг підготовки спеціалістів і магістрів з наданням права КПІ самостійно розподіляти його між освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста та магістра залежно від потреб ринку, можливостей кафедр та бажань студентів.
КПІ взяв активну участь у розробці нового переліку спеціальностей, що вводиться з 2007/2008 навчального року. Зроблені певні кроки щодо формування нового покоління навчальних планів з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Зокрема, чітко визначено структуру навчального плану та графік навчального процесу. Сформульовано принципи формування кредитних модулів у навчальному плані , які передбачають зменшення кількості дисциплін, що вивчаються в одному семестрі, скорочення загальної кількості дисциплін у навчальному плані шляхом інтеграції змістовно пов'язаних дисциплін та інше.
З метою посилення професійно-практичної підготовки майбутнього бакалавра (як фахівця з професійною підготовкою, що дозволяє працювати на посадах експлуатаційного та технологічного напряму) сформовано пропозиції щодо розподілу кредитів ЕСТS за циклом дисциплін та структури бакалаврської підготовки . Ці пропозиції обговорено за участю факультетів та інститутів, вони стануть у пригоді під час розробки нових навчальних планів з урахуванням переходу до нового переліку спеціальностей.
Визначення якості підготовки фахівців
У минулому році здійснено певні заходи щодо створення системи гарантування якості підготовки. Зокрема, створений у 2005 році Інститут моніторингу якості освіти провів велику роботу з відпрацювання системи моніторингу знань студентів за результатами ректорського контролю , екзаменаційних сесій і атестацій та якості підготовки випускників за відгуками роботодавців. Індекс якості підготовки фахівців, який лежить у межах 155,7 – 81,3 (з 200 можливих), дозволив визначити рейтинг 112 спеціальностей університету. За результатами комплексного моніторингу в поточному семестрі наказом ректора визначено заохочувальні фонди для 20 спеціальностей з найвищим рейтингом. Це матеріальне заохочення дозволить покращити матеріальну базу, методичне забезпечення і матеріальне становище викладачів, які зробили найвагоміший внесок у роботу кафедри. Для кафедр-переможців це додаткові можливості вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, яка залишається дуже гострою.
Забезпечення навчального процесу
Минулого року відбулися певні позитивні зрушення у вирішенні цього питання. Зокрема, придбано комп'ютерні класи для ФМФ, а також обладнання довгострокового використання на суму 4610 тис. грн за рахунок:
- “загального фонду держбюджету – на 242,3 тис. грн;
- “спеціальних коштів підрозділів - на 2459,2 тис. грн;
- “централізованого фонду – на 1760,9 тис. грн для підрозділів і на 148,4 тис. грн для централізованих потреб.
- Серед підрозділів – за власні кошти придбано обладнання: ФММ – на суму 444,2 тис. грн, ІПСА – на суму 253,5 тис. грн, ФЕЛ – на суму 184,4 тис. грн.
У реальних умовах, поряд з постійною роботою ректорату щодо збільшення бюджетного фінансування, розвиток навчальної бази передбачено в бюджетах усіх факультетів. Коефіцієнт розвитку становить 0,32 порівняно з 0,19 у минулому році.
Однією з важливих складових підвищення якості підготовки є методичне забезпечення навчального процесу. За минулий рік видавництво “Політехніка” видало 14 підручників і навчальних посібників, 585 найменувань методичної літератури, а всього видано 232 найменування друкованої продукції загальним накладом понад 60 тис. примірників.
Активно працює бібліотека – книжковий фонд поповнився за рік на 41 204 примірники (10 969 назв), а також кількома сотнями електронних підручників.
Стосовно нашого поповнення на перший курс варто зазначити, що минулого року середній конкурс за заявами по університету залишився приблизно на тому самому рівні, що й 6 років тому, і склав більше 2-х претендентів на одне місце, а всього на 4 776 місць державного замовлення було подано 10 747 заяв та більше тисячі заяв на контрактну форму навчання . Як і раніше, найбільший конкурс за заявами утримується на спеціальності гуманітарних, економіко-управлінських і комп'ютерних напрямів.
Сьогодні в цілому працевлаштування випускників можна вважати задовільним, бо 96% їх отримали направлення на роботу, хоча на різних факультетах кількість працевлаштованих відхиляється від середнього показника. Найбільшою популярністю користуються напрями: “Авіація і космонавтика”, “Хімічна технологія та інженерія”, “Математика”, “Прилади” та інші .
Серед претензій до наших випускників за результатами моніторингу роботодавців – слабке володіння іноземними мовами, а також для ряду факультетів – сучасними інформаційними технологіями.
Навчання протягом усього життя
Дбаючи про реалізацію принципу “навчання протягом усього життя”, приділено увагу розвитку післядипломної освіти. Сьогодні в університеті перепідготовка фахівців охоплює 10 напрямів і 15 спеціальностей.
Загальна кількість слухачів Міжгалузевого інституту післядипломної освіти порівняно з 2005 роком зросла в 1,1 разу і на сьогодні складає 951 особу. Випуск слухачів МІПО НТУУ “КПІ” у 2005 році порівняно з 2004 роком зріс в 1,5 разу (з 136 до 207 осіб ). Протягом 2005 року на базі університету підвищили кваліфікацію 1070 спеціалістів Мінпаливенерго України.
Але не всі факультети активно розвивають систему другої та післядипломної освіти, що свідчить або про нерозуміння їх керівниками важливості цієї роботи, або про недостатню кваліфікацію викладачів відповідних кафедр. Розвиток післядипломної освіти – важливий критерій визнання рівня спеціальності кафедри на ринку праці, і ця робота повинна обов'язково враховуватись при оцінці діяльності кафедр.
Методичне забезпечення навчання
У минулому році достатньо ефективно працювала Методична рада університету. На 9 її засіданнях, у тому числі розширених із залученням завідувачів кафедр та їх представників, було розглянуто понад 40 питань, які стосувалися заходів та завдань підрозділів університету щодо реалізації положень Болонського процесу, запровадження в університеті двоступеневої системи підготовки “бакалавр-магістр”, а також особливостей планування навчального процесу, розробки навчальних планів відповідно до нового переліку спеціальностей та впровадження кредитно-модульної системи, інформаційних технологій і дистанційного навчання.
Як приклад можна навести результати обговорення пілотного проекту “Дистанційне навчання для підготовки бакалаврів за напрямом “Метрологія та вимірювальна техніка”, який виконують колективи 11 кафедр 8 факультетів університету під керівництвом проф. В.Д.Циделка . Окрема увага приділялася проблемам відродження системи підвищення кваліфікації викладачів, серед яких пріоритетними визначено підвищення комп'ютерної грамотності викладачів, поглиблення знань з іноземних мов та набуття знань з технологій розробки дистанційних курсів. Реалізація цих програм розпочинається на базі Інституту інформаційних технологій в освіті з квітня цього року.
У лютому було проведено три семінари з питань кредитно-модульної системи навчання. Затверджено “Положення про організацію дипломного проектування та державну атестацію студентів НТУУ “КПІ”, “Положення про Експертну раду з навчальних питань”, розглянуто питання планування видання навчальної та навчально-методичної літератури, удосконалення системи викладання російської та української мов студентам-іноземцям, переведення військової підготовки на 3 та 4 курси, створення сайтів кафедр тощо.
Методична рада затвердила результати конкурсів дипломних проектів, магістерських робіт, 8 навчальних програм дисциплін магістерської підготовки, надала рекомендації про відкриття кафедри біоінформатики; відкриття окремих спеціалізацій; представлення до вченого звання професора та почесного звання “Заслужений викладач НТУУ “КПІ”.
Понад 100 методичним виданням було присвоєно гриф НТУУ “КПІ” та рекомендовано до присвоєння грифу МОН України.
Можна стверджувати, що Методична рада університету є дієвим органом, який координує роботу факультетів на засадах реформування вищої освіти, спрямованих на підвищення якості підготовки наших випускників.
Завдання та плани
Хочу також зупинитися на основних завданнях департаменту з навчальної роботи:
- забезпечення високої якості навчального процесу та підготовки випускників КПІ відповідно до європейських критеріїв;
- удосконалення системи комплексного моніторингу якості підготовки фахівців та визначення рейтингу підрозділів;
- удосконалення системи постійного моніторингу діяльності випускників, їх кар'єрного зростання, врахування вимог ринку праці при формуванні програм підготовки фахівців;
- забезпечення у 2006/2007 навчальному році переходу до кредитно-модульної організації навчального процесу всіх кафедр університету;
- розроблення нових навчальних планів і програм освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” з поглибленою професійною та практичною підготовкою з урахуванням системи ECTS;
- розширення мережі філій МІПО на факультетах для забезпечення підвищення кваліфікації, надання другої освіти та перепідготовки кадрів, реалізації принципу “навчання протягом усього життя”;
- продовження виконання програми “Кадри”, підвищення вимог до конкурсного обрання викладачів та залучення до педагогічної діяльності в першу чергу випускників аспірантури і магістрів;
- впровадження інформаційних технологій навчання, зокрема дистанційної форми, створення інформаційних сайтів кафедр і факультетів із забезпеченням можливостей широкого доступу до них студентів;
- організація роботи за пілотними проектами з підвищення комп'ютерної грамотності, вивчення іноземних мов та технології дистанційних курсів.
- реалізація планів забезпечення навчальних дисциплін підручниками, навчально-методичними посібниками з урахуванням сучасного розвитку економіки, науки та освіти;
- розроблення та впровадження системи конкурсного відбору на навчання за програмами підготовки спеціалістів і магістрів після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”;
- передбачення в кошторисах факультетів і кафедр пріоритетного фінансування на оснащення лабораторій сучасним обладнанням та комп'ютерною технікою.
Вирішення цього комплексу завдань, що можливо тільки у співпраці всього колективу викладачів і студентів, дозволить нам зробити суттєвий крок до вирішення основного завдання – забезпечення якості освіти.