Міжнародна діяльність нашого університету в 2015 році провадилася на тлі подій в Україні, які негативно вплинули і на кількість наших міжнародних контактів, і на прийом на навчання іноземних громадян, і на низку інших складових міжнародної діяльності. Але попри негативні фактори, у звітному році було зроблено багато корисного.
Департаментом здійснювалось організаційне забезпечення за новими актуальними завданнями. Для цього у структурі ДМС поглиблено напрями міжнародних зносин, зовнішньоекономічної діяльності, створено відділ організаційного забезпечення міжнародної сфери університету. Міжнародну діяльність введено як четверту складову до системи рейтингування кафедр.
Спільно з юридичним управлінням та управлінням справами посилено юридичне супроводження міжнародної діяльності за багатьма складовими.
Здійснювалася імплементація положень Закону України "Про вищу освіту" за цим напрямом. Збірник розроблених за участю всіх департаментів нормативних документів роздано учасникам засідання і розміщено на сайтах департаменту (http://icd.kpi.ua) та відділу зовнішньоекономічної діяльності (http://forea.kpi.ua).
Важливою складовою організаційного забезпечення виступали переговори і зустрічі з послами зарубіжних країн (Франції, Китаю, Канади, Індії, Японії, Бразилії, Аргентини, Туркменістану, Кореї, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Норвегії, Данії) та делегаціями високого рівня.
Це дозволило досягти домовленостей про нові сфери співпраці та масштабні міжнародні проекти.
Наприклад, у рамках Українсько-Французького форуму ректорів підписано Чотиристоронню угоду про співпрацю в освіті, науці та інноватиці між Еколь Політехнік, Національною вищою школою високих технологій Франції (ENSTA) і НТУУ "КПІ", Науковим парком "Київська політехніка".
Міжнародною ініціативою до 30-річчя Чорнобильської катастрофи стала підготовка на базі КПІ Форуму "Уроки Чорнобиля для ядерної безпеки світу", який надасть імпульс новому етапу міжнародного співробітництва у перетворенні об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.
Під патронатом посла Польщі в Україні Генрика Літвіна розвивається Українсько-Польський центр відновлюваної енергетики в корпусі № 20 за рахунок коштів МЗС Польщі. Традиційними стали міжнародні науково-практичні конференції "Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти" за участю представництва Польської академії наук у Києві.
З урядом Японії досягнуто згоди щодо нової концепції розвитку Українсько-Японського центру – через спільну з Науковим парком КПІ інноваційну діяльність.
Завершено переговори щодо відкриття в НТУУ "КПІ" Інституту Конфуція, особливістю якого буде його функціонування в інноваційному середовищі університету і який стане важливим чинником розвитку українсько-китайського економічного та інноваційного співробітництва. Створення Інституту Конфуція буде забезпечено з боку Китаю $ 150000 та навчальною літературою на $ 20000. З нашим партнером – Університетом м. Хуейчжоу, розпочато три дослідницьких проекти обсягом $ 100000.
Ще одна важлива подія: НТУУ "КПІ" першим серед університетів України отримав ліцензію Китаю на право навчати китайських фахівців. Таку ліцензію цьогоріч отримали всього 7 університетів з різних країн світу. В цілому співпраця з КНР динамічно розвивається за багатьма напрямами.
Тепер про основні результати спільної роботи з профільними департаментами та підрозділами.
З департаментом навчальної роботи та факультетами виконуються 85 міжнародних освітніх проектів. Ми виграли три проекти за програмою "Erasmus+, КА2", присвячені підвищенню потенціалу вищої школи. Це кращий результат серед українських університетів. КПІ виконує 8 проектів ТЕМPUS – із вдосконалення навчального процесу.
Завдяки освітнім проектам розширилась до 60-ти мережа спільних міжнародних структур.
Запрацювали лабораторія модернізації навчальних модулів за програмою TEMPUS в ІЕЕ та спільний навчально-науковий центр "Прогрестех-Україна" (за участю компанії Boeing) в ММІ.
З метою наближення кафедр до міжнародної експертизи спеціальностей відбувся Міжнародний семінар "Європейська сертифікація інженерів: паспорт інженера та гарантія якості освіти" за участю генерального секретаря Федерації європейських інженерних асоціацій (FEANI) пана Д.Бошара та президента Європейської мережі з акредитації інженерної освіти (ENAEE) проф. Б. Ремо, коли було підписано п'ятисторонній Меморандум про пілотну імплементацію європейських ініціатив між МОН України, НТУУ "КПІ", Асоціацією ректорів вищих технічних навчальних закладів України та згаданими європейськими агенціями. В структурі Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України організовано Центр з питань гарантій якості вищої технічної освіти.
Діють 13 студентських програм "Подвійний диплом" з університетами 8-ми країн – Німеччини, Франції, Кореї, Болгарії, Бразилії, Чехії, Словаччини, Польщі. Діють 16 проектів "Erasmus+, КА1", присвячені розвитку академічної мобільності.
У 2013–2015 рр. 146 студентів, аспірантів та викладачів КПІ виграли гранти Erasmus Mundus на суму 1 млн 309 тис. євро.
З департаментом науки та інноватики запрацювала спільна робоча група з використання в КПІ статусу України як асоційованого члена програми "Горизонт 2020". До навчальних планів підготовки аспірантів введено курс "Управління міжнародними проектами".
КПІ бере участь у 4-х проектах 7РП, 3-х проектах "Горизонт 2020", 2-х проектах НATO.
Національний контактний пункт програми "Горизонт 2020" за напрямами "Інформаційні технології" і "Клімат та використання ресурсів" виконує роль консультативного центру за всіма тематичними напрямами програми, розробляє і поширює багато рекомендацій, причому не тільки для вчених КПІ. Інформаційні дні нашого НКП в університетах-партнерах Львова, Одеси, Харкова, Києва відвідали 2 тисячі вчених.
Предметом особливої уваги з боку ДМС у спільній роботі з ДНІ є супровід міжнародної компоненти Наукового парку "Київська політехніка".
У взаємодії з департаментом перспективного розвитку здійснюється представлення КПІ в міжнародному інфопросторі через сайти наших зарубіжних університетів-партнерів.
Це позитивно впливає на "Рейтинг привабливості" (за популярністю в Інтернеті), який для 11 тисяч університетів веде австралійська компанія "For International Colleges & Universities". КПІ в цьому рейтингу посідає перше місце серед університетів України.
З департаментом економіки і фінансів та юридичним управлінням, у взаємодії з іншими департаментами та управлінням справами було посилено організаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), передусім – міжнародного трансферу знань.
За сприяння всіх департаментів уперше здійснено поглиблений моніторинг кількісних складових ЗЕД, який показав, що за 38 видами діяльності, які дозволені законодавством України, лише 11 використовуються нами і дають прибуток університету.
З метою подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності ДМС виступає із пропозицією обговорити і прийняти "Програму розвитку зовнішньоекономічної діяльності НТУУ "КПІ" на 2016–2018 роки".
Положення, закладені в концепцію програми, вже починають реалізовуватися. Так, видаються Інформаційні бюлетені з аналізом тенденцій міжнародних ринків освітніх послуг. На переговорах щодо наукових проектів уперше закріплено паритетні (50 на 50 %) права між КПІ і китайськими партнерами на створювані об'єкти інтелектуальної власності. Сформовано модель трансферу знань за схемою франшизи, яка закріплена як право на об'єкт інтелектуальної власності від імені НТУУ "КПІ". Запропоновано і низку інших ідей щодо забезпечення комерційної присутності університету за кордоном, зокрема маркетингові дослідження міжнародних ринків освітніх послуг.
За оцінками департаменту міжнародного співробітництва та департаменту економіки і фінансів, тільки по одному спільному освітньому проекту з елементами франчайзингу університет може отримувати в певній короткостроковій перспективі близько $ 100–150 тис. щорічно.
Охарактеризую міжнародну діяльність факультетів і кафедр.
За показником академічної мобільності лідерами є ІФФ та ФАКС. Зокрема, співробітниками та студентами ІФФ був здійснений 51 виїзд за кордон, серед них 14 виїздів у Німеччину, Японію, Бельгію, Польщу.
За кількістю монографій і наукових статей, виданих за кордоном, лідером є ІПСА, який має 69 публікацій за кордоном.
За активністю міжнародного співробітництва безперечним лідером є ЗФ. Його показники перевищують середні по КПІ більше ніж утричі. Протягом року факультет провів 29 міжнародних заходів, має угоди про спільну науково-навчально-методичну діяльність із дванадцятьма зарубіжними ВНЗ, а також бере участь у двох програмах подвійного диплома.
За ефективністю міжнародної діяльності (кошти за навчання іноземних громадян, від міжнародних проектів, вартість обладнання, книжок, програмних продуктів, кошти від технічної та благодійної допомоги) лідери 2015 р. – ІТС, ФАКС та ФПМ.
За активністю на міжнародних ринках освітніх послуг безперечним лідером є ФАКС. На цьому факультеті навчається 77 іноземних студентів, що складає 12,7% від загальної кількості студентів факультету.
рейтинг міжнародної співпраці кафедр очолює кафедра приладів та систем керування літальними апаратами ФАКСу.
До першої десятки увійшли кафедри 7 факультетів: ФАКС, ЗФ, ФСП, ФММ, ФБТ, ФПМ, ІФФ. З трьох кафедр ЗФ усі три також входять до першої десятки.
Слід зауважити, що показники участі підрозділів у міжнародній діяльності суттєво відрізняються. Розрив показників першої і останньої п'ятірок у рейтингу факультетів досягає 8 разів. На рівні кафедр розрив показників може досягати 340 разів.
Попри певні недоліки, наша міжнародна діяльність знаходить позитивні оцінки.
Підтверджено лідерські позиції і у вітчизняному рейтингу "ТОП-200", в якому за міжнародною складовою КПІ посідає перші місця протягом усіх років його проведення.
У рейтингу університетів країн Східної Європи і Центральної Азії, які увійшли до QS, КПІ посідає 48-ме місце (друге місце серед університетів України).
На 2016 рік у розвитку міжнародної діяльності є багато завдань.
Перше з них – це формування засад міжнародної діяльності на основі трьох нових системоутворюючих факторів, які сформувались протягом 2014–2015 років:
- Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом;
- Положень Закону України "Про вищу освіту" в частині міжнародної діяльності;
- Статусу України як асоційованого члена програми "Горизонт 2020".
Відповідно до цього ми будемо коригувати організацію міжнародної діяльності університету:
- вона має стати органічною частиною навчально-виховного процесу та науково-інноваційної роботи, суттєвою складовою фінансово-господарської діяльності та перспективного розвитку;
- буде посилюватися орієнтація на європейську практику гарантій якості вищої освіти, і через це "працювати" на формування міжнародного бренду НТУУ "КПІ" як сучасного дослідницького університету лідерського типу;
- організація зовнішньоекономічної діяльності формуватиметься на основі принципів автономії університетів; будуть зніматися бар'єри для експорту та імпорту освітніх послуг і інновацій; відкриватимуться нові можливості співпраці із міжнародним високотехнологічним бізнесом.
Друге. Показові підказки щодо наших завдань містяться в діаграмах рейтингів, наприклад – QS.
У нас слабкі ще позиції в таких параметрах рейтингу, як:
- іноземні студенти (4,3 % від загального контингенту);
- іноземні викладачі (1,3 %);
- кількість цитувань на одного викладача (1,4 %).
Краще – такі наші параметри:
- кількість студентів, що навчаються за обраними QS напрямами в інститутах, на факультетах НТУУ "КПІ" (62,1%);
- оцінка роботодавців (25,9%);
- оцінка академічних експертів інших університетів та інститутів НАН України (21,6%).
Говорить за себе і інтегрований параметр – загальна кількість балів (24,3 % від рівня лідера – Массачусетського технологічного інституту, який приймається за 100%).
Очевидно, що треба концентрувати зусилля на покращенні цих показників, оскільки значення таких індикаторів рівня роботи, як місця в міжнародних рейтингах, оцінка потенціалу вчених на основі міжнародно визнаної системи індексів цитування та інші буде посилюватися і відігравати важливу роль у боротьбі за ринки, фінанси, контингент, за соціальну затребуваність.
Третє. Хоча в 2015 році ми досягли збільшення кількості іноземних громадян, які вступили до нас на навчання, але, на жаль, суттєво збільшити кількість іноземних студентів протягом багатьох років не вдається.
Сьогодні у нас навчається 441 іноземець, а в Харківському політехнічному – майже вчетверо більше. Не збільшується і кількість англомовних програм магістратури.
Головним бар'єром на шляху розв'язання цих проблем декани і директори інститутів називають відсутність економічних стимулів для викладачів працювати з іноземними студентами, в т. ч. за англомовними програмами. Але проблему фактичної відсутності у нас англомовних програм рано чи пізно треба долати.
Впливає також те, що у нас вартість навчання є вищою, ніж в інших технічних університетах України.
Четверте. Більш суттєву роль в посиленні комерційної присутності КПІ в міжнародному вимірі має відігравати Центр міжнародної освіти – все що є в КПІ конкурентоспроможного можна силами Центру пропонувати через Посольства України за кордоном.
П'яте. Головною з проблем, які обмежують наші об'єктивно величезні можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не вбачають в міжнародній діяльності того механізму, який може відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем життєдіяльності кафедр.
Вважаємо, що поштовх до розвитку зовнішньоекономічної діяльності, реальність для підрозділів університету комерційної присутності на закордонних ринках допоможе остаточно зняти цей бар'єр.
Насамкінець хочу висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ і нашої держави.
У повному обсязі звіт представлено на сайті ДМС за адресою http://icd.kpi.ua.