Пандемія COVID-19 в Україні: регіональний контекст і короткостроковий прогноз

Науковці Світового центру даних "Геоінформатика та сталий розвиток" при КПІ ім. Ігоря Сікорського 9 травня представили нові  результати моделювання особливостей поширення  пандемії коронавірусу регіонами України. При цьому було враховано значну територіальну нерівномірність цього процесу по території країни, відмінності в комунікаціях, відмінності в релігійних традиціях, нерівномірність міграційних потоків, регіональні особливості протидії та боротьби з хворобою тощо. Тож дослідження так і називається: "Форсайт COVID-19: регіональний контекст".

Проводилося воно з використанням методів технічного аналізу часових рядів на основі індикаторів "zigzag" і "supertrend". Традиційно ці індикатори  застосовуються для відстеження основних тенденцій поведінки фондових ринків, які за характером волатильності подібні до поведінки процесів поширення пандемії.

Автори дослідження проаналізували хід поширення коронавірусної хвороби по всіх областях України та місту Києву. Виявилося, що максимуму функція швидкості змінювання кількості випадків COVID-19 в Україні досягла на 51–52-й день від першого зареєстрованого хворого, тобто 22 квітня 2020 року (у Києві – 16 квітня.) Після його досягнення завдяки застосуванню карантинних заходів проявилася тенденція до зменшення  кількості нових виявлених хворих за день. Щоправда, процес цей у більшості регіонів має більшу чи меншу волатильність, тобто говорити про стійкий тренд до спадання числа виявлення нових захворювань поки що зарано. Понад те, для аналізу по деяких регіонах не вистачає даних (Донецька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Хмельницька та Чернігівська області). 

Дослідники також надали короткостроковий прогноз розвитку пандемії, який зроблено з використанням багатошарової нейронної мережі Back Propagation на основі механізму "ковзного вікна". Відповідно до нього, для України на десятиденному відрізку часу (з 6 по 15 травня)  характер розвитку пандемії ймовірно може набути більш чіткого лінійного характеру з рівнем "плато" 400–550 нових інфікованих на день. Такий характер розвитку процесу може тривати до третьої декади травня 2020 року, протягом якої ймовірно може настати пік пандемії. Після цього пандемія ймовірно може піти на спад (кількість щоденно інфікованих людей буде стійко нижчою за кількість тих, які щоденно одужуватимуть).

Що ж стосується Києва, то протягом десятиденного відрізку часу (06.05.20–15.05.20) процес розвитку пандемії поки що має більш нестаціонарний характер з імовірно доволі високою волатильністю.