"Хорова капела КПІ". Для сотень колишніх і десятків нинішніх студентів Київської політехніки ці слова означають дуже багато. В них і високе мистецтво, і веселі витівки молодих, енергійних людей. Це і дружба, й синонім прекрасної молодості.
Історія Народної академічної хорової капели КПІ ім. Ігоря Сікорського почалася з того, що другокурсниця Київської консерваторії Лідія Олександрівна Падалко прийшла восени 1947 року концертмейстером до хорового ансамблю КПІ, в якому було 12 учасників. Через місяць вона очолила цей колектив і запропонувала кожному привести по троє друзів. Так виник хор. Незабаром він став виступати без інструментального супроводу а cappella.
Уже через рік капела КПІ посіла друге місце на міському огляді хорових колективів Києва, в 1949-му – перше на міській олімпіаді вищих навчальних закладів і друге – на республіканському огляді самодіяльних колективів. У 1954 році на республіканському огляді, присвяченому 300-річчю возз'єднання України з Росією, хор посів перше місце, його нагородили Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, а Лідія Падалко отримала звання заслуженої артистки УРСР.
У ті ж роки учасник колективу Володимир Чубинський написав слова і мелодію "Маршу КПІ", який вже понад піввіку є музичним символом Київської політехніки і фрагмент мелодії якого щогодини звучить над першим корпусом нашого університету. З часом у капелі з'явилося багато обрядів і звичаїв, завдяки яким вона стала духовним осередком для своїх учасників та об'єднує багато десятиліть тих, хто давно уже попрощався зі студентською лавою.
1956 року капелу КПІ запросили на І студентське свято пісні "Гаудеамус" у м. Тарту (Естонія). З того часу вона неодноразово ставала учасником цих свят – у Ризі, Вільнюсі, Таллінні, а також хорових конкурсів "Ювентус", що проводилися в Каунасі (Литва), 1960-го стала лауреатом Всесоюзного конкурсу, що пройшов у рамках Декади України в Москві. За великий внесок у розвиток хорового мистецтва капела отримала звання народної, а її керівник Лідія Падалко була нагороджена орденом "Знак Пошани".
З 1964 року хор очолювала випускниця Київської консерваторії Марія Тиберіївна Палффі. З 1966-го по 1968-й капелою керував видатний діяч хорового мистецтва України Віктор Михайлович Іконник. Під його керівництвом колектив суттєво обновив репертуар, удосконалив свою виконавську техніку, досяг нових висот у звучанні.
У 1968–1970 роках художнім керівником капели був нащадок класика української музики Віталій Романович Лисенко. Він вніс нові барви у виконавську палітру колективу, сприяв зростанню вокальної культури хористів.
З 1970 року капелою знову керувала Лідія Падалко. У 1974-му вона зосередилась на роботі в Київському музичному училищі ім. Р. Глієра, а колектив очолила Галина Луківна Горбатенко, яка з 1972-го працювала тут хормейстером.
Під керівництвом Галини Горбатенко (1974–1989) Народна академічна хорова капела КПІ досягла нових вершин виконавства, увійшла до хорової еліти СРСР. Колектив ставав лауреатом І і ІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості (1977 і 1988), отримав диплом І ступеня за перемогу в республіканському конкурсі, присвяченому 1500-річчю Києва (1982) і виборов звання кращого молодіжного колективу на фестивалі хорового мистецтва в м. Саратові (1990). Капела стала переможцем телетурніру "Сонячні кларнети", брала участь у відкритті Київської народної хорової філармонії. У 1989 році виборола Гран-прі першого Всеукраїнського конкурсу хорового мистецтва ім. Миколи Леонтовича, на якому зібрались кращі аматорські хори з усієї України, а її художній керівник отримала Гран-прі як кращий диригент. У різні роки разом з Галиною Горбатенко працювали хормейстери Микола Аммосов, Лідія Бондарець, Сергій Мальований, Олександр Поліщук, Вікторія Скопенко, Людмила Байда, Юрій і Володимир Курачі, Юрій Галатенко, В'ячеслав Рубель. Згодом вони стали визнаними фахівцями, керівниками відомих мистецьких колективів.
Із 1989 року капелою КПІ керували Юрій Галатенко, Олена Сєдих і Тетяна Луценко. Восени 1992-го колектив здійснив гастрольну поїздку до Іспанії, де продемонстрував високу виконавську майстерність.
Нелегкий період в історії держави позначився й на долі хоровї капели. 50-річчя з часу заснування хору (1997) відзначали одні лише ветерани... Відродження хору розпочали у 1999 році двоє друзів – студенти IV курсу Національної музичної академії України ім. П. І.Чайковського Віктор Рудь, який став художнім керівником і диригентом, та Руслан Бондар, який став хормейстером. Роботу самодіяльного студентського хору керівники зразу поставили на професійний ґрунт, проводили заняття з елементарної теорії музики, сольфеджіо, основ гармонії. Вже через два місяці наполегливої праці капела дала перший невеликий концерт у Центрі культури та мистецтв НТУУ "КПІ".
За 1999/2000 навчальний рік хорова капела здійснила 7 виступів, двічі їздила на творчі збори, взяла участь у Святі хорового мистецтва на День Києва, записала перші твори на студії. З 2001-го капелу очолює Руслан Бондар. Хормейстерами працювали Олена Пономаренко (Дяченко), Юлія Аксент (Дунаєва), Вікторія Вітренко, Максим Ковальчук, Олександра Полиця, Марія Мазур та Юлія Недужко.
Усі ці роки капела впевнено, сходинка за сходинкою, рухається шляхом розвитку і вдосконалення. Стислий перелік досягнень колективу виглядає так.
2003 рік. Учасник міжнародного фестивалю творчості в м. Анкара, Туреччина; лауреат другої премії на Х Міжнародному конкурсі-фестивалі хорового мистецтва "Южная Пальмира" в Одесі.
2006 рік. Дипломант ІV Всеукраїнського конкурсу хорового мистецтва ім. Лесі Українки в Луцьку.
Лауреат першої премії на ХХVI Міжнародному конкурсі духовної музики "Хайнувка 2007" у м. Білосток, Польща; учасник VІ Міжнародного конкурсу-фестивалю камерних хорових колективів "Ялта Виктория".
Участь у 56-му Міжнародному конкурсі хорових колективів "European Music Festival for Young People", м. Нерпельт (Бельгія). Конкурсанти з 92-х країн світу боролися за перемогу в шести групах. Народна академічна хорова капела КПІ посіла 2-ге місце у своїй категорії (2008).
У 2007–2010 роках капела брала участь у І, II, ІІІ і ІV міських фестивалях хорового мистецтва "Пісня над Дніпром", м. Київ.
Лауреат другої премії ХV Всеукраїнського православного фестивалю духовних піснеспівів "Від Різдва до Різдва" у м. Дніпропетровськ (Дніпро); золотий диплом на конкурсі хорових колективів у Словаччині (2009).
2010 рік. Друге місце на Міжнародному хоровому фестивалі-конкурсі, що проходив у м. Превеза, Греція, в якому брали участь 25 хорів з Євросоюзу, Росії, Аргентини, Канади, Китаю, Японії. Заключний гала-концерт лауреатів конкурсу пройшов у амфітеатрі античного Нікополісу.
Лауреат першої премії ХVІІ Всеукраїнського православного фестивалю духовних піснеспівів "Від Різдва до Різдва" у м. Дніпропетровськ (Дніпро); диплом кращого керівника та кращої солістки фестивалю. Сольні концерти в Норвегії – у містах Крістіансанд, Флеккенфйорд та Ставангер (2011).
Міжнародний конкурс у Болгарії (2012).
2013 рік. На запрошення Університету міста Коімбра капела брала участь у фестивалі разом з хорами з Німеччини та Бразилії. Перше місце на конкурсі хорів в Каунасі (Литва).
Шість концертів у французькому місті Жерза в рамках Міжнародного фестивалю хорової музики (2014).
2016 рік. Перше місце на IV Міжнародному фестивалі хорової музики ім. Гавриїла Музическу, що проходив у місті Ясси, Румунія; концерти з різдвяною програмою у старовинних церквах німецьких Дрездена і Веймара, спільний виступ з Neuer Chor Dresden.
Гастролі країнами Балтії – виступи у Ризі, старовинному латвійському місті Вальмієрі, а також у столиці Естонії Таллінні, виконання українських пісень на площі у столиці Фінляндії Гельсинкі (2017).
Останнім часом хорову капелу КПІ ім. Ігоря Сікорського часто запрошують на телебачення, для зйомок популярних телепрограм, таких як "Ліга сміху" і "Україна має талант!", "Мастер-шеф" та ін.
Сучасний репертуар капели надзвичайно широкий: класичні хорові твори, духовна музика, українські народні пісні й багато сучасних пісень. Кожного року колектив випробовує щось нове, намагається не зупинятися на досягнутих успіхах, адже має амбітні плани. Це і нові подорожі до інших країн, і запис нових альбомів, і участь у міжнародних конкурсах та багато іншого.
