Літо – час відпочинку. Озеро, річка, море обіцяють щастя і розслаблення. Головне при цьому – пам’ятати про те, що вода може бути джерелом не тільки задоволення, але й страшної небезпеки. Тож на воді слід бути обережним, уважним і, звісно, тверезим.
У реальному житті люди тонуть зовсім не так, як це показують у кіно. Як правило, потопаючий не кричить, не б’є руками по воді і не здіймає бризок. Те, що насправді відбувається з людиною в такій ситуації, називається «інстинктивною реакцією потопаючого» і зовсім не схоже на те, як ми це зазвичай уявляємо.
За винятком вкрай рідкісних випадків, людина, яка потопає, нездатна покликати на допомогу. Наша дихальна система створена для того, щоб дихати. Мова – це її другорядна функція. Перш ніж щось вимовити, людині потрібно набрати в легені достатньо повітря.
Рот людини, яка тоне, йде під воду. Якщо на мить їй вдається піднятися на поверхню, для того щоб встигнути видихнути, вдихнути і покликати на допомогу часу бракує. Людина намагається максимально запрокинути голову назад, щоб мати можливість ковтнути повітря. До того ж, інстинктивна реакція потопаючого не дозволяє йому контролювати свої рухи. Він не здатен помахати рукою, щоб привернути до себе увагу, або підпливти до чогось, за що можна вхопитися.
Поки людина перебуває під владою інстинктивної реакції потопаючого, її тіло знаходиться під водою у вертикальному положенні, тож жодних ознак безпорадного борсання ви не побачите. Людина може протриматися в такому положенні від 20 до 60 секунд. Якщо поруч не виявиться досвідченого рятувальника, який зуміє зрозуміти, що відбувається, і надати допомогу, за хвилину потопаючий щезне під водою.
Це не означає, що людині, яка б’є руками по воді й кричить, не потрібна допомога – так проявляється паніка, яка не завжди передує реальній небезпеці утоплення. У всякому разі, в такій ситуації людина часто спроможна самотужки виплисти або вхопитися за рятівний круг.
Ось кілька ознак, за якими можна розпізнати потопаючу людину:
– голова розташована низько, рот на рівні води;
– голова закинута назад, рот відкритий;
– осклілі порожні очі, нездатні сфокусуватися, або взагалі закриті;
– волосся спадає на лоб або на очі;
– ніг не видно, тіло у вертикальному положенні;
– прискорене, утруднене дихання;
– безуспішні спроби плисти в певному напрямку;
– спроби перевернутися на спину;
– рухи, схожі на ті, які робить людина, що дереться по сходах.
Якщо ви помітили щось подібне, запитайте людину, чи все гаразд. Якщо вона не відповідає, швидше за все, їй потрібна допомога. У вашому розпорядженні менше 30 секунд, щоб її надати.
Діти на воді – окрема тема. Відома сумна статистика: утоплення – друга після ДТП за поширеністю причина смерті від нещасного випадку дітей до 15 років. Половина цих дітей тоне поблизу від батьків або інших дорослих. У десяти відсотках випадків дорослі бачать, як діти тонуть, але не розуміють, що відбувається. Слід пам’ятати: діти, які плескаються у воді, зазвичай роблять це досить шумно. Якщо раптом настала тиша – обов’язково перевірте, чи все з вашим чадом у порядку.
Бажаємо вам гарного відпочинку, молодості, здоров’я і кохання!