А як ще назвати цих дивовижних птахів, зростом у понад 2,5 м та вагою до 1,5 ц, що витанцьовують в очікуванні гостинця та тягнуться довгою шиєю до вашої руки. Таких не на кожному кроці зустрінеш. Тим цікавішою видалася подорож на ферму до страусів, що в Ясногородці.
Страуси – нелітаючі птахи. У них немає кіля й слабкі крила, зате "задні кінцівки" – довгі й сильні. Вони здатні розвивати швидкість до 60-70 км/год. При цьому роблять кроки в 3 м завдовжки та круто змінюють напрям, не знижуючи швидкості. У них довга шия і невелика сплюснута голова. Дзьоб прямий, плоский, досить м'який. Очі великі – найбільші серед наземних тварин (до 5 см у діаметрі, вага обох очей перевищує вагу мозку). На верхній повіці – густі вії(!).
Завдяки своєму зросту і прекрасному зору страуси легко помічають небезпеку, від якої рятуються втечею. Кажуть, одного удару їх сильної ноги, озброєної твердим кігтем, достатньо, щоб серйозно поранити лева. На волі страуси живуть у савані і напівпустелях. Харчуються рослинами (трава, насіння, плоди), не гребують саранчею, кониками, зміями і гризунами. Зубів у них немає, тому можуть заковтнути і камінчики, для "покращення травлення". У неволі з'їдають до 3,5 кг корму в день.
Голову в пісок страуси не ховають – це чистісінької води вигадка, але самка, що сидить на яйцях, у разі небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Страусихи несуться приблизно раз на 2 дні. При висиджуванні пташенят удень на кладці сидить самка (її забарвлення зливається з ландшафтом), уночі – самець. Шкаралупа така міцна, що пташеня її зламує близько години.
Полігамні. Як правило, одного самця оточує 3-4 самочки. У шлюбний період, щоб привернути увагу страусиної красуні, самець-балерун виконує соло: опускається на коліна, ритмічно б'є крилами, закидає голову назад і треться потилицею об власну спину.
Фермерське розведення страусів – високорентабельний напрям сільського господарства, новий, високоприбутковий бізнес. Знаходить застосування практично все: м'ясо, шкіра, яйця, жир, пір'я, яєчна шкаралупа. Високим попитом користуються пташенята і молодняк. Ціни на птахів сягають до 10 тис. грн.
А тим часом цінний дієтичний продукт, не підозрюючи про глибоко науковий аналіз його складових, радісно гасав на сонечку по загонах, розмахував пухнастими крилами, навсібіч вертів головою, кліпав величезними очима, випрошуючи частування з рук новоприбулих відвідувачів. Пригощати їх краще з долоні. Дзьоб у страуса негострий, нагадує качиний, тож коли він клює з долоні – не боляче. Зауважте, я не сказала – не страшно. Страшно! Ще й як! Адреналін ще той.
Спочатку боязко підходимо до огорожі. Сюди ж блискавично переміщуються голінасті й окаті пухнасті птахи. Самочки – сіренькі і скромні. Самці вирізняються пухнастим вугільно-чорним з переливами оперенням та білими кінчиками по крилах. А цікаві (чи нахабні?) неймовірно. Підлетів, похитав скуйовдженою головою на тонкій шиї-шлангу, покосив величезними очиськами, дзьоб розкрив, прокричав щось на кшталт: "Ну, давай швидше, що там у тебе, пригощай". Клюнув точно, похрумкав, і знову дивиться абсолютно голодним поглядом.
І коли потім переглядаєш удома фото, щораз виникає відчуття дзьоба, що збирає харч із твоєї долоні. А ще непідробне захоплення дітлахів, які пристають із запитанням: "Коли знову до страусів?"