6 квітня цього року минає 100 років від дня народження Олександра Івановича Бутузова (1906– 1992 рр.) – непересічної особистості, педагога, науковця, адміністратора і громадського діяча.
О.І.Бутузов народився в м. Лозова на Харківщині, де з 15 років почав працювати чорноробом і помічником слюсаря у вагонному депо станції. В 1929 р. закінчив профтехшколу і працював електриком на вугільній шахті в м.Донецьку. В тому ж році вступив до КПІ, звідки був направлений з відривом від навчання на роботу в с.Мирча Бородянського району на Київщині головою сільської ради. У 1931 р. О.І.Бутузов поновлює навчання в КПІ і закінчує його в березні 1937 р., отримавши диплом з відзнакою.
З квітня 1937 р. до березня 1941 р. О.І.Бутузов працює в Київському індустріальному інституті (тогочасна назва КПІ), обіймаючи послідовно посади асистента кафедри котельних устав, заступника декана загальнотехнічного факультету, а з 1938 р. – начальника навчальної частини інституту. В березні 1941 р. О.І.Бутузова призначено на посаду начальника навчальної частини Львівської політехніки, на якій він працює до 5 липня 1941 р.
Повернувшись до Києва, О.І.Бутузов у складі повітряно-десантної частини бере участь в героїчній обороні міста. Орден Червоної зірки за оборону Києва був визначною, як на той час, нагородою, зважаючи на ситуацію початку війни.
Далі були Сталінград, Курсько-Орловська дуга, форсування Дніпра, визволення України та Білорусії. За воєнну доблесть і звитягу О.І.Бутузова було нагороджено орденом Вітчизняної війни, двома орденами Червоної зірки, медалями “За оборону Києва”, “За оборону Сталінграда”.
16 квітня 1944 р. гвардії майор О.І.Бутузов був тяжко поранений і у вересні 1944 р. демобілізований з Червоної Армії.
З жовтня 1944 р. до липня 1953 р. О.І.Бутузов працював начальником відділу кадрів і заступником начальника Управління у справах Вищої школи при Раді Міністрів УРСР. Далі життя О.І.Бутузова до останніх його днів знову пов’язане з КПІ та теплоенергетичним факультетом. Захистивши дисертацію, з листопада 1955 р. до липня 1962 р. О.І.Бутузов – декан факультету, з лютого 1958 р. до червня 1975 р. – завідувач кафедри теоретичної та промислової теплотехніки.
О.І.Бутузов – засновник науково-дослідної лабораторії промислової теплотехніки. Він був керівником ряду важливих науково- дослідних робіт (охолодження обмоток електричних генераторів і трансформаторів, створення нових видів теплової ізоляції для безканальних теплопроводів та конструкцій таких теплопроводів, дослідження процесів кипіння та конденсації в плівках на поверхнях складної геометрії і які обертаються та інші). О.І.Бутузов підготував шість кандидатів наук, двоє з яких згодом стали докторами наук, професорами КПІ. Він є автором і співавтором більше 170 друкованих праць, був членом бюро Ради з високотемпературної теплофізики АН УРСР, членом ряду Вчених рад.
Заступник командира полку в період Вітчизняної війни, О.І.Бутузов був прекрасним вихователем студентської молоді, проводив активну патріотичну роботу, багато часу і уваги приділяв громадській роботі, був заступником голови Ради ветеранів КПІ. З його ініціативи та за безпосередньою активною участю створено Монумент бойової слави на честь студентів і викладачів КПІ, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, що його встановлено на вході до парку КПІ. Загалом він дуже дбайливо ставився до історії факультету, інституту, рідної кафедри.
Трудова діяльність О.І.Бутузова відмічена орденом Трудового Червоного Прапора та багатьма медалями.
Численні випускники кафедри, керованої О.І.Бутузовим, які працюють в різних куточках України, в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, його учні й послідовники, всі, хто його знав і з ним спілкувався, з великою повагою і вдячністю згадують і пам’ятають про цю прекрасну людину, освічену, інтелігентну, чуйну, енергійну і самовіддану в праці, педагога – знавця улюбленої справи, людину доброзичливу, просту у спілкуванні, яка багато років життя присвятила КПІ, студентам, науці.