16 квітня 2016 р. пішов з життя Павло Михайлович Бондар, к.т.н., доцент кафедри приладів і систем орієнтації і навігації ПБФ.
П.М.Бондар закінчив КПІ в 1965 р. У тому ж році розпочав свій трудовий шлях у Київському політехнічному: спочатку на посаді асистента, з 1970 р. – аспіранта, у 1973 – 1974 рр. старшого інженера, з 1977 р. – доцента кафедри. У 2003 – 2006 рр. виконував обов'язки завідувача кафедри приладів і систем орієнтації і навігації (ПСОН), з 2006 р. працював на посаді професора, з 2008 р. – на посаді доцента. У 1978 – 1996 рр. П.М.Бондар виконував обов'язки заступника та відповідального секретаря приймальної комісії НТУУ "КПІ", у 1989 – 1991 рр. – представник базового ВНЗ у філіях університету.
Викладацьку діяльність Павло Михайлович поєднував з науково-дослідною роботою, був відомим в Україні вченим у галузі систем орієнтації і навігації. Йому належать наукові дослідження, пов'язані з розробкою систем визначення азимутів орієнтирних напрямків та інтегрованих систем визначення курсу спеціального призначення. Він був науковим керівником та відповідальним виконавцем найважливіших НДР з розробки цих систем. Наукові досягнення полягають у вирішенні складних наукових та практичних проблем розвитку теорії систем орієнтації, побудованих на основі осциляторних та хвильових гіроскопів. Павло Михайлович – автор понад 90 наукових та методичних розробок, навчальних посібників і підручників.
За час своєї трудової діяльності, маючи велику працездатність, досвід наукової та викладацької роботи, він зробив вагомий внесок у розвиток кафедри та факультету. За багаторічну сумлінну працю П.М.Бондар нагороджений медаллю "За трудовую доблесть", знаком Мінвузу СРСР "За отличные успехи в работе", Почесною грамотою МОН України, відзнаками ВДНГ СРСР, премією НТУУ "КПІ" за підручник "Основи теорії чутливих елементів систем орієнтації". У 2003 р. йому присвоєно звання "Заслужений викладач НТУУ "КПІ".
Він читав студентам лекції з дисциплін: "Вимірювальні перетворювачі, прилади і системи", "Системи орієнтації і стабілізації", "Проектування приладів і систем", "Теорія гіроскопів", керував курсовим та дипломним проектуванням, науковою роботою аспірантів. Для кожного він знаходив потрібні слова та пояснення складних фізичних явищ, його лекції відзначались високим науково-методичним рівнем, умінням зосередити увагу на головних положеннях. При спілкуванні демонстрував велике почуття гумору, з яким долав життєві й професійні труднощі.
П.М.Бондар був професіоналом інженерної освіти, вимогливим до себе, готовим допомогти колегам і студентам. Практично всі нинішні викладачі кафедри приладів і систем орієнтації і навігації – його учні. Його внесок у становлення та розвиток кафедри важко переоцінити.
Ми всі – колектив кафедри і студенти – сумуємо з приводу цієї великої втрати, висловлюємо співчуття рідним та близьким Павла Михайловича, усім, хто знав цю неординарну Людину. Світла пам'ять про нашого вчителя та колегу назавжди збережеться в наших серцях.