14 листопада улюбленець політехніків С.В. Балицький святкує дві “круглі” дати – 70-річчя від дня народження і 50-річчя трудової діяльності в КПІ. Зустрічаючи Святослава Васильовича, важко повірити в його “ювілейні” роки, лише запис у трудовій книжці – “1957 р., КПІ, зарахований студентом першого курсу електротехнічного факультету” засвідчує прожите і пережите.
Він корінний киянин. Дитинство було не дуже заможним, а роки окупації, перебуті на Житомирщині, занапастили дитячі та юнацькі мрії. Після закінчення СШ №71 м.Києва змінив кілька професій, доки доля не привела до КПІ: спочатку препаратором на кафедру автоматики і телемеханіки, а потім і студентом гр.АТ-14. Тут і проявилось його уміння працювати з людьми – неодноразово Святослава обирали комсоргом, членом комітету комсомолу, профбюро факультету, 12 років він входив до правління спортклубу КПІ.
Після закінчення інституту працював за фахом у КПІ на кафедрах діелектриків і напівпровідників, релейного захисту, радіоприймальних пристроїв, у КБ “Шторм”. Облаштовуючи спецобладнанням морські судна, побував практично на всіх морях колишнього Радянського Союзу. На ВДНГ СРСР апаратура отримала срібну медаль. Коли у 80-х роках минулого століття в інституті розгорнулося масштабне будівництво, Святослав Васильович у складі групи “сприяння будівництву КПІ” понад 10 років на громадських засадах опікувався спорудженням бібліотеки, Палацу культури, спорткомплексу, військової кафедри, КБ “Ритм”, навчальних корпусів.
Та це лише незначна частина кипучої діяльності Святослава Васильовича. З 1968 р. за рішенням правління спортклубу КПІ в літній період його направили керувати гірським туристично-оздоровчим табором “Глобус” на Кавказі. Загалом він очолював його понад 8 років. У 1986 р., завдяки його вмінню налагоджувати господарські зв’язки, табір відновив роботу (до цього 5 років не працював) і там за 2 місяці оздоровилося 630 осіб, з них 75 дітей. З 1994 р. Святослав Васильович, відповідно до рішення профкому й адміністрації університету, разом з однодумцями і соратниками створив у Карпатах новий табір “Глобус”, який очолює близько 13 років. За цей час тисячі політехніків відкрили для себе принади гірського краю і туристських маршрутів “з легкої руки” керівника спортивної оздоровниці. Навіть цього літа, коли через “спартанські” умови табір офіційно не працював, ентузіасти-інструктори на чолі зі Святославом Васильовичем прийняли і забезпечили проходження за маршрутами кількох сотень студентів.
Є в ювіляра ще одна справа усього життя – кульова стрільба. З 1964 р. він, майстер спорту СРСР з кульової стрільби, входив до складу студентської збірної Києва та України. Команда КПІ в 1964 р. за його участю стала чемпіоном товариства “Буревісник” і завоювала кубок СРСР (за перемогу загалом боролися 300 вузівських команд). Потім він опікувався секцією стрільби (її чисельність в окремі роки сягала від 100 до 300 осіб) та збірною командою КПІ з цього виду спорту. З 1983 по 1995 рр. команда КПІ та збірна Києва – незмінні переможці всіляких змагань зі стрілецького спорту, у 1984 та 1988 рр. – політехніки ставали призерами Універсіади СРСР.
За роки керівництва спортивною секцією Святослав Васильович підготував 10 майстрів спорту та 40 кандидатів у майстри зі стрільби. Як суддя всесоюзної категорії він брав участь у чемпіонатах СРСР, УРСР, ДТСААФ тощо. У колі колег ветеран спорту любить згадувати, як п’ять разів виїздили з юнацькою збірною УРСР та Києва на чемпіонати Болгарії й щоразу поверталися з перемогою.
С.В.Балицький може пишатися не лише вихованцями, а й своїми дітьми. Високий професіоналізм, людяність, порядність і доброзичливість батька стали взірцем для них. Усі вони “пройшли школу КПІ” – отримали дипломи інженерів. Нині донька – керівник відділення іноземної компанії в Україні, син – м.н.с. кафедри СКС, наймолодший – технічний директор фірми, працює в Росії.
Щиро вітаємо Святослава Васильовича з ювілеєм і зичимо довголіття та творчої наснаги!