У зв'язку з наближенням державної атестації студенти деяких факультетів та інститутів звертаються із запитаннями стосовно системи оцінювання захисту дипломних проектів (робіт) та державних екзаменів.
До цього навчального року оцінювання захисту дипломних проектів і робіт проводилося лише за національною 4-бальною системою – "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Члени ДЕК здійснювали оцінювання методом експертних оцінок, тобто на підставі інтуїтивного порівняння якості конкретного дипломного проекту та його захисту із певним гіпотетичним ідеальним зразком. За теорією експертних оцінок імовірність збігання результатів оцінювання окремими експертами (членами ДЕК) при 4-рівневій шкалі досягає 80%.
У цьому році, згідно з наказом МОН від 05.06.2013 № 683, у новій формі протоколу ДЕК із захисту дипломних проектів (робіт) необхідно проставляти бали за 100-бальною шкалою та оцінки за національною й ECTS шкалами, що пов'язано із оформленням додатка до диплома європейського зразка.
Вимога щодо запровадження 100-бальної шкали оцінювання вимагає використання методів кваліметрії. Тому навчально-методичним відділом університету були підготовлені рекомендації щодо розроблення випусковими кафедрами відповідних критеріїв оцінювання. Використання критеріїв оцінювання на підставі методів кваліметрії має на меті більш об'єктивне оцінювання та підвищення ймовірності збігання оцінок членів ДЕК.
Необхідно зазначити, що формування переводних оцінок ECTS має проводитися за визначеними європейськими експертами правилами. Ці правила зазначені у багатьох документах Болонського процесу, але візьмемо до уваги документи МОНУ щодо запровадження додатка до диплома вищої освіти європейського зразка (DIPLOMA SUPPLEMENT), наприклад, лист МОНУ від 10.06.2010 р. "Рекомендації щодо заповнення Додатка до диплома європейського зразка у ВНЗ України".
Відповідно до цих правил усі студенти у складі курсу/потоку, які вивчали певний кредитний модуль, ранжуються за балами шкали ВНЗ (у КПІ це 100-бальна шкала, в інших ВНЗ може бути інша), а потім не окремий викладач, а певний університетський підрозділ студентам, які позитивно пройшли семестрову атестацію, виставляє оцінки ECTS: "А" – 10 % найбільш успішним студентам, наступним 25 % – "В", наступним 30 % – "С", наступним 25% – "D", наступним 10 % – "E". Європейські експерти наполегливо підкреслюють важливість критерію 10-відсоткової межі оцінки "А".
Звертаю вашу увагу, що практична реалізація такої процедури у великому за кількістю студентів університеті організаційно надто складна. Хоча, наприклад, у Національному торговельно-економічному університеті цей варіант запроваджено. До речі, за такого підходу, в навчальній групі чисельністю 20 студентів оцінку "А" мають отримати лише 1–2 студенти, а оцінки "E" та "D", тобто "задовільно", – майже 7 студентів.
У ході проведення педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи в нашому університеті було апробовано метод прямого переведення балів шкали ВНЗ до оцінок ECTS. Шкала такого переведення визначена міжнародною системою менеджменту якості ISO 9000–2001, що наводиться у таблиці.
Ця шкала достатньо адекватно віддзеркалює бажаний розподіл оцінок ECTS і передусім забезпечує вимоги до частки оцінок "А".
Наприкінці зазначимо, що в додатку до диплома європейського зразка надається університетська система оцінювання та оцінки студента за всіма кредитними модулями саме за цією шкалою, тому використання іншої шкали для оцінювання державної атестації є принципово неможливим.