Ви є тут

Що загрожує киянам. Сигнали оповіщення та дії населення


Сигнали оповіщення та дії населення

Кожна країна, регіон, великі міста, особливо столиці, характеризуються своїм, глибоко індивідуальним рівнем безпеки життєдіяльності. На жаль, Київ, як і Україна в цілому, не належить до благополучних - суцвіття небезпечних факторів безпосередньо загрожує здоров'ю та життю населення.

Щоб захиститися від небезпек, треба знати джерела їх виникнення та характер впливу на людей і довкілля. Можливі джерела небезпечних ситуацій на території Києва це майже 40 підприємств, які виробляють чи застосовують сильнодіючі отруйні речовини. Це холодокомбінати, молокозаводи, харчокомбінати, водогони та багато інших. Вони використовують аміак - холодогєн промислових холодильників - та хлор для знезараження води.

Аміак - безбарвний газ із запахом "нашатирного спирту", трохи легший за повітря. Вражаюча концентрація - 0,21 мг/л, смертельна - 7 мг/л повітря. Під впливом аміаку на шкірі виникають опіки, суха суміш аміаку з повітрям (4:3) вибухонебезпечна.

Хлор - зеленувато-жовтий газ із різким запахом, у 2,5 рази важчий за повітря. Подразнює дихальні шляхи і викликає набряк легенів. Уражаюча концетрація- 0,01 мг/л, смертельна - 0,1-0,2 мг/л повітря.

Імовірні джерела хімічного зараження НТУУ "КПІ" - Дніпровський водогін (розташований за 12 км на північ) має запас хлору 60 т; деснянський водогін (за 10 км.на північний схід) має запас хлору 60 т; фармацевтичний завод "Фармак" (на відстані 4 км на північ від університету) має запас діхлоретану - 100 т та деякі інші сильнодіючі отруйні речовини у меншій кількості.

Найбільш небезпечними є Дніпровський і Деснянський водогони. Якщо на котромусь із них станеться аварія з виливом хлору і вітер буде в бік КПІ,то через 1,5 години територію університету накриє хмара зараженого повітря, час її вражаючої дії - 22 год.

Основним джерелом радіаційної небезпеки є не загальний рівень радіації, а радіоактивні частки елементів з великим напівперіодом розпаду - стронцій, уран, цезій тощо. Ці частки і через багато років після Чорнобильської аварії можуть знаходитися у грунті, воді чи продуктах. їх складно контролювати, але потрапляючи в організм людини, вони "люблять" накопичуватися в особливо важливих органах - печінці, селезінці, щитовидній залозі тощо. Виявляють їх, зазвичай, коли той чи інший орган уже серйозно уражений, та й вивести їх звідти дуже непросто.

Імовірне джерело радіаційного зараження НТУУ "КПІ" - це Інститут ядерних досліджень, розташований на північний схід за 9 км від університету. Там розміщено ядерний реактор потужністю 10 МВт. Якщо на ньому станеться аварія з викидом радіоактивних речовин і вітер буде у бік університету, то через дві години на нашій території очікується рівень радіації Р,=40 мР/год. Прогнозований рівень радіації через 10 днів - 1 мР/год

До речі, рівень радіації у Києві після Чорнобильської аварії сягав 50-70 мкР/год, зараз - 10 - 2 мкР/год.

Висновки: під час можливих аварій у Києві існує загроза хімічного або радіаційного зараження території НТУУ "КПІ"; час підходу хмари зараженого повітря дозволяє вжити заходи щодо захисту людей; для успішного захисту потрібне швидке оповіщення усіх людей і висока їх організованість. Для цього потрібно знати сигнали оповіщення та дії за такими сигналами.

В.Д.Захматов,завідувач кафедри забезпеченняжиттєдіяльності, д.т.н., В.М.Прилепський, доцент

Сигнали оповіщення та дії населення

"Увага всім" подається сиренами та гудками підприємств. Треба негайно ввімкнути радіо чи телевізор на міську станцію і прослухати повідомлення.

  • Можливі повідомлення мирного часу: аварія на радіаційно небезпечному об'єкті; аварія на хімічно небезпечному об'єкті; про можливий землетруc; штормове попередження; проповінь. У повідомленні йдеться про те, що сталося, яким районам загрожує небезпека та як діяти населенню.
  • Можливі повідомлення воєнного часу: повітряна небезпека (передається під час загрози бомбового або ракетного удару); відміна повітряної небезпеки (коли нанесення повітряного удару не відбулося); загроза хімічного зараження (коли очікується чи відбулосяхім'нне зараження); загроза радіаційного зараження (очікується чи відбулося радіаційне зараження місцевості).

Дії студентів при загрозі хімічного зараження: отримати на факультетах протигази і надягти їх; вийти із зони зараження в район, указаний в повідомленні, якщо не знаєте, куди йти (чи немає протигазу), то сховатися на верхніх поверхах будівель, загерметизувати вікна й двері.

  • Надання допомоги при отруєнні хлором: надягти на потерпілого протигаз і вивести на чисте повітря; давати вдихати нашатирний спирт, очі промити 2% розчином соди.
  • Надання допомоги при отруєнні аміаком: промити очі 2% розчином борної кислоти, шкіру промити чистою в одою.

Дії студентів при загрозі радіаційного зараження: після отримання повідомлення сховатися в підвалах будівель і чекати подальших вказівок на проведення евакуації. Під час загрози виникнення війни передбачено евакуювати НТУУ "КПІ" у Житомирську область.

Дії студентів при оголошенні евакуації: зібрати необхідні речі і в зазначений час зібратися біля корпусу свого факультету; після реєстрації людей і формування колони здійснюється піший марш у район Василькова (30... 35 км), звідти протягом трьох діб вивезуть у Андрушівський район Житомирської області, де розмістять по селах.

Захист продуктів харчування і води від зараження

У зонах радіаційного, хімічного, бактеріологічного зараження продукти харчування і вода теж можуть стати зараженими, що є небезпечним для людей.

Радіоактивні речовини(РР) заражають тверді продукти на поверхні, а у сипучих проходять у глибину: ковбаса, сир - до 1 см, борошно - 1,5 см,цукор - 2 см, крупа - 4 см. Овочі та фрукти забруднюються поверхнево. У рідинах РР частково осідають, частково розчиняються.

Тверді продукти можна вживати, якщо їх добре помити та почистити, але краще піддати кулінарній обробці. Відварювання 5 – 10 хвилин обчищених овочів, м'яса, риби зменшує вміст радіонуклідів на ЗО -60%.

Сильнодіючі отруйні речовини у краплинно-рідкому стані швидко проникають у пористі продукти: макаронні вироби - на 16 см, цукор - 12 см, борошно - 4 см, хліб - 2 см, фрукти та овочі - 2 см. Рідкі продукти заражуються повністю. Вживати такі продукти дуже небезпечно. Для більшості мікробів продукти харчування є поживним середовищем. Збудник холери зберігається у хлібі до 26 діб, на овочах та фруктах - до 8 діб, у молоці - до одного місяця, ще довше зберігається збудник чуми. Вживати такі продукти небезпечно.

Основні заходи захисту продуктів і води: герметизування приміщень, де зберігаються продукти; зберігання продуктів у щільно закритій тарі; використання захищених джерел водопостачання (підземних).

Знання сигналів оповіщення та порядку дій під час надзвичайних ситуацій дозволяють населенню і, зокрема, студентам не тільки зберегти своє життя і здоров'я, але і надати допомогу іншим людям, які її потребують.

За інформацією кафедри ЗЖД

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій