Збирач

NASA офіційно повідомило про успішний старт пілотованої місії Artemis II, яка стала першим кроком до повернення людини на Місяць після понад 50-річної перерви.1 квітня 2026 року з Космічного центру імені Кеннеді (Флорида, США) NASA успішно стартувало історичну пілотовану місію Artemis II. Чотири астронавти — Reid Wiseman, Victor Glover, Christina Koch та Jeremy Hansen — вирушили […]

Бібліотека КПІ запрошує дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського та усіх охочих взяти участь у практичному вебінарі «Актуалізація профілів авторів у цифровому середовищі»! Захід присвячений ефективному управлінню цифровою ідентифікацією вченого. Правильно налаштовані профілі – це не лише видимість авторів у світовому науковому просторі, а й безпосередній вплив на показники рейтингу університету. Ключові аспекти: Створення та актуалізація […] The post Вебінар «Актуалізація профілів авторів у цифровому середовищі» first appeared on Науково-технічна бiблiотека ім. Г. І. Денисенка.

З 22 по 28 березня 2026 року КПІ ім. Ігоря Сікорського взяв участь у інтенсивному офлайн-воркшопі у німецькому Ганноверському університеті імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (LUH). Візит відбувся в межах міжнародної програми «Micro-Credentials as an Internationalisation Tool for Ukrainian Universities» (MInT-Ukraine). Наш університет на заході представила директорка Центру міжнародної освіти Ірина Приходько. Програма об’єднала делегації 15-ти університетів України  для спільного напрацювання стратегій інтеграції української освіти в європейський науково-дослідний простір. Програма MInT-Ukraine фокусується на впровадженні мікрокваліфікаційних курсів (micro-credentials) — короткострокових, інтенсивних освітніх модулів, що дозволяють студентам та фахівцям швидко здобувати певні професійні навички. Для КПІ ім. Ігоря Сікорського інтеграція мікрокваліфікацій — це не просто данина трендам, а стратегічний крок до синхронізації з Європейським простором вищої освіти. Такі формати дозволяють нам пропонувати гнучкі навчальні треки європейського стандарту як для українських, так і для іноземних студентів. Програма воркшопу була побудована як цілісний інтенсив, що охопив ключові вектори розвитку сучасного університету. Учасники розпочали з детального вивчення стратегій інтернаціоналізації та сервісів для іноземців, аналізуючи структуру Міжнародного офісу LUH, роботу Welcome Centre та інструменти цифровізації мобільності через систему MoveOn. Особливу увагу в межах візиту було приділено впровадженню мікрокваліфікацій (Micro-credentials): на базі Центру безперервної освіти (ZEW) під керівництвом професорки Ельке Катаріни Віттіх делегація опановувала методику створення та сертифікації цих інноваційних мікрокваліфікаційних програм, що мають стати гнучким інструментом модернізації української освіти. Цей теоретичний базис отримав практичне продовження під час проєктної роботи та Poster Session, де Ірина Приходько, як представник КПІ імені Ігоря Сікорського, презентувала стратегічні ідеї університету та отримала експертний фідбек від фахівців LUH та колег з інших університетів України для вдосконалення власних ініціатив. Семінар завершився сесією, присвяченою грантовій підтримці та залученню коштів, зокрема стратегіям участі в мережевому інструменті COST (Європейська співпраця в галузі науки та технологій), що підтримується флагманською програмою досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Цей підхід був розроблений у Бюро зв’язків з ЄС, що дозволяє перетворювати розроблені ідеї на життєздатні міжнародні проекти. Окрім академічної частини, візит включав знайомство з моделлю «Hannover Science Initiative» у Новій ратуші Ганновера. Ця ініціатива демонструє зразкову співпрацю між університетами, дослідницькими центрами та міською владою для розвитку регіону як глобального інноваційного хабу. Участь у проєкті MInT-Ukraine дозволяє КПІ ім. Ігоря Сікорського посилювати свою інституційну спроможність. Завдяки набутому досвіду університет планує: Розширити перелік англомовних мікрокваліфікаційних програм для залучення більшої кількості іноземних слухачів. Зміцнити партнерство з Ганноверським університетом Лейбніца в межах майбутніх освітніх та наукових проєктів. Впроваджувати інноваційні формати навчання, що відповідають динамічним запитам сучасного ринку праці. Висловлюємо щиру подяку організаторам проєкту, зокрема Наталії Бутич, за високий професіоналізм та створення середовища для ефективної співпраці. Разом ми будуємо сильніший та інтегрований європейський освітній простір! https://www.linkedin.com/posts/iryna-prykhodko-83b771132_igorsikorskykyivpolytechnicinstitute-leibnizuniversity-ugcPost-7444659613360271360-M2t8?utm_source=share&utm_medium=member_android&rcm=ACoAACCBNm8BQ5Ehc9FXk54Af6vy_OzkvOQKu6M 

Нещодавно роботу на станції “Академік Вернадський” розпочала 31-ша українська антарктична експедиція (УАЕ). Ця команда замінила колег із 30-ї УАЕ і працюватиме рік. Посаду системного адміністратора в ній обіймає випускник КПІ Олександр Мацібура. Це буде вже друга його зимівля на станції. “Цьогоріч ми відзначили ювілейну дату присутності незалежної України в Антарктиці. 30 років, відколи Британія передала нам свою антарктичну станцію, і ми пишемо власний літопис полярної науки. Але насправді наша робота там – про набагато ширший вимір. Як територіально, адже Антарктика – це регіон, де ми “міряємо пульс” усієї планети, так і часово, бо продовжуємо ряди найдовших антарктичних спостережень, яким далеко не 30 років. Дуже важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни ми зберігаємо і тяглість безперервних досліджень, і розвиваємо нові напрями”, – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, проводжаючи команду УАЕ. Напередодні від’їзду старший редактор газети «Київський політехнік» Надія Ліберт поспілкувалася з Олександром, випускником Хіміко-технологічного факультету 2017 року, про його роботу, повсякденне життя та час, проведений в університеті. Подаємо скорочений виклад цього інтерв’ю. Олександр був втомлений, заклопотаний, але дуже позитивний і уважний. Розмову про роботу, подорожі і сьогодення почали з КПІ. За словами випускника, організація навчального процесу на тодішній кафедрі кібернетики хіміко-технологічних процесів сприяла практичному застосуванню набутих знань старшокурсниками. Тож уже на 5-му курсі він почав працювати монтажником кабельних систем у компанії з відеонагляду, а згодом – інженером з підключення в інтернет-компанії. “Мій шлях в Антарктику,  – розповідає Олександр, – почався ще 2019 року. Я подавався на конкурсний відбір, але, на жаль, не пройшов, бо об’єктивно не вистачало досвіду. Наступна спроба в 2024 році вже була успішною, і я потрапив у команду 29-ї УАЕ”.  Про роботу на станції полярник говорить буденно: “Більшу частину року станція та команда повністю ізольовані від зовнішнього світу (десь орієнтовно 7-8 місяців). Тому сподіватися можна лише на свої та колег навички і професіоналізм. Тобто сходити в магазин чи побачити інших людей у вас не вийде (усміхається). Також варто додати, що на станції в системного адміністратора немає вихідних – працюєте 7 днів на тиждень і плюс додатково багато загальностанційної роботи”. На традиційне запитання “Чому знову подався в експедицію, адже умови роботи дуже непрості?” відповідь була лаконічною: “Антарктика мене зачарувала, особливо своєю природою”. А ще – це можливість зробити свій внесок в науку України”. Затим розмова повернулася до КПІ ім. Ігоря Сікорського. “Я вдячний КПІ за отриманий досвід, знання та друзів. Університет допоміг визначитися, що подобається, а що ні, і в якому напрямі я хочу розвиватися. Допоміг набути вміння знаходити потрібну інформацію та відкривати щось нове”, – поділився Олександр Мацібура. Та додав: “Хочу порадити студентам не боятися складних шляхів, розвиватися всебічно. І, звісно ж, намагайтеся використовувати отримані теоретичні знання на практиці”. Зичимо Олександру натхнення, плідної роботи та не поривати зав’язків із КПІ, адже молоді так потрібні моральні й професійні орієнтири. P.S. Британська антарктична служба, що входить до складу Ради з досліджень природного середовища, вирішила, що їй більше не потрібна база «Фарадей», розташована на скелястому острові на Антарктичному півострові, за 700 миль на південь від Вогняної Землі. У 1996 році її продали Україні за символічний 1 фунт стерлінгів і перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського. Єдина умова, пов’язана з базою «Вернадський», полягала в тому, що українські полярні дослідники продовжували б стежити за погодою, яку на цій станції фіксують кожні три години з 1947 року. https://kpi.ua/2026-kp11-xtf    

Бібліотека КПІ запрошує дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського та усіх охочих 9 квітня 2026 р. о 16.00 взяти участь у практичному вебінарі «Актуалізація

Відповідне рішення ухвалила Вчена рада Києво-Могилянської академії, розповіли в навчальному закладі. Цим почесним званням Могилянка вшановує вітчизняних і закордонних діячів за визначні заслуги перед Україною та Києво-Могилянською академією, вагомий внесок у розвиток науки, освіти та суспільного життя. Відзнаку присуджено двом постатям, чиї біографії стали уособленням боротьби за свободу та гідність. Лех Валенса — президент Польщі […]

Продовжується проведення атестації аспірантів 4 року навчання кафедри менеджменту підприємств на шляху до отримання наукового ступеня доктора філософії в галузі

25 березня 2026 року відбувся міжнародний онлайн-захід з пошуку партнерів у межах проєкту #LUKE, що фінансується програмою Європейського Союзу «Горизонт Європа». Подія об’єднала широку спільноту учасників, зацікавлених у розвитку співпраці в рамках Спільного конкурсу LUKE. У заході взяли участь понад 140 учасників із 11 країн, а також було представлено понад 45 пітчів, повідомили в Офісі […]

Конкурс «Індивідуальні наукові проєкти 2027-2028» спрямований на підтримку актуальних індивідуальних проєктів українських вчених з виконання передових наукових досліджень і розробок.

Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій розпочинає серію систематичних онлайн-семінарів «Наука для суспільства. Наукові діалоги». Ініціатива спрямована на створення відкритого майданчика для діалогу між представниками наукової спільноти, органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства з питань розвитку науки, освіти та інновацій, повідомили у Національному фонді досліджень України. Метою серії є: Окрему […]

Громадське обговорення (Магістратура) Шановні стейкхолдери! Рецензії, відгуки, відповіді на питання, пропозиції для покращення освітньо-наукових програм просимо надсилати на офіційну електронну

МЕНЕДЖМЕНТ І БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ ПРОЄКТ ОПП

7 квітня, вже вдруге у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбудеться форум «Медицина очима жінок: цифровий погляд». Захід буде присвячений актуальним питанням гендерної рівності жінок в медицині, реформації сфери медичної освіти та охорони здоров’я, цифровізації, а також становлення жінки в медицині та науці. Форум стане платформою для комунікації, обговорення викликів, обміну досвідом. До участі […]

Відкрита лекція компанії Viessmann admin чт, 04/02/2026 - 09:30 Тіло 26 березня 2026 року в НН ІЕЕ відбулася відкрита лекція стейкхолдера — компанії Viessmann щодо сучасних схем енергозабезпечення з використанням теплових насосів.  Лекцію провела Ірина Марчук, керівниця відділу академії та розвитку персоналу компанії Viessmann. Студенти груп ОН-31, ГЕ-41, ГЕ-п41 в рамках вивчення навчальних дисциплін знайомилися з сучасними технологіями для енергоефективного та екологічного майбутнього України.  Теґи Новини

2 квітня в межах проєкту «Драйвери демократизації» Шведського інституту на кафедрі соціології КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся тренінг «Інклюзивна комунікація як практика активної громадянської позиції». Під час роботи учасники з різних факультетів КПІ ім. Ігоря Сікорського зосередилися на темах соціальної дистанції, ефекту свідка та практичних підходах до реагування на ситуації дискримінації. Окрему увагу було приділено … Continue reading Інклюзивна комунікація як практика активної громадянської позиції →

Весняне тепло вже близько — не забудьте подбати про себе разом із чеклістом ментального здоров’я.

Профорієнтаційна робота кафедри цифрових технологій в енергетиці набирає обертів. Цього разу доценти Кублій Лариса Іванівна та Донець Андрій Георгійович завітали до школи №189, аби познайомити старшокласників з унікальними можливостями, які відкриває навчання в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Зустріч пройшла у форматі відвертого діалогу про майбутнє в IT-індустрії. Представники кафедри поділилися з учнями інсайдами про те, … Кафедра ЦТЕ відкриває двері у світ IT-технологій для учнів школи №189 Докладніше » The post Кафедра ЦТЕ відкриває двері у світ IT-технологій для учнів школи №189 first appeared on КАФЕДРА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ (АПЕПС) НН ІАТЕ КПІ ІМ. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО.

Щиро раді поділитися чудовою новиною — Люшенко Леся Анатоліївна, доцент кафедри ПЗКС, нагороджена Подякою НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» за вагомий внесок у розвиток інноваційних освітніх програм та підготовку фахівців. Це визнання є абсолютно заслуженим, адже Леся Анатоліївна — це людина, яка щодня надихає, підтримує та відкриває можливості для студентів.…

Міжнародна співпраця між кафедрою технології машинобудування навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського та інститутом автомобільної інженерії та конструювання машинобудівного факультету Словацького технічного університету у Братиславі проводиться в рамках програми ERASMUS+ «Навчальна мобільність для студентів та співробітників вищих навчальних закладів» № У/02.05.01/82/25 від 21.11.2025 Співпраця здійснюється в галузі розробки технологій для створення високонавантажених деталей будівельних […]