Улітку, з 8 по 20 серпня, в НТУУ “КПІ” успішно пройшла Друга літня школа “Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики і фізики”, яка зібрала кілька десятків молодих інтелектуалів й амбітних креативних викладачів з України, близького та далекого зарубіжжя. Були лекції і практичні заняття, гуртки за інтересами і колективні творчі завдання, презентації компаній-спонсорів і культурна програма.
Велику зацікавленість у слухачів – представників різних спеціальностей, від соціологів до “чистих” математиків, викликав курс лекцій та практичних занять, присвячених сучасним методам та засобам імітаційного моделювання нейронних структур мозку. Їх з великою кількістю графічного матеріалу дуже майстерно провів проф. Р.А. Тікіджи-Хамбур’ян з Південного федерального університету (Ростов-на-Дону, Росія). До речі, він став першим із запрошених іноземних лекторів, який завітав на Школу. Забігаючи наперед, зауважу, що саме він отримав почесне перше місце в рейтингу лекторів, який було складено на основі голосування учасників наприкінці роботи Школи.
Іншою цікавою частиною програми стали лекції, об’єднані тематикою сталого розвитку, причому тут можна виділити два напрямки. Перший – прикладний, у рамках якого розглядалися сучасні закономірності системної динаміки в Україні та світі та шляхи переходу до збалансованого, сталого розвитку. Ці лекції читав ректор НТУУ “КПІ” академік М.З. Згуровський. Другий напрям – більш концептуально-теоретичний, навіть філософський. Сталий розвиток розглядався в історичному контексті, робився наголос на циклічну динаміку, надавалися інтерпретації системної кризи та шляхи їх уникнення різними соціо-природними спільнотами. Про все це, а також і про різні аспекти пізнання розповіла проф. С.А. Рижкова. Крім лекцій, в рамках Школи було організовано окремий семінар за її участю, де можна було отримати відповіді на питання або просто послухати цікаву розповідь про устрій нашого світу. Недарма проф. Рижкова посіла друге місце в рейтингу лекторів.
Ряд лекцій було присвячено дослідженню операцій та його використанню для вирішення прикладних проблем. Основними фігурами в цій галузі виступали проф. Г.-В.Вебер з Туреччини (він розділив друге місце в рейтингу лекторів з проф. С.А. Рижковою) та наша гостя з Нідерландів – Дорін ДеТомбе, лекції якої були присвячені питанням моделювання, інтерпретації та вирішення складних соціальних проблем.
Значну кількість лекцій було присвячено питанням, пов’язаним із космосом, із впливом процесів, що відбуваються в ньому, на Землю, на технічні та біологічні системи і, зокрема, на людину. Заняття вели провідні вчені з України та інших країн. Серед них і проф. А.Б. Камелін (Національне космічне агентство України), який представляв проект Загальнонаціональної космічної програми України на 2008-2012 рр., і проф. Е.В. Подладчікова з Королівської обсерваторії Бельгії, яка розповідала про Сонце та про потоки плазми, які воно посилає до Землі, і проф. В.Я. Яценко (Інститут космічних досліджень, Україна), презентація якого була присвячена проблемі прогнозування космічної погоди та дистанційного зондування Землі з космосу, і, нарешті, проф. М.В. Рагульська (Інститут Землі, Росія), у чиїх доповідях йшлося про вплив сонячної активності на біоритми людини. Можливо, через практичну значимість матеріалу та насичене емоційне викладення саме проф. М.В. Рагульська посіла третє місце в рейтингу лекторів. А матеріал був дійсно цікавим: виявляється, те, що сонячні бурі впливають лише на деяких найбільш чутливих до них людей, є лише міфом. Насправді, сонячні бурі – це не погано і не добре, вони просто існують, і заодно забезпечують синхронізацію наших внутрішніх годинників.
У рамках Школи було проведено круглий стіл, присвячений можливостям отримати гранти для молодих учених та міжнародній співпраці. Представники різних організацій і закладів розповіли про наявні можливості та надали практичні поради. Професори Б.І. Гольденгорін (Університет Гронінгену, Нідерланди) та С.С. Москалюк (Австро-український інститут науки і технологій) окреслили деякі перешкоди, що можуть стати на шляху молодого вченого, та розповсюджені помилки, а також конструктивні шляхи їх подолання. Проф. Марек Франковіч (Jagiellonian University, Краків, Польща) на власному прикладі продемонстрував, як діє система заохочень у Європі.
Організації-спонсори – Microsoft, Intel, MacHOUSE, Novell, “Воля”, Siemens, Global Logic не тільки надали фінансову, інформаційну та технічну підтримку Школі, але й виділили своїх кращих працівників для ознайомлення учасників з новітніми технологіями, продуктами та можливостями в галузі інформаційних технологій.
Проф. О.С Макаренко є постійним куратором наукової програми та одним із лекторів Літньої школи. Він прочитав лекції про клітинні автомати та науки про життя, одне заняття присвятив пам’яті свого колеги та товариша чл.-кор. НАН України проф. В.С. Мельника.
До культурної програми входили: поїздка до дендропарку «Александрія» (м. Біла Церква), прогулянка катером по Дніпру та квест територією нашого університету, які вже стали традиційними. Перлина програми – ніч астрономії, що пройшла в астрономічній обсерваторії при КНУ ім. Т. Шевченка. Навіть корінні кияни не підозрювали, що зовсім неподалік від центру міста збереглися в майже незмінному вигляді будівлі початку минулого століття: справжня діюча обсерваторія!
Так чим же стала Друга літня школа? Місцем приємного відпочинку, продовженням навчального року чи, може, чимось більшим? Відповідь очевидна – це школа в найширшому розумінні цього слова, школа, де вчать не тільки конкретним дисциплінам, тут навчають вчитися та спілкуватися, долати перешкоди та знаходити нових друзів – навчають не розгубитися в бурхливому сьогоденні та не заблукати в лабіринтах науки. Літня школа дала своїм учасникам не просто знання, вміння та досвід, вона дала головне – віру в те, що освіта та наука в Україні не занепадуть, а сягнуть провідних позицій у світі. Однак для цього треба подолати тернистий шлях, який стає легшим, коли крокуєш не сам, а з однодумцями та досвідченими провідниками.