Для учасників руху авторської пісні літо – пора подорожей, фестивалів, спілкування. Для клубу авторської пісні «Енергія Художнього Образу» («ЕХО») цьогорічне літо стало дорогою, що вела від фестивалю до фестивалю по всій Україні.
Першою віхою на фестивальній дорозі для клубу «ЕХО» став «Вертифест 2009», який проходив 5-6 червня. Це один із перших, з початку року, лісових фестивалів, де біля імпровізованої сцени на лісовій галявині стоїть наметове містечко. Його мешканці – люди з гітарами та «сосны, словно колонны в храме, освятили притихший лес». Головною особливістю цьогорічного фестивалю був рок-марафон, де своє авторське музичне мистецтво представили відомі в Україні та за її межами гурти «Самі свої», «Оркестр Янки Козир». На цьому фестивалі лауреатами конкурсу авторської пісні став наш університетський дует «СонЦе» (Вадим Пенюк і Наталія Богута), що виконує неповторні фольклорні композиції.
«Лісова фієста» – так називається фестиваль авторської пісні, який пройшов 24-25 червня. В цьому році фестиваль відзначив 14-річчя. Проходить він традиційно під Бояркою і збирає всі пісенні клуби України і Києва: «Арсенал», «Дом», «Вертикаль», «Славутич», «Звуки поезії», «Есхар», «Булат»… Цей фестиваль має досвід та історію проведення пісенного свята – від перших наметів ентузіастів туризму, звісно ж з гітарою, до тисячної цьогорічної бардівської аудиторії. І не даремно телеканал «Культура» три дні транслював це свято музики та поезії для глядачів України.
Приємною несподіванкою для гостей та учасників фестивалю був виступ на дитячому концерті з відомими туристичними піснями дітей співробітників нашого університету – 12-річних Юрка Рослова та Сашка Ликова.
«Я ухожу, меня зовет дорога – моя любовь, и вера, и мечта…». Третя пісенна дорога привела клуб «ЕХО» до берегів річки Тетерів. Біля Житомира є мальовниче село Дениші, а поряд Тригорський монастир і дуби, яким понад 600 років. Можливо, вони чули ще кобзарські, козацькі пісні, а тепер для них лунає авторська пісня.
Фестиваль «Мі-сі-соль», на який ми приїхали, – міжнародний. Тут зібралися учасники з усіх куточків України, Росії (аж з самого Усть-Ілімська), Молдови, Німеччини, Ізраїлю. Приємно було мені отримати диплом на такому представницькому конкурсі, причому ведучий Ігор Жук відзначив: «Вперше за виконання найкращої української пісні нагороджую Пушкіна!»
«А чи не поласувати нам диким медом? А чому б і ні!». Четверта дорога – потягом у Карпати, де серед гір стоїть невеличке місто Сколе, що на Львівщині. Перший Всеукраїнський фестиваль української авторської пісні «Дикий мед» відбувся саме тут 11-12 липня.
На жаль, наші студенти-автори у цей час складали заліки та екзамени і не змогли поїхати на фестиваль. Тому запрошеним гостем фестивалю і представником нашого університету був я один. На фестивалі виступали відомі українські пісенні виконавці-автори: Едуард Драч, Наталка Криничанка, Павло Нечитайло, Віктор Нестерчук, які дарували молоді свій пісенний досвід. Чумацькі пісні, українські жартівливі, патріотичні та ліричні звучали з великої сцени (уявіть звукове підсилювання 20 кВт). А кожний виступаючий отримував у подарунок баночку зі справжнім карпатським диким медом.
Потім був конкурс авторської пісні та рок-гуртів тільки молодих виконавців (до 35 років). А вночі засвітилась карпатська ватра.
Зранку накрапує дощик «Осень пришла с затяжными дождями… пусть погадает, что будет с нами когда поплывем под блюз снеговой… ». 29 вересня закінчилися всі теплі пісенні дороги закриттям сезону мистецького проекту клубу «ЕХО» «Політехнічна співоча вулиця». На концертному майданчику між 14 та 15 корпусами виступали студенти університету та наші гості з Одеси гурт «Лисы Аляски» з цікавими рок-н-рольними та блюзовими піснями співачки та авторки Аліси Цимаєнко.
Наближається зима, і музикою Політехнічної вулиці стануть дощові та снігові мелодії. Але авторську пісню буде чути на концертах університету в залах, аудиторіях і просто в кімнатах гуртожитків.