Урочистою подією в житті колективу є ювілей, та особливо радісно, коли це поважна дата. Військовому Двічі орденів Червоного Прапора Інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ» 1 березня 2009 року виповнюється 90 років від дня заснування.
Від Петра І…
Історія споруд і будівель нашого навчального закладу бере свій початок ще з часів Північної війни, коли за наказом Російського імператора Петра І було розроблено перший проект Київської фортеці. У 1835 р. на південній околиці Печерської височини під керівництвом генерал-майора О.Фреймана було розпочато будівництво оборонної казарми на два батальйони. Ця споруда завершувала низку будівель, які з'єднували Васильківське укріплення з Печерською цитаделлю, казарми прилягали до Кавалерійського бастіону цитаделі. Проектувалися вони для розміщення військового навчального закладу солдатських дітей (так званих кантоністів), а також як складова частина фортечного фронту. У 1839 р. будівництво приміщень було завершено остаточно. Зазначена казарма кантоністів у подальшому і стала тим форпостом, на базі якого формувалися військові навчальні заклади різних епох та урядів України.
1 жовтня (за старим стилем), тобто 14 жовтня (за новим стилем) 1865 р. за наказом імператора Олександра ІІ було засновано Київське піхотне юнкерське училище. Ювілейне та храмове свято училища – в день Покрови Пресвятої Богородиці. Вагоме значення в училищі надавали стройовій підготовці. Військова муштра за короткий час перетворювала колишніх гімназистів, студентів і семінаристів на справжніх юнкерів, які вирізнялися з-поміж ровесників особливою виправкою, її не міг приховати ніякий цивільний одяг. Стройовими успіхами пишалися. Роти змагалися одна з одною. Із загальних предметів проходили Закон Божий, дві іноземні мови, хімію, механіку, аналітику, російську літературу. Організовували бесіди про дисципліну, патріотизм, батьківщину, вміння достойно себе тримати в різних життєвих ситуаціях.
Слід зазначити, що в училищі служив Карл Густав Еміль Маннергейм, майбутній маршал Збройних сил Фінляндії, а в 1944–1946 рр. – президент Фінляндської Республіки. У 1890–1892 рр. на військових курсах Київського піхотного юнкерського училища навчався майбутній головнокомандувач Добровольчої армії генерал А.І.Денікін, які він закінчив із відзнакою. У 1920-ті роки, вже перебуваючи в еміграції, в автобіографічній праці “Шлях російського офіцера” він згадує про навчання на курсах у Києві.
…до Крут
Згодом на базі створеної школи і Костянтинівського військового училища було розгорнуто першу українську військову юнацьку школу. Цю назву було надано, згідно з наказом генерального секретаря з військових справ Симона Петлюри, 20 листопада 1917 р. Школі було присвоєно ім'я гетьмана Богдана Хмельницького.
У січні 1918 р. війська червоногвардійців загрожують захопленням столиці Української Народної Республіки. Юнкери першої української військової юнацької школи, захищаючи Центральну Раду, беруть активну участь у боях з червоногвардійцями, зокрема під Крутами.
Бій на цій невеличкій залізничній станції розпочався вранці 29 січня і тривав понад п'ять годин. З п'яти юнацьких сотень майже 140 юнаків і старшин загинули, до 150 – поранено. Як стверджують історики, червоногвардійці й матроси втратили в цьому бою до 300 бійців, понад 1200 дістали поранення. Великі втрати розлютили червоного командира П.Єгорова, і він наказав розстріляти частину полонених. Серед 28 страчених були Божко-Божинський, Тарнавський, Соколовський, М.Лизогуб, О.Попович, В.Шульгін, М.Ганкевич. Гімназист Пипський заспівав гімн “Ще не вмерла Україна”, і його підхопили всі засуджені на смерть. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами залишилася в історії України символом патріотизму і жертовності у боротьбі за її свободу.
25 жовтня 2007 р. було видано Указ Президента України “Про відзначення 90-ї річниці подвигу Героїв Крут”. З ініціативи командування нашого інституту та за підтримки Київської міської держадміністрації було ухвалено рішення вшанувати пам'ять героїв встановленням меморіальної дошки на будівлі нашого інституту за адресою: вул. Московська, 45/1. У день пам'яті героїв Крут – 29 січня 2008 року – на будівлі ВІТІ НТУУ “КПІ” було відкрито меморіальну дошку з нагоди 90-річчя героїчного подвигу студентів, які боронили незалежність своєї батьківщини. В урочистостях, що відбулися з цієї нагоди, взяли участь представники КМДА, громадськості, наукових кіл, військові, студенти.
…й Інженерних курсів
Офіційною датою створення нашого Інституту прийнято вважати 1 березня 1919 р. – день затвердження Реввоєнрадою республіки проекту штатів Інженерних курсів з підготовки командного складу Робітничо-селянської Червоної Армії. 8 серпня 1920 р. Московські інженерні курси прибули до Києва і розташувалися на Печерську (тоді вул. Московська, 5 – нині вул. Московська, 45/1) в будівлі колишнього Костянтинівського юнкерського училища (нині тут розміщено Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації НТУУ “КПІ”).
За короткий період особовий склад школи досяг великих успіхів у справі підготовки висококваліфікованих спеціалістів – офіцерів-зв'язківців. Хто був зарахований курсантом, пишався цим і наполегливо вчився.
20 грудня 1926 р. наказом Реввоєнради республіки Київській військовій школі було присвоєно ім'я М.І.Калініна. А 6 березня 1937 р. її перейменували в Київське військове училище зв'язку ім. М.І.Калініна.
Велика Вітчизняна
На початок Другої світової війни в училищі нараховувалось 4 курсантські батальйони: перший і другий – з підготовки командирів взводів зв'язку для військових частин; третій – готував фахівців швидкодіючої літеродрукованої, як правило іноземної, апаратури зв'язку; четвертий – готував техніків звукового кіно.
На початку літа 1941-го училище знаходилося в таборах у Броварському лісі. За сигналом бойової тривоги 22 червня особовий склад було вишикувано перед штабом училища о 6-й годині ранку. Начальник училища генерал-майор О.В.Афанасьєв повідомив про початок війни. Враховуючи життєву необхідність у підготовці командирів-зв'язківців для потреб фронту, Генеральний штаб Червоної Армії в перших числах липня 1941 р. видав директиву про евакуацію училища в глибокий тил, а саме в Красноярськ.
У квітні 1942 р. Генеральний штаб Червоної Армії поставив перед училищем завдання – готувати для фронту зв'язківців із числа дівчат, що вступили до лав Червоної Армії. Багато з дівчат-курсантів були із частин зв'язку із фронту, неодноразово брали участь у боях проти гітлерівських загарбників, мали урядові нагороди. Більшість прийнятих до училища дівчат були добровольцями. Так, наприклад, курсантки Н.А.Фролова та Л.С.Воробйова закінчили Педагогічний інститут ім.Герцена в Ленінграді, тричі подавали заяву до військкомату, щоб їх прийняли до лав Радянської Армії.
Випускники-калінінці довоєнного періоду і воєнного часу показували чудові приклади роботи на командних посадах і в штабах, забезпечуючи війська безперешкодним зв'язком.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 лютого 1944 р., з нагоди святкування 25-ї річниці училища, воно було нагороджене орденом Червоного Прапора за видатні успіхи у справі підготовки офіцерських кадрів для частин зв'язку і бойові заслуги перед Батьківщиною. 11 березня 1944 р. командуючий Сибірським військовим округом вручив училищу орден Червоного Прапора. На нараді, присвяченій цій події, було зачитано наказ Наркома оброни: “...училище тепер іменувати – Київське Червоного Прапора училище зв'язку імені М.І.Калініна”.
Вісім випускників училища удостоєні найвищих урядових відзнак – звання Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці, шість із них увічнені в алеї Слави нашого інституту: Г.І.Корнєв, С.Ф.Проценко, П.Є.Стрілець, А.І.Якушев, П.О.Бойко, А.Г.Костіков. М.Є.Литвиненко став повним кавалером трьох орденів Слави. І.І.Оленич – Герой Соціалістичної Праці. У наших серцях назавжди залишиться пам'ять про викладачів і випускників нашого училища, які віддали своє життя, захищаючи свободу і незалежність своєї Батьківщини.
Розбудова
У 1968 р. з нагоди 50-річчя Радянської Армії і Військово-Морського Флоту Київське вище військове інженерне Червонопрапорне училище зв'язку ім. М.І.Калініна за великі заслуги в підготовці кадрів для Збройних сил СРСР було нагороджене другим орденом Червоного Прапора.
6 грудня 1991 р. було прийнято Закон “Про Збройні сили України”, і цей день став святковим для української армії. 18 січня 1992 р. особовий склад училища прийняв присягу на вірність народу України.
Однією із складових розбудови Збройних сил України було реформування військової освіти. За рішенням міністра оборони України ця робота розпочалася з атестації військових навчальних закладів. У квітні 1992 р. комісією Управління військової освіти було атестовано Київське вище військове інженерне училище зв'язку ім. М.І.Калініна. За підсумками роботи комісії училище було атестовано як вищий військовий навчальний заклад.
23 березня 2001 р. постановою Кабінету Міністрів України створено Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України “КПІ”.
Сьогодні НТУУ “КПІ” – найбільший технічний університет України дослідницького типу, один з провідних університетів Європи та світу. На його базі функціонує 8 навчально-наукових центрів, 12 науково-дослідних інститутів, 14 науково-дослідних центрів, конструкторське бюро, 18 факультетів. Навчальний процес проводять досвідчені викладачі та відомі вчені України, серед яких 10 академіків, 260 професорів та докторів наук, 1249 кандидатів наук.
Університет є одним з ініціаторів та безпосереднім учасником реформування вищої освіти, впровадження ступеневої системи, активним прихильником приєднання України до Болонського процесу. Дбаючи про входження України в єдиний європейський освітній простір, НТУУ «КПІ» став осередком державної інформаційної мережі вищих навчальних закладів й інститутів. Навчальний заклад успішно співпрацює з 91 технічним університетом з 34 країн світу, бере участь у виконанні міжнародних освітніх, наукових проектів і програм.
Сьогодення
Новим етапом у житті ВІТІ стало призначення на посаду начальника інституту полковника А.І.Міночкіна, який Указом Президента України №77 від 21 серпня 2006 р. отримав звання генерал-майора.
Закінчивши з відзнакою в 1984 р. Київське вище військове інженерне училище зв'язку, він продовжив освіту в ад'юнктурі, потім викладав на кафедрі АСУВ Київського вищого військового інституту управління і зв'язку. За значний особистий внесок у розвиток освіти та науки України, указом Президента України генерал-майору А.І.Міночкіну присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”.
Сферою наукових інтересів Анатолія Івановича є дослідження в галузі проблем управління мережами зв'язку та автоматизованими системами спеціального призначення. Як фахівець в даній галузі А.І.Міночкін призначений керівником підрозділу управління проектами зі створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними силами України. Він має 85 публікацій, є співавтором 2 підручників та 1 навчального посібника з грифом МО України. Після захисту кандидатської дисертації ним опубліковано 60 наукових та навчально-методичних праць, з них 13 методичного характеру, які використовуються в навчальному процесі.
Наукова діяльність ВІТІ будується за принципом інтеграції науки й освіти та реалізується шляхом підготовки військових кадрів на основі використання новітніх досягнень науки і техніки, її прогресу та результатів науково-дослідної роботи.
Наукова діяльність інституту тісно пов'язана з напрямами розвитку військ зв'язку, подальшої інтеграції вищої освіти в європейський простір на підставі принципів Болонського процесу, поліпшення підготовки офіцерських кадрів вищої кваліфікації.
Наукова робота відіграє вирішальну роль в якісній підготовці науково-педагогічного складу. На цей час в інституті працює досвідчений науково-педагогічний колектив. Серед них – 16 докторів наук, 19 професорів, 119 кандидатів наук, 82 доценти і старші наукові співробітники, 7 академіків Академії галузевих наук, 3 докторанти, 27 ад'юнктів.
Указами Президента України за значний особистий внесок у розвиток військової науки, підготовку інженерних та науково-педагогічних кадрів для Збройних сил України присвоєні почесні звання: “Заслужений діяч науки і техніки України” – генерал-майору М.І.Науменку, полковникам Г.Ф.Зайцеву, В.І.Гостєву, Б.М.Герасимову, Б.П.Креденцеру, О.Я.Матову, В.П.Новікову, Л.М.Осинському; “Заслужений працівник освіти України” – генерал-лейтенанту М.І.Нещадиму, полковникам М.А.Хмелевському, М.Б.Нікуліну, В.О.Толалаєву, професору С.Н.Філоненку, професору Ю.О.Смирнову, доценту Ю.І.Приходьку.
За наукові дослідження к.т.н., доцент, полковник М.А.Хмелевський удостоєний Державної премії СРСР, к.т.н., професор, полковник А.О.Ліпатов став лауреатом Державної премії УРСР, а д.т.н., професор, генерал-майор М.І.Науменко і д.т.н., професор Г.Ф.Зайцев – лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки.
Інститут посідає провідне місце щодо розробки наукових питань впровадження сучасних систем управління та зв'язку. З основних наукових напрямків закладу сформовані і функціонують 9 наукових шкіл, визнаних в Україні та за її межами, керівниками яких є: Б.П.Креденцер, Б.М.Герасимов, В.І.Гостєв, Ю.О.Смирнов, Г.Ф.Зайцев, В.А.Романюк, М.К.Жердєв, В.О.Ананьїн, О.І.Романов.
Молода зміна
Важливу роль у становленні майбутніх офіцерів відіграє військово-патріотична складова виховного процесу в інституті. Свято шанують в нашому навчальному закладі учасників Великої Вітчизняної війни та ветеранів Збройних сил. Усі визначні події як інституту, так і Печерського, Солом'янського районів проходять за участю ветеранів і курсантів нашого навчального закладу.
П'ятий рік курсанти та студенти беруть участь у Міжнародному конкурсі української мови ім. Петра Яцика. На сьогоднішній день конкурс – наймасовіша мовно-патріотична акція для молоді, метою якої є піднесення престижу української мови в нашій державі. У 2008 р. другу премію отримав курсант 5-го курсу Олексій Драглюк.
В інституті провадиться робота щодо професійно-психологічного відбору та військово-професійної орієнтації молоді, зокрема надання військкоматам, військовим ліцеям, ліцеям з посиленою військово-фізичною підготовкою й окремим громадянам матеріалів наочної агітації про діяльність інституту, умови прийому до інституту, публікації в центральних та обласних виданнях тощо.
Багаторічні зв'язки поєднують наш інститут з Печерською райадміністрацією, щороку наші студенти беруть участь у конкурсі творчості студентської молоді «Перлина Печерська». У 2008 р. перше місце отримав курсант 17-го курсу Ярослав Якобчук, а приз глядацьких симпатій – курсант 14-го курсу Святослав Витлинський.
В інституті проводиться значна робота щодо реалізації духовного потенціалу військовослужбовців, фізичного виховання майбутніх офіцерів. Заняття проводять досвідчені викладачі. Курсанти вдосконалюють свою спортивну майстерність у секціях з міні-футболу, волейболу, гирьового спорту, рукопашного бою, легкої атлетики.
Традиції нашого військового навчального закладу багаті й різноманітні, та найбільше його надбання – все ж таки люди, які творили ці традиції, множили їх, а нинішнє покоління офіцерів активно впроваджує їх у життя.