Рік, що минає, був ювілейним для нашого університету – ми відзначали 110-річчя заснування КПІ. В такі роки зростає інтерес до історії, відбувається багато заходів, присвячених знаменним датам. Такий рік залишає по собі не тільки спогади про ювілейні урочистості, але й дещо матеріальне: пам'ятники, меморіальні дошки, сувеніри, ювілейні видання. Про одне з ювілейних видань 2008 р., можливо найважливіше, хотілося б поміркувати. Мається на увазі спеціальний номер науково-популярного журналу «Країна знань», присвячений 110-річчю нашого університету.
«Країна знань» – журнал для юнацтва. Його девіз: «Scienta vinces» («Наукою переможемо» (лат.)). Його мета – ознайомлення молодого покоління з найрізноманітнішими галузями знань. Журнал публікує статті, присвячені математиці, фізиці, хімії, біології, астрофізиці, філології. Всі ці та інші галузі науки є й у спеціальному номері – але стосовно НТУУ «КПІ».
На першій сторінці читача вітає ректор НТУУ «КПІ» М.З.Згуровський. Далі попереднє знайомство з нашим університетом дає невеличкий нарис головного редактора нашої газети В.В.Янкового «Сивочолий та завжди молодий Київський політехнічний», де стисло подано основні відомості з історії та сьогодення КПІ. Думаю, не тільки читачам, а й співробітникам нашого університету цікаво було прочитати, що кожний шостий студент Києва і кожний третій студент-політехнік України є студентом КПІ, кожний 25-й професор України працює в КПІ, а кожний п'ятий факультет і кожна п'ята кафедра політехнічних ВНЗ України знаходяться в КПІ.
Після цього читач поринає в історію – тут подається промова першого ректора КПІ В.Л.Кирпичова «Vivat, crescat, floreat!» (Живи, розвивайся, процвітай!»), виголошена на урочистому акті відкриття інституту 31 серпня 1898 року. В ній є слова, які виражають ідеальний образ і політехнічного інституту і інженера, слова, які київські політехніки мають завжди пам'ятати:
«Политехнический институт есть высшее учебное заведение, назначенное для подготовления инженеров, т.е., как показывает самое название, людей гения, способных придумывать и устраивать новое. С понятием о деятельности инженера необходимо соединяется требование творческой способности и созидательной деятельности, уменье делать нечто новое. Если кто предлагает только рутинно копировать старину, тому не нужно кончать высшего учебного заведения: его деятельность будет работа ремесленника, а не инженера».
В.Л.Кирпичов також коротко сформулював засади, на яких будується навчання в КПІ всі 110 років існування: «Для инженера, прежде всего, необходима солидная научная подготовка. Он должен основательно изучить теоретические предметы – математику, физику, химию, геологию и др., смотря по специальности… Но кроме общих, отвлеченных наук, посвященных исключительно исканию истины для нее самой, в технических учебных заведениях преподают еще так называемые прикладные инженерные науки, посвященные практическим целям».
А ще В.Л.Кирпичов сказав: «На заре эпохи возрождения мы встречаемся с человеком, на которого нужно смотреть, как на родоначальника инженеров, представляющего идеальный тип инженерной профессии. Это Леонардо да Винчи. В нем соединяются: ученый, практик и художник, и все эти три стороны должны быть развиты в настоящем инженере».
Далі читач продовжує знайомство із сьогоденням нашого університету статтею під промовистою назвою «Університет починається з бібліотеки». В ній директор Науково-технічної бібліотеки НТУУ «КПІ» ім. Г.І.Денисенка заслужений працівник культури України В.Г.Дригайло розповідає і про бібліотеки взагалі, і про історію й сьогодення нашої бібліотеки. Вона неспроста носить ім'я Г.І.Денисенка: він прийняв рішення про будівництво нової бібліотеки 18 серпня 1971 року – на третій день після призначення на посаду ректора. А відкрила свої двері нова бібліотека 1 вересня 1980 р. Сьогодні вона є однією з найбільших і найкращих бібліотек вищих навчальних закладів України. В КПІ вона і територіально і за значенням займає центральне місце – сюди стікаються знання з усього світу (бібліотека щорічно передплачує більше тисячі журналів і отримує близько 10 тисяч назв видань) і звідси вони передаються політехнікам (щоденно бібліотеку відвідує 1300-1800 читачів).
Далі в журналі вміщено статті, де розповідається про інститути і факультети нашого університету. Тут представлено інститути – прикладного системного аналізу і механіко-машинобудівний, енергозбереження та енергоменеджменту, і факультети – прикладної математики, фізико-математичний, електроніки, зварювальний, електроенерготехніки та автоматики, радіотехнічний, інженернохімічний, хіміко-технологічний, теплоенергетичний, лінгвістики, соціології. Директори інститутів і декани факультетів захоплююче розповідають про галузі науки і техніки, які вивчаються і розвиваються в них. У кожній статті йдеться трохи про історію галузі, про сучасний стан, про те, чого вчать на факультетах і які дослідження проводять. В цілому журнал дає гарне уявлення про велич нашого університету.
А ще він дав нову хорошу назву КПІ – якщо не дуже уважно придивлятися до того, що написано на обкладинці дрібним шрифтом, то можна зрозуміти, що словами «Країна знань» названо наш університет, а журнал сприйняти як путівник по цій країні. КПІ можна вважати країною знань не тільки за його величину (територія КПІ вчетверо перевищує територію держави Ватикан). Територія – це ще не країна. Країною знань можна назвати таке середовище, де знання з'являються, розвиваються, зберігаються, передаються, одним словом – живуть, до того ж багатоманітно. А у нас є різні факультети та інститути – різні області країни знань, де живуть знання різних галузей. І історія наша давніша за історію багатьох держав.
Але все, звичайно, метафори. А дійсність полягає в тому, що у спеціальному номері журналу «Країна знань» зустрілися країна знань КПІ і безмежна країна знань, яку представляє журнал. Співпраця цих країн має продовжуватись, розвиватись, поглиблюватись. Журнал призначений для читачів такого віку, коли в людині формується особистість, коли людина замислюється про вибір професії. Статті, прочитані у такому віці, часто пробуджують інтерес до науки, техніки. А наш університет буде успішно діяти і розвиватися, коли сюди приходитимуть абітурієнти, які свідомо обирають ВНЗ і спеціальність, які завдяки науково-популярній літературі мають уявлення про різноманітні галузі знань, всебічно розвинені, допитливі, готові постійно поповнювати знання, тобто мають риси, вихованню яких значною мірою сприяє читання в юні роки науково-популярної літератури.
Можна сподіватися, що науковці і педагоги нашого університету будуть активніше пропагувати свої факультети і науки серед юнацтва на сторінках журналу «Країна знань», і ми разом створюватимемо в Україні суспільство, засноване на знаннях, перетворюючи нашу державу на велетенську КРАЇНУ ЗНАНЬ.