Для тих, хто не знає: інтонологія – це наукова дисципліна, що вивчає інтонації. І згадали ми про неї невипадково. Хоча йтиметься в цій статті не про інтонацію як мовне явище чи звукове втілення думки музичного твору, а про диско-клуб з такою ж назвою, розташований у студентському містечку НТУУ «КПІ».
Цікавий заклад «Інтонація». Працювати він починає тоді, коли більшість людей роботу або навчання вже закінчили – о 21 годині. А закінчує як вийде – коли вночі, а коли й наступного ранку.
Працює «Інтонація» зі смаком – напої ллються рікою, запальні ритми зміняються ліричними мелодіями, потім – знов потужними швидкими акордами. На танцполі часом немає де яблуку впасти, прожектори блимають різнобарв'ям, навіть ді-джея за шумом не завжди розчуєш. І байдуже, що навколо гуртожитки і житлові будинки, що хтось лягає спати, а хтось уже намагається заснути, що комусь завтра здавати термінову роботу, а комусь – до світу вставати. Це, як то кажуть, їхні проблеми. «Інтонація» гуде!
Бувають в «Інтонації» й інші розваги. Та не якісь там «ботанівські» вікторинки абощо, а, скажімо, конкурси на роздягання. Відразу і не зрозумієш, хто в них виграв, а хто програв, бо це справа смаку. Комусь стриптиз подобається дивитися, а комусь – брати в ньому участь. Головне, щоб усім подобалося.
Добряче хильнувши, натанцювавшись і надивившись на красу небачену, «гарячі шулявські хлопці» і собі починають мірятися – з'ясовують, хто з них краль-переможниць більше достойний. Як у таких випадках належить, кращого визначають за допомогою бійки. Щоправда, не завжди чесної, але, як мовиться, «то таке». У подібних випадках навіть музика неспроможна заглушити смачних слів та ідіоматичних виразів, якими обмінюються достойні супротивники. А з якими неповторними інтонаціями промовляють вони свої пафосні тексти! Тут-то і зрозумієш, що недарма, ох недарма, отримав клуб свою вишукану назву.
Районна міліція «Інтонацію» поважає. Інакше, чого б вона тут так часто бувала? Судіть самі, лише цього року зафіксовано ряд звернень до міліції про різні чудасії, що відбувалися в клубі та біля нього глупої ночі. Які саме – не будемо перераховувати – їх багато.
Ніде правди діти, інколи під час з'ясування стосунків відпочивальники перебирають міру. Ось, скажімо, якось два відвідувачі клубу Владислав Ш. 1986 року народження і Юрій Д. 1983 року народження так у ньому навідпочивалися, що не лише з охоронцями побилися, але й плазмовий телевізор розколотили. Але ж таке не щодня, точніше, не щоночі буває …
Одне слово, життя в «Інтонації» вирує. От тільки не всі розуміються на «клубному стилі». І кількість тих, хто не розуміється, не така вже маленька. Що поробиш, така вже специфіка. Вчаться, дурні, замість того, щоб не відставати від стрімкої моди.
Тож і задумалася адміністрація НТУУ «КПІ», чи не дуже потужно б'є це «джерело сучасної культури»? Чи не занадто воно для університету гарне? Адже мета діяльності вищого навчального закладу – одна, а диско-клубу, до того ж такого специфічного, як «Інтонація», – зовсім інша. То може, слід було б їй пошукати іншого місця для розгортання своєї культуртрегерської діяльності?
А тут якраз і термін закінчення оренди приміщення, де розташовано «Інтонацію», добіг кінця. Здавалося б, саме час розстатися миром. Тож і написала адміністрація університету директору ПП «МНТП «Студент-сервіс», яке є власником закладу, листа з проханням звільнити орендоване приміщення.
Лист цей для керівників «Студент-сервісу» (а назва яка! Ну просто студентські благодійники!) став прикрою несподіванкою. Певна річ, їх можна зрозуміти: жили собі гарненько, грошенята любителів гучної музики і солоденької полунички щоночі в кишені самі так і падали. Слід було лише платити з них якусь дещицю за оренду, а далі – хоч трава не рости. І раптом така звістка. Тож і не погодилися власники ПП «МНТП «Студент-сервіс» виселятися. «Не будемо, – кажуть, – виїжджати, і край! Нам і тут добре!»
Довелося Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» разом з районним відділенням Фонду державного майна України звертатися з позовом про примусове виселення з державних приміщень клубу «Інтонація» до суду.
Але і ПП «МНТП «Студент-сервіс» не в тім'я бите – також до суду звернулося. З позовом про визнання договорів оренди продовженими, бо надто вже виїжджати не хочеться. Та ще й під час розгляду справи його представники весь час клопотали про відкладення слухань – з різних, але завжди ду-у-уже поважних причин. Урешті-решт суд все ж таки справу розглянув і 1 вересня цього року підприємству «Студент-сервіс» у продовженні оренди відмовив.
Ох як не сподобалася ця судова ухвала керівникам «Студент-сервісу»! Не хочуть вони з нею погодитися, апеляційну скаргу подали. І тактики дотримуються тієї ж, що й раніше: всілякими способами намагатися перенести засідання суду і на невизначений термін затягнути прийняття остаточного рішення.
Тільки тактика ця хибна. Бо, як в народі кажуть, «силою не будеш милою», і приміщення, яке поки що займає «Інтонація», належить все ж таки державі. Тому саме державі, а не власнику сумнівного нічного клубу вирішувати, хто має це приміщення займати.
Така от «інтонологія»…