Відомо, що при організації КПІ його перший директор В.Л. Кирпичов багато уваги приділяв підбору кваліфікованих кадрів. У збірнику «Из истории Киевского политехнического института» (1961 р.) опубліковано ряд документів і матеріалів, пов’язаних із залученням до роботи в КПІ професорів Ю.М. Вагнера, Д.П. Рузького, М.П. Чирвінського, К.О. Зворикіна, В.П. Єрмакова, М.М. Тихвінського, Б.Я. Букреєва.
Серед інших В.Л. Кирпичов запросив до КПІ і відомого хіміка, професора Московського сільськогосподарського інституту М.І. Коновалова. Той довго вагався і до роботи в КПІ приступив з 1 липня 1899 р., зайнявши посаду декана хімічного відділення та завідувача кафедри неорганічної хімії. Одразу ж став членом будівельної комісії та членом правління інституту, залучився до облаштування побудованого восени 1899 р. хімкорпусу.
Як декан М.І.Коновалов багато зусиль доклав до створення нових кафедр хімічного відділення, яких за Статутом КПІ мало бути вісім, а було тільки дві: його власна – неорганічної хімії та проф. С.М. Реформатського – органічної хімії.
Разом із М.І. Коноваловим з Москви до КПІ на посаду лаборантів (асистентів) прибули його співробітники В.П. Іжевський, О.В.Альохін та Н.З. Васильєв. В.П. Іжевського, за пропозицією М.І. Коновалова, відрядили за кордон з метою ознайомлення з металургійним виробництвом для підготовки до професорського звання з цієї спеціальності. У вересні 1899 р. на запрошення М.І. Коновалова лаборантом (асистентом) на хімічне відділення поступив його учень В.О. Плотніков, згодом видатний учений у галузі електрохімії неводних розчинів, академік АН УРСР. Запрошений був також І.Д. Жуков, а за рекомендацією Д.І. Менделєєва – К.Г. Дементьєв, які для підготовки до професорського звання були направлені за кордон.
За пропозицією М.І. Коновалова в КПІ у вересні 1900 р. була відкрита перша в країні і друга у світі кафедра фізичної хімії, на завідування якою він запросив проф. В.Ф. Тимофеєва. Тоді ж, повернувшись із закордонного стажування, В.Г.Шапошников і М.М. Тихвінський очолили кафедри волокнистих і фарбуючих речовин та органічної технології відповідно. У 1901 р. повертається І.Д. Жуков і організовує кафедру органічної технології переробки харчових продуктів, а в 1902 р. В.П. Іжевський засновує кафедру металургії. У 1903 р. відкривається кафедра будівельних матеріалів та мінеральних речовин (завідувач – К.Г. Дементьєв), і, таким чином, на хімічному відділенні, першому серед інших відділень, повністю було укомплектовано штат професорів, відкрито всі вісім кафедр.
Коли в 1902 році через масові студентські заворушення В.Л. Кирпичов буз змушений піти у відставку, М.І. Коновалова було затверджено на посаді директора КПІ. На цій посаді йому вдалося достойно продовжити справу В.Л. Кирпичова, зокрема на високому рівні провести перший і другий випуски інженерів.
У бібліотеці КПІ зберігається листування М.І. Коновалова з багатьма хіміками, яких він запрошував на роботу до КПІ, а також провідними вченими, зокрема, В.В. Марковниковим, О.М. Меншуткіним, О.М. Зайцевим, П.І. Вальденом, М.О. Умович, Л.В. Писаржевським – професорами Петербурзького, Варшавського та Ризького політехнікумів та університетів Москви, Петербурга, Харкова, Казані тощо.
Сьогодні значна частина переписки М.І. Коновалова стала загальнодоступною – понад 100 листів як самого Михайла Івановича, так і листів до нього відомих учених – опубліковані доцентом О.Й. Хоцяновським у книзі “Директор КПИ М.И. Коновалов (к 150-летию со дня роджения)”, яка нещодавно побачила світ. У грудні 2008 р. виповнюється 150 років з дня народження М.І. Коновалова, і ця книга є своєрідним подарунком пам’яті видатного вченого, педагога, організатора.
На фото: Професори і викладачі, серед яких: О. Ступін, М. Тихвінський, В. Іжевський, В. Шапошніков, І. Жуков, О. Радциг