У виставковій залі імені Веніаміна Кушніра факультету соціології, за сприяння Музею шістдесятництва пройшла виставка “Люди і квіти” відомої київської художниці Тамари Даниленко, де були представлені портрети, натюрморти з квітами та пейзажі.
Тамара Георгіївна – митець широкого творчого діапазону і у своїх різножанрових творах відображає переважно позитивні явища навколишнього буття та красу природи.
На відкритті виставки вона висловила своє творче кредо: “Я малюю все, що мене хвилює і зачаровує в сучасному оточенні, – переважно людей і природу. Завдання художника полягає у правдивому, реалістичному і високохудожньому відтворенні на полотні сьогоденної дійсності. Тільки таке мистецтво може бути зрозуміле як сучасникам, так і майбутнім поколінням.
Нащадки по картинах художників будуть пізнавати минуле не тільки за подіями, середовищем і одягом людей на них зображених, але й за психологією портретованих. Зверніть увагу, психологічний стан людей на картинах, скажімо, художників-передвижників 19 століття значно відрізняється від вигляду збудженої людини 21-го століття. Отже, найвідповідальніше і найважче завдання сучасного художника – вміння передавати психологію людини, а відтак і стан настрою у природі”.
Саме такими творчими засадами і пояснюється звернення художниці до різних жанрів, які потім акумулюються в її тематичних картинах. Це перш за все станкові полотна “Свято на полонині”, “Косовиця в горах”, “Хліборобська династія”, “Декабристи”, “Святий вечір”, дуже виразні портрети “Нестор – літописець”, “Ланкова Костюченко”, “Комбайнер”, “Гуцулка Марійка”, “Прикордонник”, великі цикли пейзажів Карпат, Київщини, Північної Росії: “Вечір на полонині”, “Седнівське літо”, “Архангельський яхтклуб”.
Художниці особливо подобаються весняні та зимові мотиви – протилежні за колоритом пори року.
Розмаїття та буяння кольорів завжди присутнє у віртуозно виконаних натюрмортах “Хліб”, “Яблуневий Спас”, “Натюрморт з бандурою”. Цікаві графічні цикли, особливо “По Віртенії”.
Тамара Георгіївна походить з родини гірничих інженерів, народилася у м. Краснодоні на Луганщині. Закінчила Київську художню школу ім. Т.Шевченка, у якій згодом і викладала більше 20 років. У 1963 р. закінчила Київський художній інститут, де навчалася, зокрема, мистецтву тематичної картини у видатних художників К.Трохименка М.Хмелько, В.Забашти.
“У Київському художньому інституті, за традицією передвижників, велика увага приділялася станковій тематичній картині, мистецтво якої у наш час, на жаль, стало стрімко занепадати”, – констатує художниця і стверджує: “Правду, характер і зміст нашого сучасного життя художник може найбільш цілісно відобразити саме у тематичній картині, що я і намагаюся робити упродовж свого творчого шляху”.