Всеукраїнський студентський конкурс художнього перекладу започатковано понад 10 років тому за ініціативою Донецького національного університету (ДНУ) та Британської Ради. Студенти, які навчаються за фахом «Переклад» і «Мова та література», мають змогу позмагатися у перекладі віршів і прозових уривків з англійської, німецької та французької мов (цього року додали ще й іспанську).
Конкурс проходив у два тури: перший – у ВНЗ України, другий – в ДНУ. Завданням першого туру був переклад прозового тексту або вірша. До кафедр університетів поштою надсилалися конкурсні завдання, які передавалися всім, хто бажав випробувати власну майстерність. По три найкращі переклади з кожної іноземної мови відправляли до ДНУ, де й здійснювалося оцінювання.
Авторам кращих перекладів конкурсна комісія надіслала запрошення для участі у другому етапі конкурсу. Таке запрошення прийшло мені (французька мова) та моїй одногрупниці Наталі Федуловій, яка перекладала з іспанської. Уявляєте: п’ятий курс, написання диплома, і раптом – запрошення поїхати на конкурс. Стільки справ, але ж так хотілося довести самому собі, що роки навчання пройшли недаремно. Поїхали!
Зустріли нас у Донецьку дуже тепло, поселили в комфортні кімнати студентського профілакторію «Бадьорість».
Наступного дня проходили змагання. При оцінюванні перекладу враховувалися: точність відтворення фактичної інформації, стилістичних особливостей оригіналу, відображення формальних ознак оригіналу тощо. Виконання завдань тривало чотири години. За цей час необхідно було перекласти прозовий уривок та/або вірш. Я перекладала і текст, і вірш, а Наталя лише поезію, проте, двома мовами: українською та російською. Кожному учаснику було надано комп’ютер з інстальованою останньою версією електронного перекладача ABBYY Lingvo 12, давали і друковані словники. Приблизно через 2 години запропонували каву/чай та бутерброди, тож конкурсантам було створено гарні умови для творчої праці.
23 квітня відбулося урочисте закриття конкурсу та нагородження переможців. Звичайно, його організація потребує вдосконалення. Наприклад, варто розмежувати переклад прозових текстів та поезії, адже не кожен навіть дуже здібний перекладач візьметься за переклад віршованої форми; зробити більш прозорим оцінювання (результати в балах нам не повідомили) та проаналізувати перекладені тексти.
Хоча це була моя перша й остання участь у цьому конкурсі, однак досить успішна. До Києва ми приїхали переможцями: у Наталі перше місце, у мене – друге. Не дарма навчали нас 5 років! Оглядаючись на минуле, хочеться дати пораду молодшим студентам: будьте активними, вірте у себе, змагайтеся і перемагайте!