Одним з основних факторів успіху в управлінні вищим навчальним закладом дослідницького типу сьогодні є вміння впроваджувати інновації й мобілізувати свої ресурси на вирішення нових завдань, які постають у зв’язку з реформуванням системи освіти. Інноваційність стає фактором виживання, стійкості й перспективності ВНЗ, дозволяє продуктивно працювати в безперервно мінливому зовнішньому середовищі.
Наприкінці минулого року, згідно з наказом ректора №4-373 від 28 грудня 2007 року “Про перевірку виконання колективного договору 2007 року та проект колективного договору на 2008 рік” було створено систему рейтингової оцінки діяльності факультетів та інститутів на основі інтегральних показників. Інтегральні показники розраховувалися за шістьма напрямками: навчальна діяльність, виховна робота, наукова робота, міжнародна діяльність, розвиток матеріальної та навчально-лабораторної бази, інноваційна діяльність. Кожен з інтегральних показників розраховувався на основі набору індексів, дані для розрахунку яких, у свою чергу, були отримані безпосередньо від підрозділів університету або від профільних департаментів університету за напрямками діяльності. Методику розрахунку кожного індексу розгорнуто висвітлено в додатках згадуваного вище наказу. І хоча ця система оцінки діяльності ще потребує незначного вдосконалення в подальшому, вона дозволила визначити напрямки діяльності, на які керівники окремих підрозділів університету повинні звернути особливу увагу.
На доповнення до цієї системи інтегральних показників, у березні цього року проводилося соціологічне дослідження, метою якого було визначення рівня забезпечення основних складових навчального процесу з точки зору студентів. Дослідження вирішувало такі завдання:
– оцінити рівень забезпечення кафедрами підготовки з фундаментальних дисциплін, професійної підготовки за фахом, надання знань із сучасних інформаційних технологій, іноземної мови та управлінських компетенцій;
– визначити основні недоліки, що, на думку студентів, заважають кафедрам забезпечувати високий рівень підготовки майбутніх фахівців;
– дослідити ефективність інституту кураторів;
– визначити рівень загального технічного стану приміщень факультетів і гуртожитків та ін.
Опитуванням були охоплені студенти стаціонарної форми навчання всіх факультетів НТУУ “КПІ”, за винятком ВІТІ та ІСЗЗІ. Опитування проводилось шляхом групового анкетування безпосередньо в місцях проведення занять. Загальна кількість опитаних студентів склала 6567 респондентів, що дає змогу зробити висновки по університету з граничною похибкою, яка не перевищує 1% при довірчій імовірності 0,95. Вибірка для кожного факультету була розрахована, зважаючи на загальну кількість студентів, які навчаються на факультеті.
Таким чином, оцінка діяльності підрозділів університету в цьому році мала комплексний характер, адже враховувала як суто статистичні дані, так і соціологічну інформацію, яка в даному випадку є інструментом зворотного зв’язку зі студентами.
На основі аналізу показників діяльності підрозділів були визначені рейтинги факультетів та інститутів за напрямками діяльності і загальний рейтинг, представлені в табл. 1. Згідно з наведеними даними, у 2007 році результати діяльності загалом були найкращими у ФТІ, ІФФ, ТЕФ, ІТС та ІПСА; останні місця у загальному рейтингу за інтегральними показниками посіли ФС, ЗФ, ФМФ, ФП та ФЛ.
Діяльність підрозділів детально аналізувалась за кожним напрямком.
Навчальна діяльність підрозділів оцінювалася за індексом засвоєння знань, індексом рівня підготовки фахівців, індексом якості контингенту студентів, індексом методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу, індексом науково-педагогічного потенціалу та індексом якості навчання. Відзначимо, що індекс засвоєння знань не розраховувався для факультетів права, лінгвістики та соціології у зв’язку з тим, що вони не залучені до щосеместрового моніторингу якості освіти.
Отже, за навчальним напрямком кращі показники мають такі підрозділи: ІПСА, ФАКС, ТЕФ, ІЕЕ, ФТІ. Колективи цих підрозділів забезпечили високі показники засвоєння знань студентами, високі індекси якості контингенту та якості навчання, на високому рівні забезпечують навчальний процес методичними та інформаційними ресурсами. Разом з тим, є факультети, яким варто невідкладно виправити недоліки в їх навчальній діяльності: ФП, ММІФ, РТФ та ЗФ (див табл. 2 у файлі).
Інтегральний показник діяльності підрозділів за напрямком “Виховна робота” базується на розрахунку індексу правопорушень І категорії (важкі), індексу правопорушень ІІ категорії, кількості виховних і профілактичних заходів та оцінці роботи кураторів академічних груп. За напрямком “Виховна робота” кращі показники мають ММІФ, ТЕФ, ФММ, ВПІ. У цих навчальних підрозділах загалом низька кількість правопорушень першої та другої категорій, достатня кількість профілактичних заходів та висока оцінка студентами роботи кураторів академічних груп. Так, ММІФ, що посів перше місце в рейтингу, має найвищий показник за кількістю виховних та профілактичних заходів, високу оцінку роботи кураторів і, як наслідок, відсутність правопорушень другої категорії. Останніми за цим показником виявилися ФІОТ, ФБТ, РТФ, ФПМ, ФМФ.
Оцінка роботи кураторів академічних груп розраховувалася на основі опитування студентів кожного факультету. Хоча інститут кураторів існує в НТУУ “КПІ” вже досить давно і в необхідності його існування вже нікого не потрібно переконувати, ще існують деякі перепони для його функціонування, які не завжди зумовлені обмеженістю ресурсів або іншими матеріальними проблемами, а насамперед пов’язані з людським фактором. Тому виявити дієвість даного інституту в НТУУ “КПІ” було вирішено шляхом аналізу відповідей студентів на запитання, хто є куратором групи, в якій вони навчаються (див. діаграму 1).
Отже, найгірші результати виявились на ФМФ, де більше половини студентів не знає, хто є їх куратором. Крім того, до п’ятірки з найгіршими результатами потрапили ФПМ, ФС, ММІ та ВПІ. На жаль, не лише ці дані викликають занепокоєння. Не дуже втішним виявився показник виконання куратором своїх обов’язків. Із 83% студентів, яким відомо хто є їх куратором, 13,1% зазначили, що він не зустрічався з групою жодного разу, а 14,2% бачили куратора лише один раз на рік. Сумлінно виконують свої обов’язки, тобто зустрічаються з групами один раз на тиждень, куратори 17,9% студентів; 17% опитаних студентів бачать кураторів декілька разів на тиждень, 16,7% – декілька разів на семестр. Один раз на семестр та рідше зі своїми студентами зустрічаються куратори ФС (51,3%), ЗФ (39,2%), ІХФ (35,4%), ФМФ (34,1%), ХТФ (32,8%), ФП (31,8%), ТЕФ (31,5%). Жодного разу не бачили свого куратора студенти наступних навчальних підрозділів: ФМФ (40,9%), ФПМ (35,8%), ІПСА (31,8%), ФІОТ (27,6%), ФБТ (20,6%). На інших факультетах відсоток студентів, які жодного разу не бачили свого куратора, не перевищував 20%.
Робота куратора – різностороння: від контролю успішності до формування переконань та цінностей, тому дуже складно об’єктивно оцінити її загалом. Для зручності та коректності роботу куратора групи студентам було запропоновано оцінити за 7-бальною шкалою Міллера за наступними параметрами:
– сприяння студентам у навчальному процесі;
– сприяння культурному та духовному розвитку студентів;
– налагодження зв’язку між студентами та адміністрацією факультету.
Найвище роботу кураторів груп оцінили студенти ФТІ, ПБФ, ММІФ. Результати такої оцінки висвітлені в таблиці 3.
Рейтинг підрозділів університету за результатами діяльності по напрямку “Наукова робота” розраховувався на основі показників ефективності та обсягів підготовки наукових кадрів, індексу публікацій, обсягів фінансування наукових робіт на одного педагогічного та наукового працівника, індексу залучення студентів до наукової роботи.
Отже, за напрямком “Наукова робота” слід відзначити високі показники діяльності колективів ІТС, ІФФ, ІПСА, ТЕФ та ФПМ. ІТС, що займає в рейтингу перше місце, досяг високих результатів завдяки найвищій по університету ефективності підготовки наукових кадрів, найбільшим обсягам фінансування наукових робіт, широкому залученню студентів до наукової роботи та одному з найвищих показників кількості опублікованих наукових праць. Разом з тим, є ряд підрозділів університету, зокрема ФП, ФЛ, ЗФ, ФМФ, ІЕЕ, ММІФ, які мало приділяють уваги науковій роботі. Зокрема, у ФП, ФЛ, ММІФ нульове значення за показником ефективності підготовки наукових кадрів. Звичайно, такі показники діяльності для університету дослідницького типу є неприйнятними (див. табл. 4 у файлі).
За показниками міжнародної діяльності, які враховують активність міжнародної співпраці, індекс академічної мобільності, ефективність міжнародної діяльності, необхідно відзначити досягнення ФЕА, ФЕЛ, ФАКС, ММІ та ФТІ. Разом з тим, за показником академічної мобільності найкращі результати за минулий рік показали ВПІ та РТФ, за показником активності міжнародної співпраці – ІПСА, а найбільше публікацій у іноземних виданнях мали викладачі та науковці ФТІ. Дивним здається той факт, що саме ФЛ, де мовні перепони не можуть стати на заваді такій діяльності, за результатами міжнародної діяльності посів останнє місце. Також далеко не найкращі показники за цим напрямком у ФП, ПБФ, ФІОТ та ТЕФ (див. табл. 5).
Уже минуло декілька років з часу, коли відбулася передача частини функцій стосовно експлуатації майнового комплексу від центрального управління університету в розпорядження структурним підрозділам. Саме тому відповідальність за його утримання та ефективну експлуатацію несуть самі підрозділи. Звичайно ж, утримання майнового комплексу певним чином впливає і на навчальний процес. Інтегральні показники розвитку матеріальної та навчально-лабораторної бази свідчать про хорошу роботу колективів ІФФ, ФПМ, ФТІ, ПБФ. Про це говорять як значення коефіцієнту розвитку, так і оцінка стану матеріальної та навчально-лабораторної бази підрозділів, отримана в ході опитування студентів. З іншого боку, в таких підрозділах, як ФМФ, ФЛ, ВПІ, ФЕЛ та ФС звертається недостатньо уваги на стан аудиторного фонду, гуртожитків, оновлення навчально-лабораторної бази. Для цих підрозділів оцінка, висловлена студентами, збігалася з рейтингом підрозділу за коефіцієнтом розвитку (див. табл.6).
Невід’ємною складовою розвитку та функціонування дослідницького університету є інноваційна діяльність. Саме за цим напрямком найвищих результатів досягли в минулому році ІТС, ТЕФ, ХТФ, ФТІ та ІХФ. Ці підрозділи забезпечили високі показники винахідництва, ефективність впровадження розробок та інноваційність наукових розробок. За винятком факультетів гуманітарного профілю (ФП, ФЛ, ФММ та ФС), специфіка роботи яких зазвичай не передбачає винахідницької діяльності (в тому форматі, на основі якого розраховувалися показники), останніми в рейтингу інноваційності стали ЗФ, ММІФ, ФЕА та РТФ (див. табл.7).
Варто зазначити, що результати, отримані в ході опитування студентів, та статистичні показники між собою корелюють.
Так, опитування продемонструвало, що в цілому НТУУ “КПІ” забезпечує високий рівень підготовки студентів з фундаментальних дисциплін. 42,7% студентів зазначили, що їхня кафедра на високому рівні забезпечує цю компоненту підготовки фахівців. Ще близько 46,4% студентів зазначили, що рівень підготовки в галузі фундаментальних дисциплін є посереднім, 9,5% – низьким, і лише 1,4% студентів зазначили, що кафедра, на якій вони навчаються, взагалі не забезпечує цю складову їхньої підготовки. Слід зауважити, що на діаграмах порівняння між підрозділами вказано тільки по позиції “забезпечує високий рівень”, адже інші рівні підготовки – “посередній”, “низький” – не можуть влаштовувати дослідницький університет.
За результатами опитування з’ясувалося, ця найбільш високий рівень фундаментальної підготовки забезпечує ІПСА, адже там 82% студентів зазначили, що дана компонента підготовки фахівців забезпечується їхніми кафедрами на високому рівні. За ним іде ФТІ (76,3% студентів). Найменше опікуються фундаментальною підготовкою на ФЛ (тільки 17,6% студентів вважають рівень підготовки з фундаментальних дисциплін високим), ФС (24,7%), ФАКС (25,3%), ІЕЕ (27,2%) та ММІФ (30%) (див. діаграму 2).
Професійна підготовка студента як майбутнього фахівця включає професійну складову (відповідні знання та вміння), формування професійно важливих особистісних якостей (за видами професій), а також професійну соціалізацію. Відповідальність за ефективне виконання цих складових професійної підготовки покладено на ВНЗ, а отже, на кафедру, що випускає фахівця. Результати опитування показали, що НТУУ “КПІ” в цілому на достатньо високому рівні забезпечує сучасну профе–сійну підготовку студентів, що зазначили 36,5% опитаних. Ще близько 44,6% респондентів оцінили рівень забезпечення цієї складової їхньої підготовки як посередній, 15,7% – як низький, і лише 3,3% студентів вважають, що кафедра, на якій вони навчаються, взагалі не забезпечує сучасну професійну підготовку майбутніх фахівців. При цьому найменший відсоток опитаних, які визнали, що їхні кафедри забезпечують професійну підготовку на високому рівні, виявився на наступних факультетах: ФМФ (21,1%), ФС (21,4%), ММІФ (23,6%), ФЛ (23,9%) та ФАКС (24,1%) (див. діаграму 3).
У підготовці інженерно-технічних кадрів одним з пріоритетів є підготовка в галузі інформаційних технологій. Вільне володіння сучасними інформаційними технологіями гарантує швидку адаптацію випускників нашого університету до будь-яких конкретних видів науково-практичної діяльності. І якщо сучасне соціальне замовлення вимагає професійної підготовки фахівців будь-якого профілю, які вже володіють інформаційними технологіями, то для ВНЗ, що пропонують ринку праці кваліфікованих інженерів, взірцем є не базова електронна грамотність випускника, а досконале володіння сучасними інформаційними технологіями. Загалом лише 25,5% опитаних студентів НТУУ “КПІ” вважають, що їхні кафедри забезпечують таку підготовку на високому рівні, близько 40% – вважають цей рівень посереднім, 27% – низьким, а 6,5% – вважають, що кафедри взагалі не забезпечують такої підготовки. Разом з тим, прогнозовано високий рівень підготовки за названою компонентою, на думку самих студентів, здійснюють кафедри ФТІ (60,5%), ІПСА (48,1%), ФПМ (46,6%). Найменше уваги забезпеченню високого рівня підготовки за цією складовою приділяють ФП (лише 5% опитаних респондентів визначили рівень підготовки високим), ФЛ (7,1%), ФМФ (12,8%) (див. діаграму 4).
Ринок праці сьогодні відчуває нестачу кваліфі–кованих технічних фахівців, які володіють іноземною мовою. Роботодавці відзначають слабке знання випускниками технічних ВНЗ іноземних мов. Все це свідчить про низьку мовну підготовку сучасних випускників інженерно-технічних і технологічних спеціальностей. За результатами дослідження виявилось, що рівень забезпечення кафедрами оволодіння студентами іноземною мовою є швидше низьким. З цим твердженням погоджується 38,7% опитаних студентів, ще близько 31,9% респондентів вважають цей рівень посереднім. 15% опитаних зазначили, що рівень забезпечення кафедрою цієї компоненти їхньої підготовки як майбутніх фахівців є високим, а 14,4% – навпаки, вважають, що кафедра взагалі не забезпечує таку підготовку студентів. Найбільша кількість студентів, які вважають, що кафедри погано забезпечують оволодіння ними іноземною мовою, виявилась у таких підрозділах: ФМФ (лише 6,1% студентів вважає, що кафедра, на якій вони навчаються, забезпечує зазначену компоненту їхньої підготовки на високому рівні), ФС (6,4%), ІЕЕ (7,9%), ФБТ (8,3%) та ФАКС (8,7%) (див. діаграму 5).
Сьогодні можна спостерігати процес стрімкої трансформації образу технічного фахівця на підприємстві. Ще не так давно такі спеціалісти вважалися в компаніях персоналом суто технічним, до обов’язків якого аж ніяк не входило широке спілкування з колегами та підлеглими. Нинішні ІТ-спеціалісти часто є повною протилежністю цьому стереотипу, вони націлені на роботу в команді, професійне зростання, їм все частіше потрібні комунікативні й управлінські навички. Результати опитування демонструють, що кафедри НТУУ “КПІ” забезпечують оволодіння студентами передовими управлінськими технологіями на посередньому рівні – так зазначило 35,3% учасників опитування.
При цьому найменша кількість студентів, які зазначили, що їхня кафедра забезпечує оволодіння ними управлінськими компетенціями на високому рівні, виявилася на наступних факультетах: ФАКС (7%), ФМФ (7,4%), ФЛ (9,6%), ФП (10,8%) та РТФ (11,9%) (див. діаграму 6).
Слід відзначити, що серед підрозділів, які, на думку студентів, забезпечують високий рівень підготовки за запропонованими критеріями, виявились ФТІ та ІПСА. При цьому ФТІ фігурує в лідерах за абсолютно всіма аналізованими показниками, ІПСА ж не потрапив до лідерів лише за показником підготовки з іноземної мови. Це свідчить про те, що названі підрозділи НТУУ “КПІ” забезпечують всебічну підготовку своїх студентів на однаково високому рівні, широко використовуючи кадровий, науковий та інші потенціали кафедр.
Тобто, результати опитування справді корелюють зі статистичними показниками діяльності цих підрозділів. Адже ці два інститути зазвичай мають високі показники по кожному з департаментів, і думка студентів про їх діяльність теж дуже висока. Те саме ми спостерігаємо з факультетами та інститутами, що в загальному рейтингу зайняли останні місця – вони теж мають не найкращі відгуки від своїх студентів.
У підготовці висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців сфери освіти зацікавленими сторонами є держава, суспільство, студенти та вищий навчальний заклад, що цю підготовку здійснює. Тому необхідно вивчати й враховувати запити та інтереси всіх цих сторін. За результатами проведеного опитування, найбільш розповсюдженими перешкодами, що заважають кафедрам забезпечувати належний рівень підготовки випускників, на думку студентів, є низький рiвень ресурсної забезпеченостi навчальної бази кафедри (45,8%) та вiдсутнiсть мотивації, зацiкавленостi студентiв в отриманнi знань (41,4%) (див. діаграму 7). Варто зауважити, що на діаграмі представлені відповіді студентів тих підрозділів, на яких рівень забезпечення кафедрою тієї чи іншої компоненти підготовки є нижчим за середній.
Виходячи зі сказаного, при розробці навчальних планів і програм необхідно звернути увагу на дисципліни, які розвивають універсальні трудові компетенції фахівців, затребувані сьогодні в будь-якій сфері виробництва та бізнесу. На думку студентів-політехніків, кафедри, що займаються їхньою підготовкою, зволікають з розвитком таких складових, як знання іноземної мови на достатньому для успішної кар’єри рівні та підготовка молодих управлінців, тобто розвитком управлінських компетенцій.
Наведені результати мають стати предметом обговорення у підрозділах, які мають зробити відповідні висновки та посилити роботу в тих напрямках, що потребують найбільшої уваги.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
| Таблиці до тексту (79.93 КБ) | 79.93 КБ |