КПІ – вуз багатонаціональний, вчаться тут представники різних країн, відстань до яких від України вимірюється тисячами кілометрів. Здобувають іноземні студенти знання на однаковому рівні з українськими – такі ж пари, такі ж розрахункові й однакові іспити. Що думають вони про навчання, як легко чи нелегко воно їм дається? Про це ми спілкувалися з головою китайського земляцтва в КПІ, студентом 5-го курсу факультету електроніки Лі Ю Е.
По телефону домовляюсь зустрітися з Лі Ю Е під корпусом ФЕЛу. Він з’являється вчасно – високий, статний, усміхнений – і я щиро починаю жалкувати, що не знаю жодного китайського слова. Говоримо російською, Лі Ю Е спілкується впевнено, жодних непорозумінь не виникає: обговорюємо навчання, погоду, жартуємо, знаходимо спільні теми для розмови.
Приїхав Лі Ю Е в Україну 6 років тому, спочатку навчався на підготовчому відділенні для іноземців при Національному університеті ім.Т.Шевченка. Після його закінчення вступив до Київського політехнічного – на його батьківщині, у Китаї ходить добра слава про наш університет. Крім того, зазначає хлопець, факультети зварювання та електроніки Київського політехнічного інституту відомі в усьому світі і дають найкращу освіту з цих напрямків.
Навчається хлопець за спеціальністю «Фізична і біомедична електроніка», незважаючи на 6 років перебування в Україні навчання все ж дається нелегко: дається взнаки мовний бар’єр, лише до 3-го курсу Лі Ю Е перебував у спеціальній групі для іноземців, нині, разом з 4 студентами-іноземцями вчиться на рівних з українцями. Звичайно, без дружньої допомоги у навчанні не обходиться, каже Лі Ю Е, підтримують одногрупники, з якими за роки навчання встановились хороші товариські стосунки, багато друзів-українців у хлопця в гуртожитку, серед студентів інших факультетів, на роботі – святкують разом і українські, і китайські свята. Китайські студенти беруть активну участь у спортивному житті КПІ – існує баскетбольна команда, проводяться змагання з настільного тенісу. Дуже хочеться Лі Ю Е, щоб студенти Київської політехніки більше дізналися про його батьківщину, тим більше, що цього року в Пекіні пройдуть Літні Олімпійські ігри.
Нині у планах Лі Ю Е – отримати диплом магістра, студент відзначає, що, порівнюючи з попередніми роками, посилились вимоги до навчання, однак хлопець вважає це позитивним – підвищується рівень знань, зростає його рівень як спеціаліста.
Думається мені, полікультурність – великий плюс рідного вузу, з’являється можливість дізнатись більше про цей великий світ, не виходячи зі стін рідного універу, виховується толерантне ставлення до всіх націй і всіх традицій, врешті-решт – це називається словом глобалізація.