22 лютого 2008 року пішов з життя заступник завідувача кафедри машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв доктор технічних наук, професор Леонід Борисович Радченко.
Народився Л.Б.Радченко 6 березня 1942 р. у місті Кролевець Сумської області.
Там він закінчив 7 класів і продовжив навчання в Кролевецькому промисловому технікумі, після закінчення якого працював на цегельному заводі змінним майстром. З 1961 по 1964 рр. служив у армії, далі навчався на факультеті хімічного машинобудування КПІ. Закінчивши у 1969 році навчання, два роки працював інженером-конструктором Київського заводу “Більшовик”, а в 1970 р. вступив до аспірантури КПІ. З 1973 р. Леонід Борисович переходить на викладацьку роботу: спочатку асистентом, з 1980 р. – старший викладач, з 1983 р. – доцент, а з 1994 р. – професор. У період з 1977 по 1978 рр. перебував на науковому стажуванні у ФРН.
Протягом усього періоду роботи в університеті Леонід Борисович на високому рівні викладав різні навчальні дисципліни, основними з яких є: “Процеси та апарати хімічних виробництв”, “Обладнання для виробництва та переробки полімерів”, “Моделювання процесів переробки полімерів”, “Реактори в хімічній промисловості”.
Педагогічна робота Л.Б.Радченка була нерозривно пов’язана з науковими дослідженнями, результатом яких стали розробка і впровадження у виробництво принципово нового обладнання для переробки полімерів – каскадних і комбінованих екструдерів. У 1974 році він захистив кандидатську, а в 1992 р. – докторську дисертацію. Л.Б.Радченко був відомим ученим у галузі переробки полімерних матеріалів.
Тривалий час він був вченим секретарем кафедри, заступником завідувача кафедри, членом вченої ради факультету, членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, членом експертної ради ВАК України. Під керівництвом Л.Б.Радченка захищено три кандидатських дисертації та підготовлено до захисту докторську дисертацію. За його безпосередньою участю також підготовлено понад півтори тисячі висококваліфікованих бакалаврів, інженерів-механіків, магістрів. Він автор понад 150 друкованих праць, у тому числі 4 монографій, 5 навчальних посібників, 30 авторських свідоцтв і патентів на винаходи і корисні моделі. Леонід Борисович проводив активну роботу щодо впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес.
Це була талановита, доброзичлива, толерантна, працелюбна, інтелігентна, надійна і скромна людина, високий професіонал та свідомий громадянин України.
Колектив інженерно-хімічного факультету, кафедра машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв, студенти та численні учні глибоко сумують з приводу смерті Леоніда Борисовича і щиро співчувають його рідним, близьким і друзям.