Велика, невичерпна любов до книги, служіння їй та все життя, що підкорене прагненню зробити книгу красивою, досконало оформленою, оригінальною, – це доля Бориса Васильовича Валуєнка.
9 січня 2008 року видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ» святкував 80 років з дня народження професора Б.В.Валуєнка. На урочистості, що відбувались на кафедрі графіки, прийшли не тільки колеги, але й колишні студенти, випускники різних років (сьогодні відомі художники, знані поліграфісти). Прозвучали найпалкіші слова шани, любові та вдячності людей, яким пощастило спілкуватися та навчатися у видатного Майстра.
Професор, кандидат мистецтвознавства Б.В.Валуєнко більше 35 років очолював кафедру графіки. Нині викладає дисципліни «Композиція видання», «Історія книжкового мистецтва», займається творчою роботою з оформлення друкованих видань і літературно-науковою творчістю.
Він оформив понад 100 видань, як художник брав участь у багатьох республіканських та всесоюзних виставках, за оформлення книжок нагороджений 27 дипломами всесоюзних та республіканських конкурсів «Мистецтво книги» (1998 – 2003 рр.), серед них – 7 дипломів першого ступеня ім. Федорова, медаллю ВДНГ. За результатами науково-мистецтвознавчої дослідницької роботи з проблем сучасного оформлення книжок опублікував 9 монографій і близько 60 статей, навчальний посібник, велику кількість методичних розробок, виконав багато наочних посібників (планшетів зі зразками художнього оформлення кращих видань), тисячі систематизованих за темами слайдів. З 1976 по 2002 рр. виступив з лекціями на 30 наукових конференціях (серед них – 10 всесоюзних), на багатьох семінарах (серед них – 12 всесоюзних, організованих для заслуховування його доповідей) для працівників центральних видавництв Москви, Мінська, Кишинева, Самари; також з численними доповідями виступав для працівників Держкомвидаву СРСР, Держкомвидаву УРСР, для працівників республіканських видавництв (120 виступів, половина з яких – аналіз оформлення книг, виданих за певний рік).
На друковані праці Б.В. Валуєнка серед багатьох позитивних рецензій у спеціальних всесоюзних та республіканських виданнях були і статті у чеському і німецькому фахових журналах.
У 1993 році за комплекс друкованих робіт «Композиція видання» Б.В.Валуєнко був нагороджений дипломом першого ступеня на конкурсі НТУУ «КПІ» на кращі публікації, у 1998 і 2002 роках – дипломами на конкурсі дипломних проектів за наукове керівництво. Понад 90 учнів Б.В.Валуєнка – лауреати республіканських, всесоюзних і зарубіжних конкурсів «Мистецтво книги» – нагороджені дипломами, в тому числі перших ступенів, медалями і преміями. Троє учнів – лауреати Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.
У певні епохи вчителями ставали люди однієї суспільної верстви, найбільш духовної, які способом життя, виховання, природними здібностями, нахилами могли бути прикладом для інших, вести за собою, запалюючи серця переконливою думкою. В історії нашої держави ці шляхетні люди – верства інтелігенції, справжні представники якої завжди викликають захоплення та наслідування. Саме то таких інтелігентів належить професор Б.В.Валуєнко.
Людина, яка володіє величезною ерудицією, глибокою культурою, мудрістю, людина, яка здатна зректися заради любові до книги та високих моральних чеснот всіх інших спокус життя, яка володіє проникливим розумом, рвучкою уявою та фантазією, неперевершеним почуттям гумору.
Майстер завжди передає учням прочитане та обмірковане, і це саме ті особливі хвилини, які відчувають студенти, коли в слові вчителя знаходять і себе, і свої власні думки, прагнення, розпізнають напрямок свого творчого покликання.
Борис Васильович володіє іноземними мовами, маючи феноменальну пам’ять, може декламувати не тільки улюблені вірші, а й просто поетичні рядки різних поетів. Професійні поради вчителя нерозривні з його спостереженнями за навколишнім світом. Усі люди незвичайні, всі переживають дивовижні мандри по життю, пригоди, пізнання, знаходяться в полоні вражень, думок, радостей і страждань, у кожній душі світ відбивається в багатобарвних веселках неповторних миттєвостей – помічати це також вчить Борис Васильович. Найзвичайніші слова, промовлені ним, можуть відкрити несподівані значення, які осліпляють блиском прихованого в них сенсу.
Численними наочними прикладами він навчає мистецтву перекладу словесної метафори на аркуш паперу, відкриває перед студентами магію професії: зазирнути туди, куди інший зазирнути не може, наприклад, пропонуючи надати зображенню такий ракурс, який властивий природознавцю з мікроскопом або психологу з його методами аналізу найтонших людських почуттів та мотивацій.
Усім відомо, що саме Борис Васильович має неперевершений художній смак. Постійно прагне спілкування з великими і гострими «умами», занурюючись у хвилі книжкового моря «Петрівка», знаходячи перлини, обов’язково приносить на кафедру, завдяки чому студенти і співробітники стають співучасниками літературного відкриття або разом переживають захоплення гарним художнім оформленням. Поля книжок Бориса Васильовича помережані роздумами, різними інтонаційними знаками, підкресленнями – це вже не просто читання, а дискусія. Усе помітить, дослідить, осмислить, відкриє істинне значення події, чарівність миті, постане осяяним від успіху студента – це Борис Васильович.
З почуттям особливої поваги хочеться висловити вдячність Борису Васильовичу, адже кожен його учень збереже в серці впродовж усього життя найтепліші згадки про Вчителя.