Ви є тут

Наш девіз – бути першими


2007.08.30 Доповідь ректора НТУУ “КПІ” академіка НАН України  М.З. Згуровського на сесії професорсько-викладацького складу

Шановні колеги, шановні гості наших зборів! Через декілька днів університет вступає в ювілейний, уже сто десятий навчальний рік, шістнадцять з яких він працює і розвивається в незалежній Україні. Дозвольте привітати вас із Днем Незалежності нашої держави та з початком нового навчального року і побажати міцного здоров’я і плідної роботи.

Можна відзначити, що 2006/2007 навчальний рік колектив університету працював ритмічно, творчо та плідно. Це стосується всіх напрямів – навчального, науково-інноваційного, міжнародного та соціально-господарського.

Остаточно визначено головну стратегію подальшого розвитку КПІ, яка передбачає здійснення комплексних послідовних перетворень у напрямку наближення КПІ до європейської та світової моделі дослідницьких університетів.

Ця стратегія вимагає органічного поєднання навчальної, наукової та інноваційної діяльності КПІ з метою підвищення його ролі у високотехнологічному розвитку економіки країни та зростанні конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.

Слід зазначити, що в листопаді 2005 року Рада Європи прийняла комюніке, спрямоване на модернізацію європейських університетів і перетворення кращих з них у дослідницькі. Ці університети, на відміну від більшості традиційних, прискорено розвиваються відповідно до трикутника знань, який поєднує навчання, дослідження та інновації в цілісний і гармонійний процес. Таким чином, об’єднана Європа, приділяючи величезну увагу масовій освіті, найбільше покладається саме на дослідницькі університети у подоланні науково-технологічного відставання від інших регіонів світу.

Узагальнюючи кращий міжнародний досвід і розповсюджуючи його на КПІ, під дослідницьким університетом ми розуміємо таке освітньо-наукове середовище, в якому:

  • наука передає для навчання останні досягнення, формуючи передовий зміст освіти, освітня ж компонента наповнює наукову та інноваційну сферу талановитою молоддю. Метою є підготовка майбутніх учених та конструкторів, які володіють сучасною методологією науки і практичними навичками творення нового. В такому університеті практично зникає межа між “дослідженням”, “впровадженням” і “дипломною чи курсовою роботою”, між “викладачем ”, “ученим” і “конструктором”;
  • навколо дослідницького університету формується інтелектуально наповнене інноваційне середовище у формі наукових і технологічних парків, бізнес-інкубаторів з метою створення високотехнологічної продукції, трансферу технологій і прискореного економічного розвитку відповідного регіону і країни в цілому;
  • в дослідницькому університеті здійснюється інформаційна відкритість освіти, науки та інновацій через спільний інформаційний простір і спільні інформаційні ресурси;
  • в дослідницькому університеті реалізується сприйнятливість світового досвіду та здійснюється входження до міжнародної системи освіти, науки та інноватики.

Дослідницькі університети мають забезпечити якісно новий рівень підготовки фахівців на основі взаємного проникнення та взаємного збагачення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, інноваційної діяльності, освітнього процесу та виробництва.

Такі університети мають готувати не тільки вчених і творців нової техніки, а й фахівців, які пробуджують, мотивують і стимулюють підприємництво та комерціалізацію науки суспільно сумлінним шляхом.

Дослідницькі університети мають бути міждисциплінарними з менш вузькою спеціалізацією навчальних планів та з більш відкритою й мобільною системою навчання для студентів і викладачів. При цьому всі традиційні цінності університетської освіти та наукової методології повинні залишатися недоторканними.

Нашим університетом зроблені перші суттєві кроки щодо наближення до зазначеної моделі дослідницьких університетів. Традиційно розвинута в КПІ навчальна й дослідницька робота на інституціональному рівні була доповнена третьою компонентою трикутника знань – інноваційною. В грудні минулого року Законом України було створено науковий парк “Київська політехніка” з метою органічного поєднання досліджень з виробництвом і ринковою реалізацією високотехнологічної продукції та постійним кадровим супроводженням цього процесу. Розпорядженням уряду в липні цього року було визначено порядок застосування цього закону.

На квітневій колегії МОН України було ухвалено рішення про проведення експерименту, згідно з яким КПІ надається статус дослідницького університету для відпрацювання всіх складових зазначеної моделі.

Відповідно до цього статусу перед нами постає завдання підготовки кадрів і проведення наукових досліджень для “проривного” розвитку економіки України по групі пріоритетних напрямків. Держава висуває до нас підвищені вимоги, але й закріплює за нами відповідний статус на інституціональному рівні. Цим статусом мають гарантуватися відповідні графіки роботи викладачів, які б дозволяли їм підвищувати свою кваліфікацію та проводити наукові дослідження, адекватна оплата праці, необхідний соціальний пакет, можливо – підвищена стипендія студентам. Фінансове забезпечення нашого університету повинно бути достатнім, щоб мінімізувати частку неякісно підготовлених фахівців за рахунок платного навчання та відійти від застосування подвійних стандартів в оцінюванні знань цієї групи студентів.

Відповідно до викладеної стратегії та покладених на нас завдань ми маємо по-новому підходити до всіх напрямків діяльності університету.

Навчальна робота має вдосконалюватися за наступними взаємопов’язаними складовими:

Перше. Нам необхідно чітко визначитися з пріоритетами навчальної діяльності КПІ і відповідно до них зайняти свою нішу в освітянському просторі держави. Протягом останніх 16 років відбулося суттєве розшарування вищої освіти на масову або базову вищу освіту, що надає загальні знання більшості студентів, але не обов’язково залучає до навчання розвинуту науку, і передову вищу освіту, яка готує високоякісний, конкурентоспроможний людський капітал на основі використання в навчанні наукових досліджень та інновацій. Остання ланка включає магістерську підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру. Обом ланкам ми маємо приділяти велику увагу, надавати відповідну допомогу і підтримку, хоча основне завдання КПІ – це підготовка магістрів, кандидатів та докторів наук. Зазначу, що в кращому дослідницькому університеті світу Масачусетському технологічному інституті на одного студента базового рівня (бакалаврату) приходиться 7 студентів вищого рівня, що навчаються за програмами магістрів, докторів філософії або підвищення кваліфікації. В КПІ це співвідношення в 14 разів гірше, тобто на одного студента вищої форми підготовки, що навчається в магістратурі, аспірантурі, докторантурі чи в системі підвищення кваліфікації, приходиться два студенти бакалаврської форми підготовки. Зрозуміло, що місце КПІ не серед великої кількості технічних ВНЗ, що здійснюють переважно масову підготовку фахівців для сфери послуг і експлуатації техніки, а серед дуже обмеженої кількості дослідницьких університетів, що спеціалізуються на елітній, інноваційній моделі підготовки інженерів з метою створення нової техніки і технологій. Цей принцип висуває на перше місце фундаментальну фізико-математичну освіту. Людина, що її має, є значно продуктивнішою в практичній діяльності, ніж та, яка поверхово ознайомилася з багатьма дисциплінами, навчилася натискувати кнопки складних приладів, не розуміючи суті явищ, що в них відбуваються.

Тому нам, як ніколи, доведеться підсилити фундаментальну підготовку як у навчанні, так і в наукових дослідженнях. Критичні технології не можуть створюватися без складного математичного моделювання, глибинного розуміння властивих їм фізичних, хімічних, біологічних процесів на молекулярному рівні та в наномасштабі. Успішна ринкова реалізація наукоємної продукції потребує глибоких знань соціології, іноземних мов, психології, економіки та права як фундаментальних дисциплін. Для створення таких знань належить переглянути зміст навчання, побудувати принципово нові навчальні плани і програми наукових досліджень, починаючи вже з рівня бакалаврської підготовки.

Друге. Маємо здійснити дієву інтеграцію навчання та наукових досліджень. Уже на рівні бакалаврської підготовки, надаючи студентам фундаментальні знання, необхідно вчити їх мислити цілісними науковими теоріями і діяти на практиці відповідно до методів отримання таких фундаментальних знань. На рівні ж магістерської підготовки навчання без використання передової науки є неможливим. Тому обсяги підготовки магістрів у КПІ будуть визначатися фактичною наявністю з кожної спеціальності науково-педагогічних шкіл, які реально проводять наукові дослідження і здатні забезпечити підготовку магістрів на базі цих досліджень. Навчальні плани для підготовки магістрів мають включати 50% годин для викладання циклу системоутворюючих навчальних дисциплін і 50% годин для проведення дослідницької роботи за попередньо затвердженою темою магістерської дисертації. Як перший крок, проведено моніторинг усіх кафедр університету на наявність науково-педагогічних шкіл, здатних здійснювати магістерську підготовку, та необхідної навчально-лабораторної бази, і відповідно до цього визначені обсяги такої підготовки (своєрідне внутрішнє держзамовлення).

Третє. Дуже важливою проблемою для КПІ, як і для всієї вищої технічної освіти України, є гармонійна взаємодія з ринком праці. Для КПІ, як технічного університету, це практично вимагає пошуку розумного балансу між універсальністю знань, їх фундаментальним характером і прагматичною орієнтацією на реальні проблеми економіки країни. Ми вже бачимо значні зміни в промисловому, експортно-орієнтованому секторі України, зокрема, в напрямку підвищення його конкурентоспроможності, особливо в галузі інформаційних технологій, складному приладобудуванні, машинобудуванні, хімічній та металургійній промисловості. Ці та інші галузі зараз відчувають гострий дефіцит висококваліфікованих кадрів, підготовлених за інноваційною моделлю. Їм потрібні інженери з глибокою фундаментальною підготовкою, здатні створювати конкурентоспроможні системи і технології. Ці фахівці мають вільно володіти англійською мовою, інформаційними технологіями, основами ринкової економіки і управління. І тут ми зіткнулися з новим і несподіваним для нас викликом. Хоч ми і випускаємо щорічно понад 3500 інженерів, з них 97% працевлаштовуємо, але лише дуже незначна їх частина задовольняє передові підприємства і компанії за названими вимогами. Тобто, дипломів видаємо багато, а повноцінних сучасних фахівців готуємо одиниці. Тому у великих компаніях уже сьогодні платять величезні гроші, десятками і сотнями залучаючи інженерів з-за кордону.

Моніторинг відгуків роботодавців про наших випускників показав, що майже 80% з них працевлаштовуються не за прямим фахом – менеджерами, адміністраторами, водіями, охоронцями і т.п. Близько третини з них працюють на державних та муніципальних підприємствах, близько третини – у різноманітних товариствах, 13% – на дрібних індивідуальних або приватних підприємствах.

Тільки кожний десятий володіє іноземною мовою на достатньому рівні. У 50% випускників КПІ кваліфікація не відповідає новим вимогам роботи, яку необхідно виконувати. Одна чверть потребують суттєвого додаткового навчання, 16% не володіють комп’ютерною технікою.

Тобто, основні претензії роботодавців зводяться до того, що в масовому вимірі наші випускники не навчені самостійно вирішувати нові нестандартні завдання, більшість з них не володіють фундаментальними, системоутворюючими знаннями, вони погано володіють англійською мовою, при задовільній теоретичній підготовці в галузі інформаційних технологій вони не мають досвіду роботи з сучасними програмними продуктами і обчислювальними системами, недостатніми є їх економічні, правові та управлінські знання. Усе це говорить про слабку взаємодію більшості кафедр з ринком праці. Випускові кафедри фактично зняли з себе відповідальність за всі складові підготовки своїх випускників. Часто вони не цікавляться, хто і як читає їх студентам математику, фізику, інформатику, іноземні мови, як ці складові узгоджуються між собою і формують цілісну модель їх випускника. Це є серйозною, системною проблемою КПІ, а також ставить перед нами запитання: кого ми готуємо, для кого і навіщо?

Четверте. Наступною важливою складовою нашої роботи є формування і відбір якісного контингенту студентів. Природно, що при постійному підвищенні вимог до вступу і до навчання в КПІ, за умови постійного погіршення демографічної ситуації загальна кількість заяв від абітурієнтів останніми роками зменшується. Разом з тим, на більшість спеціальностей ще залишається можливість відбирати якісний склад студентів, включаючи іноземних громадян. Зокрема, майже 77% студентів першого курсу – це випускники системи доуніверситетської підготовки, і майже кожний третій першокурсник – це медаліст. Усього на денну форму навчання за держзамовленням цього року було зараховано 4 тисячі 331 студент, 770 студентів – за контрактом. На заочну форму за держбюджетом зараховано 417 студентів та 269 за контрактом.

У цілому конкурс по університету склав – 1.7 претендентів на одне місце. При цьому на факультет лінгвістики (англійська мова) він склав 8,87, у ВПІ (редагування) – 8,44, на факультет права – 5,44, на факультет соціології – 3,14, менеджменту – 2,66, на ФІОТ – 2,25. Хоча з низки спеціальностей, де не проводилася активна профорієнтаційна робота і тривалий час не вдосконалювалися зміст і форми навчання, ми вперше в цьому році зіткнулися з недобором студентів.

Усього цього року ми недобрали 82 місця до плану прийому за держзамовленням з 17 спеціальностей. Аналіз конкурсної ситуації показав, що спеціальності, за якими має місце найнижча якість навчання за результатами моніторингу залишкових знань, мали також недобір студентів на перший курс. Уже проведено 4 тури такого моніторингу з фундаментальних і фахових дисциплін, іноземної мови, інформаційних технологій, відгуків роботодавців та оцінювання дипломних проектів. Ви маєте газету з цими даними. Найкращі результати показують студенти фізико-технічного інституту, факультету інформатики та обчислювальної техніки. Тяжіють до аутсайдерів за якістю залишкових знань студенти окремих спеціальностей ПБФ, ФЕА, ТЕФ, ІФФ та ЗФ.

Усі спеціальності, за якими був недобір студентів, знаходяться в нижній частині таблиці за якістю залишкових знань, особливо з циклу фундаментальних дисциплін. Незаперечним стає факт, що основою успішної моделі навчання в КПІ є фундаментальна підготовка. Там де вона є слабкою, усі інші складові цієї моделі втрачають сенс, а відповідні спеціальності втрачають перспективу існування в найближчому майбутньому.

Ця інформація є критично важливою для завідувачів відповідних кафедр, деканів факультетів, Методичної і Вченої рад університету. Вона виявляє саме ті слабкі ланки в діяльності університету, де ми втрачаємо конкурентоспроможність. Очевидно, за рядом напрямків ми працюємо у відриві від потреб суспільства, виходячи з кількості та якості затребуваних фахівців, змісту їх знань, практичних навичок.

З метою збереження стандартів якості та визнаних науково-педагогічних шкіл КПІ ми повинні дуже виважено поставитися до запровадження системи зовнішнього тестування. Визнаючи її як ефективний інструмент моніторингу якості шкільної освіти, ми маємо зберегти унікальну систему доуніверситетської підготовки КПІ та власну систему тестування й фахових вступних випробувань з профільних дисциплін. Пошук талановитих молодих людей не може обмежитися лише формалізованим, одноразовим зовнішнім тестом. Потрібні олімпіади, творчі конкурси, професійна орієнтація, багаторазові перевірки знань та інші форми виявлення індивідуальних здібностей дітей, що лежить в основі системи доуніверситетської підготовки нашого закладу. Не вийшло б так, що абітурієнт, який склав на високу оцінку зовнішній тест, не зможе навчатися на першому курсі КПІ.

П’яте. Постійне вдосконалення змісту навчання адекватно до потреб часу і суспільства, вдосконалення методик, дидактичного та інформаційного забезпечення залишається невід’ємною складовою нашої роботи.

Минулого року Методична рада університету розпочала розробку університетського стандарту фундаментальної, фахової, гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Іншими словами, ми почали розробляти комплекс нових, обов’язкових вимог до випускників КПІ і до педагогів, які мають забезпечити цей стандарт. Відсутність у нас такого стандарту означає, що ми до кінця так і не визначилися зі своїми зобов’язаннями щодо якості, обсягів та структури підготовки фахівців для економіки країни.

Ми почали з визначення оптимального обсягу кредитного модуля, інтеграції змістовно пов’язаних дисциплін. З метою зменшення навантаження викладачів та стимулювання систематичного навчання студентів протягом семестру розроблено новий графік навчального процесу, який спрямований на пошук оптимального співвідношення між аудиторною і самостійною роботою.

Важливою передумовою підвищення якості навчання є наявність сучасних навчальних лабораторій, комп’ютерних класів та обладнаних аудиторій. Хоча щороку кількість сучасних лабораторій збільшується, темпи оновлення навчально-лабораторної бази сучасною технікою нас жодною мірою не можуть задовольнити.

Серцевиною навчально-наукової роботи в КПІ є Науково-технічна бібліотека імені Григорія Івановича Денисенка. За рік понад 46 тисяч читачів отримують 1 млн 550 тисяч примірників різної літератури, з них 48 тисяч нових видань, 28500 – підручників та посібників. Хоча це і поважні цифри, вони є дуже скромними порівняно з бібліотеками кращих технічних університетів США та Європи, де читачі на 90% користуються електронними джерелами, а бібліотека, поряд із традиційною діяльністю, стає величезним сховищем систематизованих електронних даних і методичним центром з їх використання. Маємо активізувати інформатизацію бібліотеки, розширити її доступ до Internet та європейських і світових бібліотечних мереж.

Одним із слабких місць навчального напрямку в КПІ є недостатня кількість власних методичних розробок для забезпечення навчального процесу. 14 підручників, 65 навчальних посібників та 206 методичних розробок, виданих у минулому навчальному році “Політехнікою”, майже вдвічі поступається кількості виданої навчальної літератури в КДУ ім. Шевченка і в 10 разів – у МДУ м. Ломоносова. Активніше до цієї роботи мають поставитися факультети та кафедри. Викладачі мають розширити своє спілкування зі студентами через Інтернет, виставляючи на сайтах свої методичні розробки, тестові та контрольні завдання, розповсюджуючи навчальні матеріали на електронних носіях, проводячи консультації та інші види навчальної роботи.

З метою ширшого залучення викладачів до цієї роботи було продовжено виконання пілотного проекту “Дистанційне навчання для підготовки бакалаврів”, у якому беруть участь 8 факультетів та 11 кафедр, силами яких розроблено 400 лекцій, 140 практичних робіт, 184 лабораторні роботи та понад 2500 тестів. Перші кроки виявили високу ефективність цієї роботи, до якої мають бути залучені всі без винятку кафедри. Очевидно, що підвищення кваліфікації практично всіх викладачів КПІ насамперед доцільно здійснити саме у сфері застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Це завдання повинно стати пріоритетним для навчального департаменту КПІ та Українського інституту інформаційних технологій в освіті.

Говорячи про навчальну роботу, не можна не торкнутися ще одного її сегменту – це участь кафедр у підвищенні кваліфікації фахівців та перепідготовці кадрів для народного господарства. Хоча за останні роки кількість слухачів цієї системи збільшилася майже втричі і нині становить 4,5% від загальної кількості тих, хто навчається в КПІ, тільки шоста частина випускових кафедр проводить цю роботу за 11 напрямами та 17 спеціальностями, що не можна ніяк порівняти з результатами західних університетів, де обсяг цієї роботи сягає четвертої частини всієї навчальної діяльності університету. Обсяги перепідготовки кадрів для народного господарства є найбільш точним показником затребуваності тієї чи іншої спеціальності ринком праці, її конкурентоспроможності. Ця ланка передової вищої освіти має стати для кожної випускової кафедри одним з головних її пріоритетів.

Шосте. Вирішальну роль у нашій роботі відіграють викладачі університету. Сьогодні не можна ставитися до освіти, як до процесу накопичення знань. У сучасних умовах це передусім розвиток аналітичних здібностей і критичного мислення у студентів. Це вміння навчатися, вміння самостійно сприймати нові знання і встигати за змінами, вміння вирішувати нові, нестандартні завдання. Ці властивості здатний прищепити студенту тільки педагог. Усі наші цілі стануть недосяжними, якщо не буде змінюватися сам педагог, не будуть покращуватися умови його роботи і життя.

Сьогодні у нас працює 2 тисячі 255 викладачів, серед яких кількість професорів (254) та доцентів (1009) практично не змінюється протягом трьох років, а кількість асистентів за минулий рік зросла на 89 осіб за рахунок залучення випускників магістратури та аспірантури. Дещо збільшилась кількість викладачів віком до 35 років порівняно з двома попередніми роками, а їх середній вік зменшився (з 51,7 у 2005 році до 51 у 2006 році).

Педагогічне навантаження викладачів за останні 2 роки зменшилося з 857 до 754 годин на рік, що є передумовою для покращення їх самостійної та наукової роботи. Але воно є ще великим для дослідницького університету. Звичайно, критичним є питання про покращення матеріального становища викладачів. Хоча за останні три роки заробітна плата професорів, доцентів, асистентів зросла майже в чотири рази, зрозуміло, що це неадекватна винагорода за їх працю, особливо у світлі нових завдань, які ми ставимо перед собою.

Постійне покращення матеріального становища викладачів, їх соціальний захист, зменшення аудиторного навантаження на користь творчої та наукової роботи, регулярне підвищення кваліфікації, омолодження викладацького складу з одночасним підвищенням вимог до професійних кондицій викладачів є завданням кожного інституту, факультету і кафедри в рамках університетської програми «Кадри».

Шановні колеги! Наукова робота завжди була невід’ємною складовою діяльності КПІ. В дослідницькому ж університеті вона набуває принципово нового значення, органічно поєднуючись з навчальним процесом, інноваційною діяльністю і впровадженням у практику нової техніки.

На жаль, за останні 16 років ця ланка зазнала величезного спаду. Обсяги її фінансування в приведених величинах за цей час зменшилися принаймні у 8 разів. Лише протягом двох останніх років вони почали помітно зростати і в минулому році досягли 36 млн грн, що в загальному бюджеті університету складає 12%. Це ще дуже скромні обсяги. Вони мають бути (за прикладом технічних університетів Європи й Америки) на рівні 50% і вище. Важливо зазначити, що сьогодні суттєво зросли запити промисловості на виконання наукових досліджень. Тому слово лише за нашими науковцями, за їх активністю, за конкурентоспроможністю й актуальністю їх розробок.

Суттєво погіршилася за якісними і кількісними показниками підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Ми вже багато років “тупцюємо” навколо 11-15 захистів докторських дисертацій на рік і близько 40-50 кандидатських, що майже в 2,5 разу менше ніж в КДУ ім. Шевченка і в 8 разів менше ніж, наприклад, в Магдебурзькому технічному університеті. Ось і за вісім місяців поточного року захищено лише 11 докторських і 61 кандидатська дисертація. Причин цьому декілька. Це і падіння престижу наукової діяльності в країні, і деградація наукоємної промисловості, але найголовніше полягає в тому, що ми протягом останніх 16 років роз’єднали підготовку кадрів і проведення наукових досліджень. Фактично ми перейшли до більш спрощених, масових форм навчання без науки, за принципом “повтори”. Тобто система навчання перестала бути замовником на наукові дослідження.

Як наслідок, понад 20 кафедр не підготували жодного доктора чи кандидата наук за останні 5 років. За цей час лише 3% викладачів підготували докторів наук і 11% – кандидатів наук.

З метою активізації наукової діяльності викладачів, у нових контрактах із завідувачами кафедр, деканами, професорами та доцентами передбачені завдання щодо обов’язкової участі викладачів у наукових дослідженнях, підготовці наукових кадрів, включаючи керівництво магістерськими, кандидатськими та докторськими дисертаціями, залучення студентів до наукової роботи та інше.

Та все ж серед викладачів є чимало дуже активних науковців, які тісно поєднують наукові дослідження з навчальним процесом. За досягнення в навчально-науковій діяльності орденом “За заслуги” ІІ ступеня нагороджений Юрій Іванович Якименко, звання “Заслужений діяч науки і техніки” отримали Георгій Михайлович Луцький, Петро Олексійович Киричок та Віктор Іларіонович Гур. Вітаємо наших колег і бажаємо їм подальших здобутків.

З метою підтримки викладачів, які широко залучають до наукових досліджень аспірантів і студентів, Вчена рада НТУУ “КПІ” ухвалила рішення про започаткування номінацій “Викладач-дослідник” і “Молодий викладач-дослідник” (віком до 35 років).

Володарі цих звань визначені. Вони впродовж 2007 року будуть отримувати двадцятивідсоткову надбавку до основного окладу і на них, сподіваємося, будуть рівнятися й інші викладачі. Ухвалено рішення проводити подібні конкурси щорічно і визначати найкращих викладачів-дослідників.

У 2006/07 навчальному році до виконання наукових досліджень залучалось 2 тисячі 356 студентів. Це лише 17% від кількості студентів вищої ланки (надбакалаврської підготовки). Розуміючи, що в дослідницькому університеті всі 100% студентів цієї ланки мають навчатися на основі участі в наукових дослідженнях, ми повинні розширити цей вид навчально-наукової роботи як мінімум у п’ять разів. Водночас, кількість кваліфікаційних робіт, виконаних з використанням результатів наукових досліджень, зросла порівняно з минулим навчальним роком для магістерських робіт на 12% і становить 794 роботи, для бакалаврських на 28,7% і становить 811 робіт. Це приблизно 10% зростання. Лідерами в цій роботі стали Інститут енергозбереження та енергоменеджменту, хіміко-технологічний, теплоенергетичний та інженерно-фізичний факультети.

У 2007 році значно активізувалася інноваційна діяльність університету. З прийняттям Закону України “Про науковий парк “Київська політехніка”” та відповідного Розпорядження КМ України відкрилася можливість для широкого впровадження напрацювань науковців університету, що затребувані ринком високотехнологічної продукції. Урядом визначені сім пріоритетних напрямків його діяльності та формуються відповідні інноваційні програми. Пріоритети відносяться до високоефективної енергетики, технологій інформаційного суспільства, удосконалення управління на державному та регіональному рівнях, розвитку транзитного потенціалу України, розвитку біотехнологій.

У співпраці з ІЕЕ, ФЕА, ТЕФ, ФЕЛ, ІХФ до роботи наукового парку долучився ряд провідних вітчизняних та зарубіжних компаній. Серед них ДП “НВК газотурбобудування”, м. Київ, “Зоря” – “Машпроект”, м.Миколаїв, ДП завод “Генератор”, м.Київ, ДП завод “Арсенал”, м.Київ, усього 25 підприємств і компаній.

Таким чином, у сфері наукових досліджень та їх інноваційного впровадження перед КПІ відкриваються як нові, величезні можливості, так і з’являються нові виклики, що потребують докорінної перебудови головних напрямків роботи університету.

Навчально-виховна робота як і раніше була спрямована на досягнення головної мети – підготовку нового покоління фахівців, патріотів своєї держави, людей високої культури і моралі.

Поетапне введення рейтингової системи оцінювання знань студентів та кредитно-модульної системи організації навчального процесу, регулярні атестації, ректорський контроль сприяли більш ритмічній та успішній роботі студентів протягом семестру.

Порівняно з минулим навчальним роком частка відмінників залишилася приблизно на рівні 13 %, а відмінників і хорошистів – зросла до 40 %. На 5% зменшилася частка студентів, що навчаються лише на “задовільно”. Зменшилася кількість студентів, що не витримали вимог КПІ: якщо минулого року було відраховано 2578 студентів денної форми навчання, то цього року – 2301. Ці втрати є природними для елітної інженерної підготовки.

Нам потрібно більше уваги приділяти кращим студентам, і особливо тим, які є гордістю нашого університету. У минулому році 27 студентів КПІ стали переможцями та призерами міжнародних і всеукраїнських олімпіад з математики, програмування, інформаційної безпеки, енергозбереження та енергоменеджменту, з обробки металів тиском, з гідравлічних та пневматичних машин, з радіотехніки, фізики, деталей машин та конструювання, з електронних апаратів та інших дисциплін.

Особливо хочу відзначити успіх студентів фізико-технічного інституту. В минулому навчальному році вони вибороли сім нагород на міжнародних олімпіадах та десять – на загальноукраїнських.

Золотою медаллю нагороджений Олександр Рибак на ХІІ Міжнародній олімпіаді з математики, що проходила у вересні 2006 р. в Ірані. Перше командне місце вибороли Кирило Веденський, Володимир Гігіняк, Олександр Рибак та третє командне місце – Володимир Ткачук, Володимир Качуровський у півфіналі чемпіонату світу з програмування серед команд країн Південно-Східної Європейської зони у квітні 2007 р. в Румунії. Два третіх місця посіли Федір Зубач та Дмитро Батюк на XIV Міжнародній математичній олімпіаді для студентів університетів у липні 2007 року в Благоєвграді в Болгарії. Дипломом фіналіста нагороджена Ксенія Ігнатович на ІІІ Міжнародній студентській олімпіаді CISCО з мережевих технологій, 2007 рік, Москва.

Переможцями та призерами всіх всеукраїнських студентських олімпіад з математики, програмування та інформаційної безпеки стали Олександр Рибак, Дмитро Батюк, Ростислав Гамалія, Кирило Веденський, Володимир Гігіняк, Федір Зубач та Вадим Ключніков. Перше абсолютне місце посів Максим Дмитренко на Всеукраїнському конкурсі юних раціоналізаторів та винахідників “Природа–людина–виробництво–екологія” (березень 2007 р., м.Київ).

Ці вищі досягнення студентів були б неможливими без самовідданої творчої роботи великої групи викладачів фізико-технічного інституту. Але в першу чергу хочу висловити подяку організатору і натхненнику всіх високих перемог, директору інституту Олексію Миколайовичу Новікову, викладачам-наставникам чемпіонів доцентам Олені Остапенко, Роману Кадоб’янському, Ірині Ждановій.

Про повнокровне життя наших студентів поза лекційними аудиторіями свідчать численні освітньо-наукові та культурно-масові заходи, проведені студентськими організаціями та органами студентського самоврядування. Це конференції та семінари, дні факультетів, конкурси “Містер та Міс КПІ” , творчі зустрічі та інше.

Зокрема, наукове товариство студентів та аспірантів організувало відкриту літню школу-семінар «Досягнення сучасної інформатики, математики та фізики», круглий стіл “Системний аналіз – сучасний погляд”, міжнародну студентську олімпіаду з програмування “КПІ-Оpen”.

Велику допомогу студентам надає студентська соціальна служба, яка опікується ними в їх адаптації до університетського життя, профілактикою негативних явищ у студентському середовищі та популяризацією здорового способу життя. За рік цією службою надано понад 2000 послуг студентам університету.

Активно діє студентський центр праці, який допоміг працевлаштуватися 473 студентам, провів 19 презентацій підприємств та організацій, представив експозиції КПІ на 6 спеціалізованих виставках.

На жаль, у великій студентській родині трапляються і різного роду правопорушення. Важливо, що за останні роки їх кількість стабільно зменшується і вони набувають легшого характеру. Так, якщо в 2003/2004 навчальному році зафіксовано 753 правопорушення, в 2004/2005 – 516, то в минулому навчальному році – вже 428. Частка важких правопорушень, таких як бійки, пограбування, вживання алкоголю і наркотичних засобів знизилася приблизно на 20%, замість цього зросла кількість порушень перепускного режиму в гуртожитках.

Шановні колеги! Міжнародна діяльність є однією з традиційних для КПІ, але її якісно новий розвиток на сучасному етапі є одним з важливих пріоритетів на шляху становлення нашого університету як дослідницького. Її головними напрямками є:

1. Підготовка іноземних громадян;

2. Розвиток співпраці з міжнародними організаціями, університетами-партнерами, з науковими парками, іноземними компаніями, фірмами.

Нас особливо хвилює перший напрямок цієї роботи. Сьогодні в КПІ навчається 1 060 іноземних студентів та аспірантів. Їх частка в структурі контингенту є невеликою і складає 5%. Ми свідомо пішли на зменшення кількості іноземних громадян, встановивши рівні вимоги до їх вступу та якості навчання з громадянами України та підвищивши рівень оплати за навчання і проживання. При цьому, фінансові надходження за навчання іноземних студентів у минулому році збільшилися на 120 тисяч доларів США, за проживання в гуртожитках – на 15 тисяч доларів.

Здійснивши ці кроки, ми, з одного боку, отримали якісніший контингент іноземних студентів, а з другого – збільшили кошти для покращення умов їх навчання та проживання. Але наша мета залишається незмінною: вийти за цим показником на рівень провідних університетів Європи (10%–20% іноземних студентів) за умови забезпечення високої якості їх підготовки.

Нас хвилює зниження кількості іноземних аспірантів і докторантів протягом останніх 10 років та результативності їх навчання. Їх кількість знизилася вдвічі, а результативність захистів – з 54% до 45 %. Це пояснюється зниженням рівня наукових досліджень і, відповідно, рівня наукового керівництва за цей період.

Проблеми створення сприятливих побутових умов для проживання іноземних громадян, їх безпеки, якісного медичного обслуговування, контролю за їх навчанням продовжують залишатися одними з найгостріших. Факультети та кафедри, які прийняли іноземних студентів та аспірантів, мають брати безпосередню участь у вирішенні цих проблем, по-перше тому, що це їх студенти, і підрозділи своїм ставленням до них створюють відповідний імідж КПІ за кордоном, а по-друге тому, що іноземні громадяни сплачують за навчання вдвічі більше, ніж громадяни України, причому переважна частина цих коштів спрямовується на розвиток самих підрозділів.

Існує також проблема кадрового забезпечення міжнародної діяльності на всіх рівнях, яка, на наш погляд, уже стає критично важливою. Маємо здійснити цільову підготовку кадрів для цього сектору університету силами факультетів лінгвістики, соціології, менеджменту та маркетингу.

Щодо другого напряму міжнародної діяльності, то він розвивався досить успішно. Покращувалась співпраця із впливовими міжнародними організаціями та виконувалися численні міжнародні проекти, які сприяли підвищенню авторитету КПІ у світі, наближенню його до найкращих європейських університетів.

Шановні колеги! Важливою запорукою успішної роботи колективу є ритмічна діяльність адміністративно-господарських служб КПІ, зусилля яких були спрямовані на утримання матеріальної бази університету, на створення сприятливих умов для роботи і навчання, вирішення соціальних проблем членів нашого колективу.

За останній рік було зроблено багато важливих справ щодо наближення стану будівель КПІ, його території, парку, баз відпочинку, великої інфраструктури до сучасних потреб, хоча попереду нас чекають ще величезні обсяги робіт. У цьому відношенні важливим є постійне, цільове спрямування коштів усіх підрозділів університету на розвиток їх матеріальної та навчально-лабораторної бази згідно із затвердженими програмами.

При проведенні ремонтних робіт основна увага приділялась ремонту покрівель, фасадів корпусів, навчальних аудиторій і лабораторій, місць загального користування, інженерних мереж, студентських гуртожитків, роботам із благоустрою території та іншим.

Ці роботи виконувалися виробничо-експлуатаційним комбінатом, сторонніми організаціями, студентськими будівельними загонами, власними силами підрозділів.

Особливо хочу відзначити активну роботу факультетів електроніки, ФЕА, ХТФ, ТЕФ, ФІОТ, ФПМ та інститутів: енергозбереження та енергоменеджменту, механіко-машинобудівного та військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Хочу висловити подяку керівникам та колективам цих підрозділів.

Що ж до утримання великого господарства студмістечка, то тут, попри багатьох проблем, робота проводилася безперебійно. Виконано величезний обсяг робіт практично в усіх гуртожитках, що дозволило поселити більше іногородніх студентів, ніж у минулому році (в гуртожитках зараз проживає понад 14 тисяч осіб).

Важливим є комплекс соціальних питань, і передусім покращення житлових умов великої групи співробітників КПІ. У цьому році ми продовжимо будівництво двох студентських гуртожитків та житла на пільгових умовах.

Постійно покращуються умови для оздоровлення та відпочинку студентів і співробітників КПІ. У пансіонаті “Маяк” цього року оздоровилося 1900 співробітників із сім’ями та 980 студентів, в таборі “Політехнік” – 151 студент та 116 співробітників, в спортивному студентському таборі “Глобус” – 280 студентів та співробітників, у таборі “Сосновий” – 20 співробітників.

У комплексі зі студентською поліклінікою університетський санаторій-профілакторій, який обслуговує 4 тисячі студентів на рік, став важливим лікувально-оздоровчим центром КПІ. На часі суттєве покращення його матеріальної бази.

Наші соціальні служби дбали про покращення громадського харчування, про надання матеріальної допомоги молодим матерям (їх було 70), про медичний огляд співробітників, які працюють у шкідливих умовах, про роботу столу замовлень, про організацію безкоштовного харчування в їдальні університету 55 ветеранів нашого університету.

Шановні колеги! Завершуючи доповідь, хочу акцентувати вашу увагу на основних завданнях, які ми маємо виконати в новому навчальному році та ближчому майбутньому.

У навчальній роботі головним завданням колективу є забезпечення високої якості підготовки студентів КПІ на основі глибокої інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів, покращення відбору студентів, підвищення кваліфікації викладачів, впровадження новітніх методів і технологій навчання, удосконалення його змісту, оновлення навчальних планів і програм з урахуванням вимог дослідницького університету.

Нам належить вжити заходів щодо активізації навчально-наукової роботи викладачів та підсилення їх відповідальності. З цією метою необхідно вдосконалити систему конкурсного обрання викладачів, доповнивши контракти додатковими конкретними

завданнями щодо використання в навчальному процесі сучасних прогресивних технологій, оновлення методичного забезпечення навчальних дисциплін, обов’язкової участі викладачів у наукових дослідженнях та підготовці науково-педагогічних кадрів.

Кадрова політика кафедр має бути зорієнтована на гармонійне поєднання досвідчених, активно працюючих викладачів, з молоддю, випускниками магістратури та аспірантури.

Потрібно активізувати роботу системи підвищення кваліфікації та стажування викладачів, зокрема, з інформаційних технологій, іноземних мов, економіко-правових та управлінських питань.

Важливим завданням є подальше вдосконалення системи контролю якості навчання студентів на основі щосеместрового моніторингу їх залишкових знань, відгуків роботодавців про якість підготовки випускників, і на підставі цього вдосконалення навчально-наукового та інноваційного процесів.

У навчально-виховній роботі наші зусилля мають бути спрямовані на стимулювання студентів до якісного навчання, їх обов’язкової участі в наукових дослідженнях кафедр, на виховання у них суспільної активності, патріотизму, чесності та порядності.

Наукову роботу маємо спрямувати на подальшу інтеграцію з навчальним процесом, на впровадження наукових розробок у виробництво, на залучення до виконання наукових досліджень усіх кафедр університету. Нормою має стати залучення штатних науковців до викладацької роботи і всіх викладачів до наукових досліджень, стовідсоткове занурення студентів старших курсів у науково-дослідну діяльність.

Нам потрібно найближчим часом збільшити у 2-3 рази кількість аспірантів і докторантів, кількість захистів кандидатських і докторських дисертацій, збільшити кількість охоронних документів на промислову та інтелектуальну власність.

КПІ повинен бути попереду інших університетів не тільки за загальним обсягом фінансування наукових розробок, а й за обсягами наукових робіт на одного викладача, кількістю аспірантів чи пошукачів кандидатських дисертацій на одного доктора чи професора.

Міжнародна діяльність має бути зорієнтована на інтеграцію КПІ у Європейську систему вищої освіти та науки, розширення контактів з міжнародними організаціями, університетами-партнерами та науковими центрами з усього світу. Залишаються актуальними завдання підвищення якості підготовки студентів-іноземців, створення для них належних умов проживання, безпеки, медичного обслуговування. Ми маємо розширити участь викладачів і науковців у виконанні міжнародних наукових програм, організації та проведенні міжнародних конференцій з актуальних питань навчальної та наукової роботи, збільшити кількість аспірантів-іноземців і значно підвищити ефективність захистів їх дисертацій.

У соціальній сфері та господарській діяльності ми повинні покращити умови навчання, роботи та відпочинку членів нашого колективу, підсилити їх соціальний захист, вжити заходів щодо будівництва студентських гуртожитків, житла для співробітників, оновлення навчально-лабораторної бази університету. Продовжити проектування міні-спорткомплексу, нових навчальних корпусів та корпусу наукового парку, реконструкцію баз відпочинку “Політехнік”, ”Сосновий”, “Глобус”. Продовжити програму благоустрою території університету.

Шановні друзі! Усе, що ми запланували, може бути виконано тільки за умови злагодженої, творчої роботи всього колективу університету, як це було раніше, як має бути і надалі. Ще раз вітаю вас з новим навчальним роком, бажаю міцного здоров’я, творчих здобутків у вашій благородній праці.

Дякую за увагу.

Доповідь ректора НТУУ “КПІ” академіка НАН України М.З. Згуровського на сесії професорсько-викладацького складу 30 серпня 2007 року

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій