Наприкінці березня я повернувся з Німеччини, де проходив практику на фірмі Lufthansa Technik в рамках програми обміну студентами від організації IAESTE спільно з DAAD.

Про IAESTE я почув випадково від друзів три роки тому. Володіючи англійською мовою на достатньому рівні зі школи, на другому курсі навчання в КПІ я почав вивчати німецьку.

Знаючи, що вже доволі велика кількість хлопців з КПІ пройшли практику за кордоном, я зрозумів, що це – прекрасна можливість прискорити вивчення іноземних мов, а також ознайомитися з роботою колег по авіації з інших країн. Так я почав пошук організацій по обміну студентами. Знайти їх було неважко. Представництва IAESTE і DAAD в Україні знаходяться на території КПІ. Організація DAAD працює з випускниками ВНЗ та молодими вченими, допомагає їм в отриманні професійного досвіду за кордоном. Робота IAESTE спрямована безпосередньо на обмін студентами різних країн. Я прийшов до IAESTE на другому курсі, але відразу поїхати на практику за кордон не зміг, бо перевага надавалася студентам старших курсів. Але час чекання не пройшов для мене даремно. У цей період я займався волонтерською роботою з іноземними студентами – супроводжував їх у поїздках по Україні, зокрема в Карпати та Крим. Зауважу, що це не тільки практика з іноземної мови, а й розвиток організаційних здібностей, що, як з’ясувалось, має вагу не меншу, ніж знання іноземної. На четвертому курсі я вперше взяв участь у конкурсі на місце практиканта. Переможець оцінюється за такими критеріями: рівень володіння іноземною мовою, професійні навички (згідно із запрошенням) та середній бал залікової книжки. Оскільки я мріяв про практику в Німеччині, а рівень мови був на той момент недостатнім, довелося знову сідати за підручники. А рівно за рік прийшло запрошення з міста Гамбурга на студента за фахом у галузі авіації, з достатнім рівнем володіння німецькою (як пріоритетною) та англійською. Я пройшов відбір і 30 вересня 2006 року виїхав до Гамбурга. Час, проведений у Німеччині, потребує окремого опису, я ж звернуся тільки до фактів.

Практика проводилась на фірмі Lufthansa Technik, що є дочірнім підприємством німецьких авіаліній Lufthansa. Я виконував обов’язки інженера відділу виробничого контролю та планування в цеху по ремонту шасі пасажирських літаків Boeing та Airbus. Досвід, який я отримав там, є унікальним не тільки для наших студентів, а й для німецьких, які зазвичай обирають практику на великих підприємствах. Lufthansa Technik є єдиним підприємством з центрами по ремонту всіх видів західних літаків у всьому світі. Під час практики я також відвідував збори англійського аерокосмічного королівського об’єднання RAES, де виступали військові пілоти, пілоти-випробувачі, конструктори літаків, що ділилися особистим досвідом, про який неможливо прочитати в статтях та книгах. Також мені вдалося побувати в цехах компанії Airbus, де я був свідком того, як поетапно збирається А320 – як його ще звуть “робоча конячка” багатьох авіакомпаній.

Це – мала частина набутих мною знань у професійній галузі, не кажучи вже безпосередньо про німецьку мову, про знайомство з культурою, стилем життя та роботи Німеччини. Сьогодні має місце неабиякий інтерес західних фірм до України. Не треба думати, що ця практика існує тільки для тих, хто бажає виїхати за кордон, – це насамперед можливість для тих, хто хоче йти в ногу з часом.

Наприкінці хотів би висловити особливу подяку Національному секретарю IAESTE в Україні Тамарі Григорівні Стрижак за підтримку та відмінну роботу організації.