НТУУ “КПІ” – визнаний лідер вітчизняної технічної освіти. Про це свідчать і результати незалежного опитування, і його знаність у світі, і позитивні відгуки роботодавців, і популярність серед абітурієнтів. Щоб залишатися флагманом українського освітнього простору і впевнено тримати курс на євроінтеграцію в рамках Болонського процесу, потрібно оперативно реагувати на виклики ринку та запити економіки.
Про головні завдання та складові якості підготовки випускників університету розмовляємо першим проректором НТУУ “КПІ”, чл.-кор. НАН України проф. Ю.І.Якименком.
– Щоб і надалі очолювати перелік кращих вітчизняних ВНЗ, потрібно працювати на випередження, на завтрашній день. Які зміни у підготовці фахівців-політехніків очікують нас найближчим часом?
– Для успішної діяльності такого величезного навчального закладу, як НТУУ “КПІ”, потрібно мати комплексну програму розвитку, мають бути зазначені в першу чергу шляхи підвищення якості підготовки фахівців, виходячи зі статусу дослідницького університету, нової моделі підготовки магістрів, європейських критеріїв якості, що визначені, зокрема, Болонським процесом.
– Якими основними критеріями визначається якість підготовки фахівців ?
Аналізуємо її із застосуванням критеріїв, які є основними в міжнародній практиці при визначенні рейтингу навчального закладу. Отже, якість підготовки фахівців визначається: якістю абітурієнтів і контингенту студентів, якістю кадрового складу, якістю навчальних програм, рівнем наукових досліджень та їх використання в навчальному процесі, рівнем методичного і матеріального забезпечення, якістю практичної підготовки фахівців і дипломних робіт, наявністю системи незалежного оцінювання.
– Як можна забезпечити якість абітурієнтів?
– Ми орієнтуємося на пошук саме “своїх” абітурієнтів. Система доуніверситетської підготовки, яка щороку вдосконалюється і розширює свою діяльність, – основа формування контингенту абітурієнтів та студентів КПІ. Понад 77% першокурсників 2006 р. – випускники Інституту доуніверситетської підготовки. Створення Центру тестування дозволило покращити якість та об’єктивність при відборі кандидатів на навчання. Передбачаємо і надалі розвивати систему доуніверситетської підготовки як основного джерела поповнення контингенту студентів, зосереджувати зусилля на покращенні підготовки абітурієнтів з математики, фізики, іноземних мов та інших профільних дисциплін; удосконалювати систему тестування абітурієнтів, підсиливши вимоги до їх знань з фундаментальних дисциплін з урахуванням попередньої профорієнтації, ввести випробування з іноземної мови.
– Чи змінилися вимоги до вступників?
– Щороку вони стають жорсткішими. Зокрема, підвищилися вимоги до рівня та якості знань. Якщо кілька років тому вступники складали тести з математики й української мови, згодом додалася фізика, то з цього року для всіх запроваджено додатковий тест з іноземної мови. Вважаємо, що це додатковий мотив для студентів оволодіти 1-2 іноземними мовами, щоб потім вільно інтегруватися в європейський освітній простір та ринок праці, відповідно до Болонських домовленостей і тенденцій світової економіки.
– Якість кадрового складу теж піддається оцінюванню?
– Я б назвав якість професорсько-викладацького складу визначальною для підготовки фахівців. Останнім часом кількість професорів у НТУУ “КПІ” практично не змінилася, дещо збільшилася кількість доцентів і помітно зросла кількість асистентів, що свідчить про приплив молоді в науку, на кафедри зокрема.
У зв’язку з цим дещо зменшився середній вік викладачів: 2002 р. – 51 рік, 2003 р. – 50,7 року, 2004 – 50,6 року, 2005 р. – 51,7 року. У 2006 р. він склав 51,2 року по університету (від 40,7 на ФЛ до 57,6 на РТФ).
Головне завдання сьогодні – викладачі мають навчати студентів на базі сучасних наукових розробок і досліджень, що проводяться у підрозділах. Для цього викладачі самі повинні активно працювати в науці. На жаль, цим критеріям відповідають не всі з них, претендентами на звання “Викладач-дослідник” минулого року було визначено лише 228 викладачів, переможцями стали 42, з них 13 отримали звання “Молодий викладач-дослідник”.
Зауважу, що за останні роки є певні зрушення в покращенні умов роботи професорсько-викладацького складу (оптимізовано навчальне навантаження: у 2004-2005 рр. середнє навчальне навантаження викладачів кафедр складало 857 год., у 2005-2006 рр. – 788 год., у 2006-2007 рр. – 754 год., завершено перехід до співвідношення 50:50 обсягів аудиторних і самостійних занять, збільшено посадові оклади тощо).
Це має активізувати творчу, зокрема, наукову роботу викладачів. Вживаються заходи щодо активізації роботи професорсько-викладацького складу та підсилення відповідальності викладачів за результати своєї навчальної та наукової роботи. Вдосконалено систему конкурсного обрання викладачів, зокрема, доповненням контракту конкретними завданнями щодо впровадження новітніх навчальних технологій, підготовки методичного забезпечення дисциплін, участі в наукових дослідженнях, підготовці науково-педагогічних кадрів; планується сформувати перспективні програми кадрового забезпечення кафедр з урахуванням необхідності забезпечення нових навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів, наукового зростання викладачів кафедр та залучення молодих кадрів; забезпечити функціонування системи підвищення кваліфікації та стажування викладачів (не менше одного разу на 5 років), сформувати на кафедрах плани підвищення кваліфікації всіх викладачів з інформаційних технологій в системі Українського інституту інформаційних технологій в освіті тощо.
– Наступна складова – якість навчальних програм і наукових досліджень.
– Нинішня модель випускника КПІ – бакалавр, магістр – орієнтована на майбутнє. Освіта бакалавра відповідає рівню базової вищої освіти, рівень магістра – повній вищій освіті. Спроможність кафедр готувати магістрів знаходиться у прямій залежності від рівня наукової роботи викладачів і науковців, при цьому науку кафедр потрібно “підтягувати” до навчання – такий підхід має стати істотною складовою магістерської підготовки. “Положення про магістерську підготовку”, прийняте в університеті, зокрема визначає вимоги до кафедр, які можуть готувати магістрів. Оскільки наукова робота є важливою складовою навчання студентів, передбачається забезпечити участь всіх магістрів у науковій роботі, наукових семінарах та конференціях.
Магістерська підготовка організується на кафедрах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні кадри, сучасну лабораторну і науково-дослідну матеріально-технічну базу та здійснюють науково-дослідну роботу з актуальних наукових і прикладних проблем. Науковим керівником магістрів призначаються професори (доценти), які активно ведуть науково-дослідну роботу. За одним керівником закріплюється не більше 5 студентів.
При визначенні кількості магістрів слід брати до уваги наявні кадрові, методичні, наукові та матеріально-технічні ресурси кафедр, а також можливість реального працевлаштування випускників-магістрів, зокрема, передбачувану кількість місць в аспірантурі кафедри, вакансій асистентських посад, наявність заявок на магістрів від академічних інститутів та інших потенційних замовників.
– Що б Ви хотіли сказати про рівень методичного і матеріального забезпечення?
– Нині завершується формування нових навчальних планів відповідно до нового переліку спеціальностей бакалаврів. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати фахівцям-політехнікам, які взяли участь у формуванні нового переліку спеціальностей.
Видавництво “Політехніка” покращило якість і кількість своєї продукції. За минулий рік випущено 8 назв підручників, 49 – навчально-методичних посібників, 140 – методичних рекомендацій та навчальних програм, 18 – наукових видань, 7 – періодичних, 2 – довідкових та 40 – інших друкованих видань.
Відбувається інтенсивне впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. В університеті діє автоматизована система планування навчального процесу, яка охоплює і взаємопов’язує навчальні плани, штатний розклад, педагогічне навантаження, розрахунок фонду заробітної плати викладачів та завантаженість аудиторного фонду університету. Пілотний проект “Дистанційне навчання для підготовки бакалаврів” за напрямом “Метрологія та вимірювальна техніка” (керівник проф. В.Д.Циделко) охоплює 11 кафедр восьми факультетів (ФАКС, ФПМ, ХТФ, ФІОТ, РТФ, ФМФ, ФЕА та ФЛ). Уже розроблено: лекцій – 394, практичних робіт – 140, лабораторних робіт – 184, розрахункових робіт – 12, тестів – 2689. Усі види діяльності найкраще представлені на сайтах інститутів і факультетів: ІПСА, ФПМ, РТФ, ІТС, ПБФ, ІФФ, ФТІ. Завдяки створенню сайтів кафедр і віртуальних робочих місць викладачів на них студенти мають змогу самостійно опрацьовувати матеріал у зручному для себе режимі, узгодженому з викладачем.
Передбачено продовжувати впровадження інформаційних технологій у навчальний процес та в систему управління: впровадити системи “Деканат”, “Кадри” з персональними показниками викладачів, завершити формування інформаційних сайтів кафедр, факультетів, інститутів тощо.
– Як впливає практична підготовка на якість фахівців?
– Якість магістерських і дипломних робіт є однією з вирішальних складових підготовки фахівців. Магістерські дисертації характеризують знання студентів та їх здатність інтегрувати ці знання, використовувати їх для вирішення практичних завдань.
Для підсилення практичної підготовки випускників потрібно якомога раніше готувати їх до майбутньої роботи, оптимізувати терміни і форми виробничої практики, переглянути перелік баз виробничих практик, узгоджуючи його з місцями майбутнього працевлаштування випускників. Необхідно забезпечити виконання переважної кількості дипломних проектів і робіт на реальну тематику, підсилити контроль за виконанням проектів та здійснювати системний моніторинг їх якості.
– І кілька слів щодо системи незалежного оцінювання.
– Наявна система незалежного оцінювання – невід’ємна складова гарантування якості освіти. В Європі оцінювання проводять незалежні агентства, в Україні – державні інституції. Система оцінювання в університеті має діяти на всіх рівнях – від добору абітурієнтів (Центр тестування) до моніторингу поточних знань (Інститут моніторингу якості освіти) і бакалаврських і магістерських робіт (ДЕК). Слід зазначити, що в КПІ система оцінювання з кожним роком удосконалюється.
Відповідно до аналізу підготовки фахівців, виконаного центром “Соціо+”, визначено основні зауваження роботодавців до випускників КПІ, та напрямки роботи для вдосконалення навчального процесу. Вирішено вважати головним критерієм оцінювання діяльності кафедр рівень та конкурентоспроможність їх в підготовці магістрів за сучасними вимогами, а також участь у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців промисловості в поєднанні з науковими дослідженнями.