Лазерна технологія виникла понад сорок років тому, та й досі переживає бурхливий розвиток. Можна навіть сказати, що стрімке поширення інформаційних технологій стало можливим завдяки використанню лазерів для виготовлення сучасних мікропроцесорів.
Швидкодіючі персональні комп’ютери, що разом з новітніми лазерними комунікаційними системами фактично викликали революцію в інформаційних технологіях, сприяли інтенсивному розвитку інформаційного суспільства. Тож поняття, винесені в назву статті, дійсно дуже тісно пов’язані: глобалізація поширилася завдяки розвитку лазерної технології, а та набула такого бурхливого розвитку завдяки глобалізаційним процесам у сучасному світі.
Це підтвердив і міжнародний семінар “Глобальне партнерство в дослідженнях та підготовці кадрів з використання лазерної технології у виробництві”, організований Національною академією наук США (NAS), Національним фондом наукових досліджень (NSF) та ін., що відбувся 16-19 липня у Вашингтоні (США). Головними доповідачами були запрошені найвідоміші фахівці з лазерної технології основних промислово розвинених країн. Були також представлені огляди за названою тематикою із США, Європи та Азії. Головував проф. Джоті Мазумдера – директор Лазерного центру Мічиганського університету.
Від України з пленарною доповіддю був запрошений проф. В.С. Коваленко – директор НДІ лазерної техніки та технології, завідуючий кафедрою лазерної технології, конструювання машин та матеріалознавства НТУУ “КПІ”, віце-президент Академії інженерних наук України. Його виступ поставили першим після офіційних вітань директора проекту Національного фонду наукових досліджень США пані Марі Ріалфф та керівників семінару. Другим виступив представник Німеччини проф. Стефан Каєльєр з Аахенського університету, який є президентом Європейського лазерного інституту, та ін.
Із заслуханих доповідей можна зробити висновок, що дослідження в лазерній технології ще далекі від насичення, їх інтенсивність, як і фінансування досліджень, неухильно зростає. Особливо бурхливий розвиток розробок спостерігається в Європі. Тут створено загальноєвропейську дослідницьку програму “Photonics-21” та організовано Європейський лазерний інститут. У Німеччині діє кілька десятків дослідницьких центрів, більше ніж у 60 університетах розроблені спеціальні програми підготовки кадрів. Водночас відзначалося, що вперше підготовку фахівців з лазерної технології розпочали в Київській політехніці ще з 1964 р., а з 1984 р. в КПІ та МВТУ ім. Баумана (Росія) офіційно відкрито нову на той час спеціальність з підготовки інженерів “Обладнання та технологія лазерної обробки матеріалів”. За цей час тільки на кафедрі лазерної технології, конструювання машин та матеріалознавства КПІ підготовлено понад 1 000 інженерів та магістрів (як українців, так і громадян з 32 країн світу). Крім того, в КПІ підготовлено та захищено 25 кандидатських та 6 докторських дисертацій фахівцями з лазерної технології.
З питань використання лазерної технології у виробництві змістовні доповіді були зроблені представниками промисловості: д-ра Магді Азера (фірма “Дженерал Електрик”, США), д-ра Ясухиро Ямамото (фірма “Тойота”, Японія), Клауса Лойфлера (фірма “Трумф”, Німеччина) та ін. Зацікавили присутніх роботизовані лазерні системи для дистанційного зварювання вузлів автомобільних кузовів, системи для лазерного шокового зміцнення лопаток турбін енергетичного обладнання, лазерні комплекси для надшвидкісного розкрою листового матеріалу та ін.
З великою увагою було заслухано доповідь конгресмена-республіканця В. Ехлера “Політика США в галузі науки”. Головна теза виступу – фотоніка та лазерна технологія повинні бути пріоритетними галузями розвитку промислово розвиненої країни, і особлива увага при цьому має приділятися підготовці кваліфікованих кадрів різних рівнів. Слід ширше розгортати співпрацю та обмін досвідом між фахівцями на базі інтернаціональних та глобальних науково-технічних платформ і програм. У Конгресі США ця концепція буде всіляко підтримуватися, а відповідні законопроекти – активно лобіюватися.
Слухаючи цей виступ, задавався питанням: а чому до цієї проблеми у наших парламентарів не доходять руки? Чому не використовується наявний потенціал, який має Україна в галузі лазерної технології? Чому в розвинених країнах цей напрям розвитку науки і техніки є пріоритетним, а в Україні, за наявності всесвітньо відомих наукових та освітянських шкіл, значних досягнень у становленні лазерної технології, уваги до розвитку фотоніки та лазерної технології зовсім не відчувається? Питань багато, а відповідей, на жаль, немає...
Особливо енергійно обговорювали питання підготовки кадрів. Прихильники навчання інженерів (бакалаврів або магістрів) на базі фізичних спеціальностей врешті-решт погодилися з доцільністю підготовки фахівців на базі машинобудівних спеціальностей. Дуже позитивно було оцінено багаторічний досвід Київської політехніки, навчальна програма якої пройшла випробування часом. Було зауважено про необхідність поширення дистанційного навчання, коли спеціальна дисципліна в електронному вигляді є доступною для студента з будь-якої країни через Інтернет.
Як представникові України мені було дуже приємно спостерігати, що роль та досягнення в розвитку низки наукових напрямків лазерної технології та відповідних освітянських програм фахівців нашої країни визнані на світовому рівні.