Службою енергоменеджменту ДЕФ зроблено розрахунки коштів, що підлягають поверненню чи утриманню з підрозділів університету залежно від економії або перевитрати лімітів на електроенергію, тепло і воду в другому півріччі 2005 р.
Подібні розрахунки вже виконувалися за підсумками першого півріччя. В обох випадках вони здійснювалися згідно з “Положенням про порядок проведення розподілу лімітів, обліку та оплати спожитих комунальних послуг НТУУ “КПІ” (додаток 20 до наказу № 1-30 від 10.03.2005 р.).
Вважаємо, що отримані за обидва півріччя результати вже дають певну можливість для порівняння й аналізу і тому можуть становити загальний інтерес. Дані розрахунків про використання підрозділами сумарних лімітів коштів на споживання електроенергії, тепла і води подано в таблиці.
Із тридцяти підрозділів шість (20%) заощадили ліміти в обох півріччях: це ФЕА, ІЕЕ, ФІОТ, ТЕФ, ЗФ, РТФ. Трьома підрозділами (ФАКС, ІПСА, ВПІ) ліміти зекономлені в другому півріччі і, у підсумку, за рік. Для двох підрозділів (ІТС і ММІФ) лімітів, зекономлених у другому півріччі, виявилося недостатньо, щоб компенсувати їх перевитрату, допущену в першому. І, навпаки, інженерно-хімічний факультет (ІХФ), перевитративши ліміти другого півріччя, зміг одержати річну економію завдяки її запасу за підсумками першого півріччя. Інші 18 підрозділів (60 %) ліміти перевитратили. Серед них виділяється студмістечко, у якого перевищення споживання над лімітами неухильно зростає, незважаючи на постійне збільшення наданих лімітів.
Варто звернути увагу на те, які з підрозділів потрапили за обидва звітні півріччя до груп зі стабільною економією чи, навпаки, стабільною перевитратою лімітів. Серед підрозділів першої групи – факультети, що традиційно вважаються одними з найбільш енергоспоживаючих, – ФЕА, ТЕФ, ІЕЕ, ЗФ; серед підрозділів другої групи – факультети права (ФП), лінгвістики (ФЛ), соціології (ФС), фізико-математичний (ФМФ), що вважаються, навпаки, “неенергоємними”. Питомі ліміти (на квадратний метр корисної площі) названим тут підрозділам з першої і другої груп видавалися однакові. Отже, оскільки підрозділи з першої групи одержали економію, а з другої допустили перевитрату лімітів, питоме споживання в других підрозділах виявилося більшим, ніж у перших (підкреслюємо, при однаковому з першими питомому ліміті). Це значить, що «неенергоємні» факультети з другої групи споживали в 2005 р. на квадратний метр площі більше енергоресурсів, ніж «енергоємні», що вважаються в нас за нинішніх умов такими скоріше «за визначенням». Подібне, на перший погляд несподіване, співвідношення між значеннями питомого споживання підрозділів виявлялося і в попередні роки.
Як це можна пояснити? По-перше, протягом ряду років мають місце нівелюючі тенденції у розподілі реального питомого споживання електроенергії між підрозділами: за рахунок збільшення у використовуваній загальній потужності споживачів відносної потужності комп’ютерного парку, оргтехніки, числа і потужності електропобутових приладів. Цьому сприяло також те, що одночасно відбувалося і виведення з експлуатації застарілого енергоємного лабораторного устаткування. По-друге, наші факультети, зв’язані з енергетикою, проводили в цей період певні енергозберігаючі заходи. Як результат, факультети, що вважалися apriori «неенергоємними», досягли і в деяких випадках навіть перевищили рівень споживання «енергоємних» підрозділів.
Свого часу в університеті робилася спроба застосовувати при розрахунках лімітів електроенергії для факультетів вагові коефіцієнти до питомого ліміту на квадратний метр площі. Ці коефіцієнти мали, наприклад, такі значення: для ФЕА і ТЕФ - 3,57; для ІЕЕ – 3,14; для ФП, ФЛ і ФС – 1,78. Практика показала, що застосування таких значень вагових коефіцієнтів призводило до значного розкиду в розрахункових значеннях відхилень споживання електроенергії від лімітів. Тому від «індивідуальних нормативних коефіцієнтів одиниці приведеного контингенту» – так називалися вагові коефіцієнти – довелося відмовитися при розрахунках лімітів факультетів вже в 2001 році. «Галузеві» вагові коефіцієнти, на наш погляд, можуть застосовуватися, але їхні значення повинні бути отримані шляхом серйозних досліджень характеру (режимів) споживання підрозділів і з урахуванням статистичних даних про фактичне споживання. Поки ж (у 2005 р.) прийнято рішення використовувати єдине, середнє для більшості факультетів значення питомого ліміту електроенергії.
Економія або перевитрата енергоресурсів за звітний період підрозділом визначалися як сума відхилень споживання електроенергії, тепла і води від відповідних лімітів. Для розрахунку лімітів електроенергії і води використовувалися статистичні дані за попередні три роки про питоме (на квадратний метр площі) споживання цих енергоресурсів. Для підрозділів із приблизно однаковим характером споживання було прийнято загальне значення нормативного питомого споживання. Ліміт електроенергії і води підрозділу визначався пропорційно його площі. Ліміт тепла також визначався пропорційно площі підрозділу, але ліміт на будинок, у якому знаходиться підрозділ, розраховувався за нормативами, прийнятими в теплових мережах «Київенерго», а не на підставі наших статистичних даних про споживання тепла. Розрахунки споживання енергоресурсів підрозділами проводилися виходячи з даних, отриманих за допомогою засобів обліку на вводах у будинки, пропорційно займаним площам.
Л.Г.Субботіна, начальник ДЕФ, О.М.Верхотуров, головний енергоменеджер НТУУ “КПІ”