Відійти від репродуктивного навчання і внести творчий, креативний складник у процес набуття студентами знань – таке завдання поставив перед собою колектив Київської політехніки.
Адже у світі цінують творчих особистостей, здатних сприяти інноваціям. На жаль, не існує алгоритму, як підготувати такого фахівця. Відомо, що 10-20% молодих людей більш допитливі, обдаровані – вони є носіями прогресу в суспільстві. Ще відсотків 20-30 можна навчити методам винахідництва. Вони володітимуть системним підходом до обробки інформації, і хоча не вирізнятимуться осяянням і епохальними відкриттями, зможуть успішно здійснювати технічні інновації.
Про покращення якості знань студентів розмовляємо із завідувачем кафедри систем автоматизованого проектування (САПР) проф. А.І.Петренком. Нещодавно очолювана ним ініціативна група розробила рекомендації щодо підвищення творчої компоненти в навчальному процесі НТУУ “КПІ”.
“Перші кроки, які на сьогодні варто здійснити, стосуються більше викладачів, – розмірковує проф. А.І.Петренко. – Адже це вони мають запримітити ініціативних та неординарних підопічних і надати їм можливість розвивати свою індивідуальність. А для цього, перш за все, переглянути перелік завдань для студентів, додавши завдання, які виконуються лише при творчому підході до задачі”.
– Анатолію Івановичу, Ви з розумінням і обґрунтовано говорите про новації в навчанні. Цікавилися раніше цим напрямом?
– Цікавлюся давно, особливо зарубіжними публікаціями. На сьогодні є усталені положення про мотивацію студентів до вдосконалення, визначено й перешкоди, що заважають інноваціям, заходи, що сприяють посиленню креативності. І перша з них – творча людина прагне свободи.
– Як “отримують свободу” студенти Вашої кафедри?
– Приміром, вони мають змогу вибрати тему бакалаврської чи магістерської роботи із запропонованих кафедрою, навіть можуть запропонувати свою тему, можуть вибрати того чи іншого наукового керівника (правда, при цьому викладач теж має право вибору). Розцінюю це як аванс для майбутнього науковця, повагу до його творчої особистості. Системи автоматизованого управління – динамічна галузь науки. Тому теми завдань для студентів ніколи не повторюються. Мені дуже приємно, коли підопічні працюють над нетрадиційними темами. Так минулого року захищалася робота з інформаційно-енергетичного обміну в живій і неживій природі. 
На кафедрі САПР студенти самі організували Інтелект-клуб, який проводить наукові семінари, запрошує вчених, яких їм цікаво послухати. Уже відбулися три таких заходи. Найбільше запам’ятався один з них – це семінари з сучасних методів винахідництва з відомим фахівцем в цій галузі О.В.Корольовим, які проводилися тричі на тиждень з 20 червня по 20 липня цього року.
– Які ще можливості отримують студенти на кафедрі САПР?
– Дуже ціную демократичну атмосферу у своєму колективі. Вважаю, що старшокурсники – то наші колеги, адже за кілька років, можливо, винайдуть щось більше і цінніше, ніж їх викладачі. Для п’ятикурсників викладаємо курс “Основи наукової діяльності”, який містить і творчі завдання. Навіть запитання “Що можна зробити із старої зубної щітки?” викликає безліч варіантів відповідей. У нас працює багато молоді, середній вік співробітників – 47 років, що значно менше, ніж в середньому по університету.
– Чим ще кафедра САПР приваблює студентів?
Прагнемо надати нашим підопічним можливість вільно користуватися сучасними інформаційними технологіями. Кожен студент нашої кафедри має свою електронну скриньку, вільний (і практично необмежений) доступ в Інтернет. Вісімдесят п’ять комп’ютерів у лабораторіях кафедри об’єднані в локальну мережу. Усім бажаючим у мережі доступні лекції практично з усіх спецкурсів, там же представлена допоміжна література (обсяг приблизно 1000 підручників по 300 сторінок кожний), студенти можуть спілкуватися з викладачами за допомогою електронної пошти.
Приємно, що кафедра має сучасне обладнання, тож при стажуванні за кордоном студенти не відчувають різниці в апаратурі й її можливостях. Також приємно, коли студенти поважають свою альма-матер, знають і відчувають, що кафедра визнана у світі, адже ми є учасниками багатьох міжнародних проектів, налагодили прямі контакти із зарубіжними фірмами. Щороку 5-6 наших студентів проходять стажування за кордоном, зокрема, в Німеччині.
А ще ми намагаємося привчити їх до відповідальності за своє покоління. Адже за 10-15 років вони стануть у керма держави і повинні вже тепер задумуватися, до яких результатів приведуть їх дії порівняно з іншими країнами. Вважаю, якщо людина народилася саме тут, на споконвічній слов’янській землі, то має виконати свою програму – зробити щось суттєве саме тут.
– Не секрет, що іноді батьки користуються телефонним правом, щоб посприяти кар’єрі своїх дітей…
– Тому сповідую збіжність слів і справ. Якщо на кафедрі впроваджено, що престижні заохочення чи місця практики дістануться студентам із найвищим рейтингом навчання, то так воно й буде. І ніякі телефонні перемовини не змінять цього рішення. Підопічні мають вірити своїм наставникам і бачити приклади порядності.
– Студентам подобається навчатися на кафедрі САПР?
– Студенти цінують новизну. За допомогою фірм-виробників ми отримали 6 сучасних систем Cadence для проектування інтегральних електронних схем. Навряд чи де в Україні є щось подібне. Наші вихованці беруть участь у міжнародних наукових конференціях, відчувають причетність до нового, прогресивного, залишаються тут працювати.