Ви є тут

Київська Політехніка: Рефлексії інноватики. Інтерв'ю ректора НТУУ “КПІ” академіка НАН України М.З.Згуровського


2004.02.16 Візит Жореса Алфьорова в КПІ

Сьогодні національні економіки більшості країн світу будуються на засадах інноватики, що вимагає, безперечно, поєднання таких важливих суспільних складових, як виробництво, наука, освіта та бізнес в єдину інноваційну модель країни. Зрозуміло, що кожна суспільно важлива галузь або компанія, які вважають себе соціально відповідальними, адаптують стратегію свого розвитку до вимог часу, до національних інтересів держави.

Одним із лідерів в практичній реалізації інноваційної моделі свого розвитку є Національний технічний
університет України “Київський політехнічний інститут”. Про набутий досвід і зроблені кроки на цьому шляху розповідає ректор НТУУ “КПІ” академік НАН України професор М.З.Згуровський.

– Михайле Захаровичу, Київський політехнічний завжди був і залишається першим серед університетів України, які впроваджують інноваційні моделі свого розвитку. Якими є передумови застосування таких моделей в НТУУ “КПІ”?

– Інноватика у КПІ має свої глибокі корені, а традиції інноваційного підходу до підготовки фахівців, розв'язання нагальних проблем народного господарства країни мають понад столітню історію. Ще в 1903 році перші випускники Київської політехніки вразили голову першої екзаменаційної комісії видатного вченого Д.І. Менделєєва практичною направленістю своїх дипломних проектів. Про рівень підготовки перших інженерів Київського політехнічного інституту Дмитро Іванович у своїй доповідній записці С.Ю.Вітте, колишньому міністру фінансів Російської імперії, писав: “Маючи 35-річний досвід у справі дипломування у вищих навчальних закладах, я маю сміливість стверджувати, що такої загальної сукупності спеціальних робіт випускників, яку я бачив у студентів першого випуску Київського політехнікума, не можна зустріти у відомих мені університетах та технологічних інститутах, так як в цих останніх більшість представлених дисертацій носить характер теоретичний і не супроводжується, як тут, власними лабораторними дослідженнями, що зустрічаються там лише як особливі виключення”.

Роботи і проекти перших випускників Київського політехнічного інституту відрізнялись глибоким теоретичним опрацюванням і, водночас, носили практичний характер, являли собою конкретні завершені розробки. Саме таку стратегію в підготовці фахівців КПІ розвивав і розвиває упродовж усієї своєї понад 100-річної історії.

Пізніше, у 1948 р., П.Л.Капіцею був заснований відомий Московський фізико-технічний інститут, в основу діяльності якого була покладена саме така модель підготовки фахівців, що отримала назву фізико-технічної. Така модель діяла в КПІ з перших років його заснування. Започаткували її в КПІ всесвітньовідомі вчені: М.Є.Жуковський, Д.І.Менделєєв, К.А.Тимірязєв, Є.О.Патон, вона діє і сьогодні. Ми називаємо її “Столітня формула Київської політехніки”.

– Зрозуміло, що сучасний стан справ в освіті, приєднання України до Болонського процесу обумовлюють потребу її реформування. Які б найважливіші підходи до цього реформування Ви могли б назвати?

– Нашим сучасникам добре відомо, що забезпечити економічне зростання країни можна тільки спираючись на розвиток науки, техніки, технологій. А передумовою цього є розвиток і постійне удосконалення системи освіти. І, передусім, вищої технічної. Однією з проблем на цьому шляху в освіті є відставання навчальних курсів від постійно зростаючого потоку інформації, новітніх наукових досягнень. Тому вдосконалення вищої технічної освіти, з одного боку, має бути спрямоване на підсилення її органічного зв'язку з наукою і виробництвом, а з іншого – на покращення розпізнавання вітчизняної системи освіти в європейському освітньому просторі.

Для вищої технічної освіти ці підходи зводяться до наступного:

Стає актуальним суттєве оновлення змісту та методики навчання, включення до навчальних програм управлінських, економічних, правових та системних знань, поглиблене вивчення інформаційних технологій, основ інтелектуальної власності, іноземних мов тощо.

Уже має діяти виключно креативна методика навчання, основою якої є принцип “створи” замість принципу “повтори”. Ця методика має ґрунтуватися на передових наукових дослідженнях у технічному вищому навчальному закладі. При цьому компонента “знання” є лише основою для здійснення компоненти “уміння”, а створення нового є метою технічної освіти, якій підпорядковані всі завдання, взаємопов'язані етапи та структура наукових досліджень і навчання.

З'являються нові сфери науки і технологій, які потребують змін традиційних університетських дисциплін. Виникає необхідність відходу від класичних підходів, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наближення до проблемно орієнтованих методів комплексного формування знань, а також зменшення дистанції між фундаментальними і прикладними дослідженнями.

Професійна підготовка та дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними і не пов'язаними між собою. У результаті виникають міждисциплінарні та мультидисциплінарні програми навчання, прикладами яких є медико-інженерні, біотехнологічні, еколого-технологічні, еколого-гуманітарні та інші. Нові форми генерування знань потребують не лише реконфігурації університетських кафедр і факультетів, а й змін в організації та забезпеченні підготовки фахівців, орієнтованих на вирішення складних міждисциплінарних проблем.

– Виходячи з перерахованого, абсолютно нового змісту набуває співпраця вищих технічних навчальних закладів з передовими промисловими підприємствами, компаніями та фірмами в плані підготовки студентів. Чи могли б Ви назвати партнерів Київської політехніки?

НТУУ “КПІ” багато років плідно співпрацює як із зарубіжними компаніями – Самсунг, Моторола, Майкрософт, Інтел, Фесто тощо – так і з лідерами вітчизняної промисловості. З метою більш активної участі у створенні інноваційної моделі економічного розвитку України науковці Київської політехніки постійно розширюють співпрацю з промисловими підприємствами у виконанні спільних досліджень та впровадженні у серійне виробництво перспективних науково-технічних розробок. Приміром, з державним конструкторським бюро “Південне” у сфері космічної техніки.

Співпраця з дніпропетровськими колегами має давню історію. Вона бере свій початок у 80-х роках минулого століття, коли вчені КПІ виконали низку проектів на замовлення ДКБ “Південне”. Так, у 1983-1988 рр. на кафедрі виробництва приладів приладобудівного факультету була виконана науково-дослідна робота (загальна вартість 600 тис. крб.) зі створення комплексу діагностично-вимірювальних приладів для контролю якості деталей з матеріалів, які складно обробляти методом різання на верстатах. Було створено новий клас лазерних інформаційно-вимірювальних систем, розроблено комплекс приладів для контролю різального інструмента, комплекс програмного забезпечення для впровадження у виробництво основної продукції виробничого об'єднання “Південмаш”.

Усі названі розробки захищені 23 авторськими свідоцтвами СРСР на винаходи, з них 7 винаходів було запатентовано в 16 країнах світу. За ці роботи проф. В.О.Остаф'єв і доц. П.А. Усачев (КПІ), а також В.М.Нечипоренко (заступник головного технолога ВО “Південмаш”) у 1984 році були удостоєні Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки.

Сучасний етап співпраці розпочався в 1996 році, коли були встановлені наукові контакти між Головним конструктором космічних апаратів В.Й.Драновським та нашими вченими, завдяки чому за останні роки виконано майже 20 проектів.

На сьогодні наша співпраця розвивається за кількома напрямами. На кафедрі динаміки і міцності машин та опору матеріалів Механіко-машинобудівного інституту спільно з ДКБ “Південне” виконано цикл робіт зі створення адекватних математичних моделей та дослідження динамічних характеристик нового типу ракет-носіїв “ЦИКЛОН-4” пакетного компонування, з розробки деяких принципово нових конструкцій сучасних стрілецьких та артилерійських систем.

Науково-технічна школа щодо розробки та використання теплових труб розвивається вченими теплоенергетичного факультету КПІ протягом значного часу. Ці розробки знайшли застосування в космічних апаратах для відведення тепла з відсіку бортової апаратури. У тепловій трубі використовується молекулярний механізм перенесення тепла замість електронного, який є у металевих теплопровідниках. У нашій державі теплові труби виготовляються практично лише в КПІ.

У липні 2001 р. виведено на орбіту російський космічний апарат, призначений для фундаментальних досліджень навколоземного космічного простору новими приладами. Одним із таких приладів є зразок модуля еквіпотенціальної сонячної батареї, розробленої та виготовленої в НТУУ “КПІ”. Сучасні сонячні перетворювачі розробляють в Інституті напівпровідників НАН України, там є великі успіхи, але надлегкі тришарові стільникові каркаси сонячних батарей виготовляються тільки в КПІ.

Вчені НТУУ “КПІ” брали участь у розробці концепції теплового контролю німецького супутника “Віrd”. На основі контракту з Німецьким дослідним інститутом аерокосмонавтики (Берлін) були розроблені, виготовлені, випробувані згідно з європейським стандартом якості Е5А Р55-49 та експортовані до Німеччини теплові труби та системи термостабілізації електронного обладнання цього супутника.

У НТУУ “КПІ” створена й експлуатується моделююча термовакуумна установка ТВК-2. Вона являє собою єдиний комплекс засобів та обладнання, які забезпечують відтворення основних факторів космічного простору: вакуум не менш ніж 10 -5 при температурі не більш ніж 120°; абсолютно “чорний” простір з температурою космічного “холоду” (–200°С); змінне сонячне освітлення. Спільно з КБ-3 ДКБ “Південне” на ній виконується ряд досліджень.

Відомо, що світова тенденція в космічних дослідженнях та технологіях зводиться до виробництва та запуску космічних апаратів з ресурсом 10-15 років малої маси, насичених апаратурою без герметичної камери – мікросупутників. НТУУ “КПІ” може разом з партнерами (Державним конструкторським бюро “Південне”, м. Дніпропетровськ, підприємствами Національного космічного агентства України) спроектувати та виготовити мікросупутник вагою близько 20 кг.

Також успішно розробляються оптико-електронні зображуючі системи з дистанційним керуванням, джерела живлення на базі суперконденсаторів з ккд до 95%, напрацьовано практичний досвід зі створення техніки і технологій тощо.

12 травня цього року під час візиту до НТУУ “КПІ” генерального директора і Генерального конструктора ДКБ “Південне” академіка НАН України С.М.Конюхова було підписано договір про співпрацю. Можна сміливо сказати, що цей договір надає можливості студентам-політехнікам не тільки набиратися досвіду під час проходження практики, але й брати участь у розробці й впровадженні реальних проектів. Таке поєднання зусиль навчального і промислового закладів, без сумніву, сприятиме вдосконаленню системи підготовки фахівців технічного профілю.

НТУУ “КПІ” та IT-корпорація “Квазар-мікро” також об'єднали свої зусилля для підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері високих технологій, мобільних, затребуваних на ринку праці. Ми створили на базі університету спільний Навчально-науковий центр сучасних технологій в освіті. Це перший приклад в Україні стратегічно важливої співпраці – створення моделі взаємодії між університетом та провідною вітчизняною корпорацією.

Програмою діяльності Центру передбачено проведення семінарів, круглих столів, курсів, тренінгів, практичної та наукової роботи студентів тощо. Останні зможуть отримати тут додаткову спеціалізацію (підтверджену сертифікатом), що відповідає запитам роботодавців. Корпорація також сприятиме працевлаштуванню сертифікованих фахівців. Передбачається гнучка система побудови навчальних курсів залежно від рівня та напряму підготовки слухачів. На базі Центру проводитимуться науково-дослідні
роботи, олімпіади та конкурси, телеконференції, впроваджуватиметься дистанційна освіта та комбіновані форми навчання спільно з іншими підрозділами університету.

Створенню сучасної матеріальної бази сприяють наші міжнародні зв'язки з навчальної діяльності. Це проект ЮНЕСКО зі створення Центрально-східно-європейського віртуального університету. Як визнання ролі НТУУ “КПІ” у сфері інформатизації є створення на базі Українського центру дистанційної освіти НТУУ “КПІ” наказом Міністерства освіти і науки Українського інституту інформаційних технологій в освіті. В університеті (першому в Україні) відкрито й оснащено компанією Майкрософт-Україна навчальну лабораторію інформаційних технологій і сучасного програмного забезпечення. Отже, НТУУ “КПІ” продовжує утверджуватися як лідер впровадження дистанційного навчання в Україні.

– Не так давно на базі НТУУ “КПІ” було створено інноваційну структуру – технопарк “Київська політехніка”. Будь ласка, розкажіть про це докладніше.

Метою створення технопарку є реалізація інвестиційних та інноваційних проектів з виробничого впровадження наукомістких розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції за пріоритетними напрямами діяльності. Саме різносторонність і багатовекторність освітньої та наукової діяльності НТУУ “КПІ” як провідного навчального закладу вищої технічної освіти та одного з найбільших дослідних центрів України і визначає широку спрямованість таких пріоритетів:

  • Комп'ютерні та телекомунікаційні технології для навчання, наукових досліджень, мікроелектроніка і нанотехнології.
  • Нові та нетрадиційні технології енергозабезпечення та ресурсозбереження, технології ефективного використання низькосортних палив.
  • Охорона навколишнього середовища та інженерні і біотехнічні розробки для вирішення екологічних проблем.
  • Удосконалення хімічних технологій промислового призначення, отримання матеріалів з новими функціональними можливостями.
  • Сучасні системи та комплекси, в тому числі спеціального призначення.

У поточному році в рамках технопарку “Київська політехніка” здійснюється реалізація кількох інноваційних та інвестиційних проектів. Найближчим часом планується результативне завершення ще декількох перспективних інноваційних проектів. Яким же чином у наш час будується співпраця вчених нашого університету та фахівців технопарку? Сьогодні в рамках “Київської політехніки” розпочато формування єдиної загальноуніверситетської електронної бази даних найбільш перспективних наукових розробок НТУУ “КПІ”. Володіючи такою потужною інформаційною основою, представники технопарку зможуть ініціативно здійснювати рекламу новітньої високоінтелектуальної продукції НТУУ “КПІ” як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Крім того, існування такої зведеної системи даних дозволить оперативно та якісно реагувати на численні запити вітчизняних та іноземних промислових підприємств різної форми власності щодо наявних наукових розробок університету, які є потенційно цікавими для промислового освоєння в рамках спільних проектів. У разі виникнення чіткої зацікавленості виробника комерціалізувати наукову розробку НТУУ “КПІ” фахівці технопарку прийдуть на допомогу та підготують відповідний бізнес-план інноваційного або інвестиційного проектів, проведуть необхідні науково-технічні експертизи, будуть супроводжувати весь процес державної реєстрації таких проектів, готуючи необхідну для цього документацію та надаючи відповідні консультації.

Відбулося підписання договору про співпрацю та координацію зусиль з розробки та впровадження наукоємних технологій у галузі точного приладобудування між нашим університетом, технопарком “Київська політехніка” та Державним підприємством “Завод “Арсенал”. Сторони уклали цей договір на підтвердження свого інтересу до співпраці шляхом взаємовигідного обміну досвідом і знаннями в пошуку та впровадженні в серійне виробництво перспективних науково-технічних напрацювань у галузі точного приладобудування з метою здійснення інноваційної моделі економічного розвитку України.

У результаті такої співпраці мають бути розроблені й впроваджені у виробництво перспективні прилади, системи, засоби та устаткування (зокрема, оптико-електронні) різних сфер медико-діагностичного, промислового, цивільного і побутового застосування.

За участю технологічного парку підписано програму створення науково-навчально-виробничого комплексу, метою діяльності якого є: збільшення надходжень у державний бюджет, реальне збільшення робочих місць
на промисловому підприємстві, збільшення експорту високотехнологічної спеціальної техніки та сучасних товарів широкого вжитку, залучення студентської молоді до створення новітніх технологій, вирішення науково-виробничих завдань, які визначені пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. І це – тільки початок. Попереду ще велика і копітка праця.

Разом з тим, треба зазначити, що п'ятирічний досвід роботи інноваційних технологічних парків (як позитивний, так і негативний) дозволяє провести необхідний аналіз їх діяльності і напрацювати подальші кроки для вдосконалення інноваційної діяльності в Україні.

Головними проблемами, які виникли в інноваційній сфері, є такі, що пов'язані з недосконалістю самої моделі, яка передбачала обов'язкові податкові пільги при реалізації виготовленої продукції та значну частку державного регулювання (що не відповідає світовій практиці). Модель була також і функціонально неповною (в ній відсутні такі важливі складові, як інвестиційні та венчурні фонди, бізнес- структури та інші). Ця модель не була й територіально орієнтованою, що не дозволяло здійснювати прискорений інноваційний розвиток окремих регіонів нашої держави.

– Тож саме з цієї причини в університеті звернулися до такої прогресивної форми діяльності, як технополіс?

– Так, технополіс “Київська політехніка” є інноваційним середовищем, яке за територіальною ознакою
об'єднує підрозділи НТУУ “КПІ”, наукові, виробничі, навчальні організації, технопарк “Київська політехніка”, бізнес-інкубатор “Політехцентр”, що працюють у галузі високих технологій, а також консалтингові, юридичні, фінансові та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють кадрове, правове, інвестиційне забезпечення і супровід інноваційної діяльності.

Технополіс “Київська політехніка” об'єднує зусилля його учасників та партнерів з метою формування сприятливого інноваційного середовища для створення “інтелектуально наповненої продукції”, розроблення і впровадження інноваційних та інвестиційних проектів для промислових підприємств, здійснення апробації нових ідей та винаходів у галузі сучасної техніки та технологій шляхом їх капіталізації та доведення до комерційного застосування.

Учасниками технополісу можуть бути установи, підприємства та компанії, які володіють потужним науково-технічним потенціалом, сучасними технологіями, досвідом роботи в ринковій економіці та здатні випускати конкурентоспроможну на внутрішньому та зовнішньому ринках інноваційну продукцію.

Партнерами технополісу можуть бути провідні вітчизняні й міжнародні компанії та організації, що надають послуги і сприяють розвитку інноваційного середовища, а саме: інвестиційні та венчурні фонди, консалтингові та юридичні фірми, фінансові установи, маркетингові центри та інші суб'єкти бізнесу.

Науковці університету отримують можливість наповнити реальними справами запропоновану модель технополісу, на практиці освоїти механізми оформлення охорони прав на інтелектуальну власність створеної науково-технічної продукції, навчитись забезпечувати авторам розробок виплати відповідних винагород за виробництво і продаж цієї продукції.

Думаю, що у технополіса “Київська політехніка” гарні перспективи і світле майбутнє.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій