Серед головних завдань програми підвищення якості освіти в НТУУ “КПІ”, проголошеної 29 серпня цього року на загальних зборах викладачів ректором університету проф. М.З.Згуровським, є завдання переходу від “репродуктивного” навчання до “креативного”, тобто творчого.
Престиж інженера на конкретному підприємстві та в суспільстві визначається, насамперед, результатами його технічної творчості. Згідно з документами ЮНЕСКО “у загальному випадку інженером називається працівник, що уміє творчо використовувати наукові знання, проектувати і будувати промислові підприємства, машини, устаткування, розробляти або застосовувати виробничі методи, використовуючи різні інструменти окремо або в різних комплексах, або конструювати ці інструменти, користуватися ними, добре знаючи принцип їхньої дії і передбачуючи їхню поведінку у певних умовах”.
Сприяти творчій діяльності майбутніх фахівців можна, розвиваючи такі якості:
- допитливість, тобто вміння спостерігати за навколишнім світом, дивитися на речі уважно, придивлятися до того, як вони діють, відшукувати сховані елементи і функції;
- уміння проводити інженерний аналіз, тобто здатність застосовувати наукові знання для всебічного вивчення явища й об'єкта;
- глибоке освоєння конкретної інженерної спеціальності;
- широку спеціалізацію, тобто здатність компетентно й упевнено розбиратися в основних проблемах суміжних дисциплін;
- математичну майстерність, тобто вміння в разі потреби застосовувати могутній математичний апарат і обчислювальні методи;
- уміння приймати рішення, часто у випадках невизначеності, але при всебічному врахуванні всіх існуючих факторів;
- знання технології виробництва, тобто розуміння можливостей і обмежень як колишніх, так і нових технологічних процесів;
- уміння чітко й переконливо виражати свої думки усно, письмово і графічно;
- правильне сприйняття критики;
- розвинення здібності до “згортання” і “зчеплення” інформації, до її “переносу” на інший об'єкт.
При організації навчального процесу слід враховувати фактори, що впливають на продуктивність роботи творчого працівника:
- самостійність у виборі тематики (рекомендується формувати список тем проектів, надавати студентам право вибору теми і наукового керівника);
- мотивацію й захоплення роботою (скажімо, враховувати рейтинг студента при різних заохочуваннях, збільшувати роль самонавчання за рахунок скорочення аудиторних занять);
- мікроклімат в організації (групі) і тип наукового керівника;
- вплив колег (рекомендується організація постійно діючих семінарів з виступами студентів за вибраними темами);
- володіння системними методами пошуку нових рішень.
Необхідно ознайомити студентів з методами стимулювання творчої діяльності, найбільш відомими з яких є метод мозкового штурму, метод контрольних переліків, метод ліквідації тупикових ситуацій, метод морфологічних таблиць, алгоритм розв'язання винахідницьких задач.
Найважливішу роль у підготовці творчих особистостей відіграють викладачі, від яких вимагається, насамперед, особистий приклад інженерної творчості; знайомство із зарубіжним досвідом, наявність іноземних партнерів з дисциплін, що викладаються; побудова найефективнішої форми організації взаємодії в системі “вчитель-учень”. При цьому слід враховувати, що викладачі, як і студенти, теж досить різні.
Діяльність наукового керівника, що вимагає кмітливості, миттєвого охоплення багатьох даних, інженерного аналізу і, головне, прийняття відповідальних рішень і дій, часто схована від зовнішнього ока і складає внутрішній світ викладача. Зате зовнішню діяльність видно кожному: тут і маса витраченого часу на формальні турботи, всілякі узгодження, ув'язування, наради. Крім того, молодь часто недооцінює роль керівника у формуванні теми чи питання, не розуміючи поки, що набагато важче побачити проблему, ніж знайти її реалізацію. Для першого потрібна уява, а для другого – тільки уміння.
Треба добре розуміти, що людина ніколи не стає творчою особистістю тільки в результаті уважного прослуховування лекцій і виконання лабораторних робіт, вирішальну роль відіграє робота людини над собою, тобто самонавчання і самовиховання на основі власних міркувань і особистого досвіду. Навчання у вузі повинно
спонукати її до цього і створити для цього передумови. Такі умови до самонавчання можуть, наприклад, забезпечуватися широким впровадженням інформаційних технологій в навчальний процес:
- створенням локальної кафедральної комп'ютерної мережі і кафедрального веб-сервера з інформацією про кафедру, студентство, наукові досягнення;
- забезпеченням доступу до Інтернету кожного студента спеціальності для обов'язкового інформаційного пошуку в мережі Інтернет при виконанні курсових та дипломних проектів;
- розміщенням на навчальному сервері бібліотеки, що містить методичні матеріали з лабораторних та курсових робіт, електронні конспекти лекцій, довідкову інформацію, які необхідні для роботи студентів і викладачів кафедри (наприклад, на кафедрі САПР така бібліотека містить близько 25 Гб інформації, що еквівалентно наявності 1000 книжок обсягом 250-300 аркушів);
- наданням студентам можливості для розташування власних веб-сторінок, використання електронної пошти для отримання консультацій, можливості анонімного тестування на коефіцієнт інтелектуальності та інше.
Творча інженерна праця багатогранна, і в ній можуть знайти себе люди, різні за характером і схильностями. Важливо для кожного знайти ту грань майбутньої справи, яка відповідає його індивідуальності. Процес становлення особистості, поєднання її з обраною професією часом відбувається шляхом тривалих спроб і помилок. Говорячи про розвиток особистості майбутнього фахівця, слід мати на увазі і професійний, і громадський, і культурний аспекти. Знання перетворюються у світоглядну позицію людини, у її дії. Активна участь студентів у науковій роботі кафедр є необхідною умовою якісного формування їх творчих особистостей.
Природне бажання кафедр університету, виходячи з суспільної потреби, сприяти розвитку в країні високих технологій, збільшувати відсоток талановитих вихованців. Але, на жаль, не існує сьогодні і, мабуть, ніколи не буде існувати конвеєрна технологія масової підготовки творчих фахівців для інженерних інновацій. Це істотно “штучна” технологія і можна завдяки значним зусиллям лише підвищити відсоток її виходу. Тому конче потрібна спільна злагоджена тривала робота кафедр університету для втілення в життя завдання ректорату з переходу до креативних методів навчання.
Розуміючи це, Вчена рада НТУУ “КПІ” 12 вересня 2005 року на своєму засіданні створила ініціативну групу у складі професорів Ю.Ф. Зіньковського, А.І. Петренка і О.Г. Юрченка для посилення такої спільної плідної роботи в університеті з підвищення творчої компоненти в навчальному процесі. Від імені цієї групи запрошую до співпраці всіх бажаючих, усіх небайдужих, ентузіастів інженерної творчості – як викладачів, так і студентів університету.