Уже втретє політ письменницької фантазії політехніків втілився в художню форму на сторінках літературно-художнього альманаху із символічною назвою “Крила”. Усі, хто навчається, працює чи був випускником КПІ, може зробити пробу пера в цьому виданні. Ці люди з різних куточків України, різного віку і з різних факультетів та інститутів НТУУ “КПІ”, але їх об'єднує любов до слова і потреба донести його до інших.
У цьому випуску “Крил” зібрано твори капеішників за два останні роки (2003-2004). Оскільки були певні труднощі з фінансуванням, презентація альманаху відбулася лише наприкінці вересня 2005 року. Довгоочікувана подія зібрала всіх творців цього видання в затишному клубі “Alma-Mater”. Невимушена тепла атмосфера мала присмак нетерпіння і хвилювання, адже всім хотілося, нарешті, потримати в руках нові “Крила” (особливо тим, хто дебютував). Хто знає, може саме з цих публікацій розпочнеться творчий шлях майбутніх талановитих українських письменників. Після невеличкого екскурсу в історію створення цього номеру, головний редактор “Крил” і організатор свята Михайло Лукінюк роздав усім авторам примірники книги. Ніхто не залишився без уваги, квітів, теплих слів і оплесків. Після урочистої частини “метр” поетичного слова КПІ – Віталій Іващенко зачитав присутнім свої поезії-“зернятка”, а Володимир Пушкін – постійний учасник різноманітних мистецьких заходів у КПІ – представив музичну частину вечора піснями під гітару. Словом, свято вдалося!
Нагадаємо, що літературно-художній альманах “Крила” заснований на громадських засадах; редколегія й автори працюють заради мистецтва і його поширення в НТУУ “КПІ”. Ми поспілкувались із головним редактором і
автором цього проекту Михайлом Васильовичем Лукінюком. Одразу помітно, що ця людина – справжній ентузіаст, яка до того ж має письменницькі та, що дуже важливо, організаторські здібності. Він впевнений, що розпочата ним чотири роки тому справа дуже потрібна. Письменникам-початківцям публікація творів дає змогу самореалізуватися, а для КПІ такий чудовий збірник – додатковий плюс при входженні до Болонського процесу.
У третьому-четвертому номері “Крил” надруковано твори 33 авторів, 13 з яких – студенти. Також чимало й дебютантів – 12. Цікаво, що вперше друкуються в альманасі не тільки студенти, але й люди більш зрілого віку. Останні, як правило, або не мали змоги десь “засвітитись”, або писали просто для душі. Дуже приємно бачити щасливі обличчя і радість в очах “дебютантів”, які з хвилюванням знаходять свої твори на сторінках цієї книги.
Уже стає традицією поява в кожному номері нових рубрик, які помітно урізноманітнюють зміст альманаху. Вперше на сторінках “Крил” з'явився фоторепортаж “Зафіксована вічність: КПІ крізь око
об'єктива”, а також рубрики “Чи знаємо ми свою історію”, “З полів сесійних баталій”, присвячена спогадам про цікаві пригоди під час сесії випускників Київської політехніки і
“7 сторінок для маленьких політехніків”, де зовсім юні творці художнього слова (діти викладачів КПІ і, сподіваємося, його майбутні студенти) демонструють свій талант.
Редколегія “Крил” прагне залучати якомога більше молодих талантів і допомагає всім бажаючим виявити свої письменницькі здібності. Але потрібно більше уваги приділити тому, щоб молодь знала про існування літературно-художнього альманаху в КПІ і брала активну участь у його створенні.
Михайло Васильович висловлює щиру подяку всім, хто доклав руку і серце, аби, хай із запізненням, але цей довгоочікуваний випуск “Крил” усе ж відбувся.