Будiвельнi загони у студмiстечку

Літні канікули – пора відпочинку та подорожей, коли забуваєш про навчання, щоденне відвідування інституту, лекції, заліки та постійний брак вільного часу. Наприкінці червня, нарешті, відчуваєш, що літо, окрім чудової погоди та щедрих фруктових дарів, принесло нам незрівнянний дарунок – час, яким можна розпоряджатися на власний розсуд. Дехто від'їжджає на морське узбережжя, завчасно потурбувавшись про путівки, хтось коротає час удома, з друзями, є й такі, хто залишається в рідному місті через роботу. Ті ж, хто приділяв увагу протягом року виключно навчанню і не мали ані роботи, ані грошей на мандрівки, влітку могли попрацювати з користю, а потім ще й на відпочинок відправитися. Як? – питаєте. Дуже просто. Щоліта в нашому університеті працюють будівельні загони, до роботи в яких може долучитися кожен бажаючий: виключно на добровільних засадах попрацювати на користь інституту, заробити грошей та поспілкуватися з товаришами. Зустрівшись із керівниками таких будівельних товариств, автор дізналася про студентські будні літа-2005.

Юрій Бас, четвертокурсник РТФ, голова студради факультету, керував будівельним загоном гуртожитку №15.

– Юрію, як формувався ваш загін, чи багато добровольців?

– Наш факультет завжди вирізнявся своєю організованістю та відповідальністю. Цього року бажання попрацювати виявили п'ятнадцять студентів, вони і наводили лад у стінах рідного гуртожитку. Розподілившись на дві частини, будзагонівці ремонтували “чорні” сходи та безпосередньо житлові блоки, кухні й санвузли.

– Як відбувалося фінансування ремонтних робіт?

– Спочатку було складено кошторис для придбання необхідних матеріалів відповідно до обсягу робіт. Гроші виділила комісія студмістечка та адміністрація факультету. Потім ця комісія, перевіривши виконану роботу, надала кошти на оплату праці студентів. Гроші розподілялися між усіма порівну, і жоден із студентів не був ображений.

– Чи не виникає проблем, коли хтось із студентів чогось не вміє робити чи робота виявляється надто важкою?

– Чесно кажучи, з таким ми не стикалися. Як правило, достатньо лише розповісти чи показати, що й до чого, і студенти дуже швидко набувають нових для себе навичок, все роблять правильно та якісно. Працювали дружно, навіть весело, розпочинали трудовий день о дев'ятій і закінчували ближче до вечора, мали ще час і на дозвілля. Дівчата також працювали, виконуючи простішу роботу – білили, фарбували, прибирали.

– Чи встигли зробити все заплановане?

– Звичайно, завершення усіх робіт планувалося на кінець липня, в цей строк ми повністю вклалися.

Ще один співрозмовник – командир будівельної бригади гуртожитку №19 Віталій Сташенко , шестикурсник, голова студради гуртожитку, має досвід роботи в профбюро факультету та вирішенні організаційних питань в гуртожитку. Керівником будівельних загонів Віталій працює вже третій рік поспіль.

- Віталію, на яких ділянках працювали студенти?

- Цього року бригада з дванадцяти осіб “освіжила” кухні та виконала ґрунтовний ремонт дев'ятого поверху.

- Не важко керувати підопічними? Як Ви розподіляєте роботу?

- Зовсім не важко. Більшість працюючих – мої хороші товариші, вони самі зацікавлені в роботі. Працювати можна було коли завгодно і скільки завгодно – це дуже зручно, оскільки знаходячись фактично у рідних стінах, можна зробити перерву на обід чи перепочити в будь-який час. Але єдина вимога – повністю виконати запланований обсяг робіт до конкретного строку. Крім того, якщо бригада впоралася вчасно, студенти, за бажанням, допомагали ремонтувати інші гуртожитки.

- Спільна робота впливає на стосунки між студентами?

- Я думаю, що багато наших будзагонівців, особливо з молодших курсів, знайшли товаришів саме під час “літнього семестру”. Робота завжди зближує – це відомо і незаперечно. Особисто я працював із напарником, з яким цікаво і спілкуватися, і роботу виконувати.

- Чим приваблює Вас робота керівника загону та громадська робота в гуртожитку?

- Усі роки навчання поєдную з такою роботою, вона мені дуже подобається, звик до неї. Чому саме займаюся будбригадами і чому сам у них працюю? Вважаю, що це один із способів покращити стан гуртожитку, нагода заробити непогані гроші. Наприклад, працюючи влітку в гуртожитку, накопичив кошти на відпочинок біля моря. Власні, чесно зароблені кошти. Вважаю, такій роботі можна не лише радіти, але й пишатися нею.

Катерина Білоконь