Університетські медіа вже писали про те, що у вересні минулого року на полях 69-й сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у Відні ректор КПІ Анатолій Мельниченко підписав з генеральним директором цієї головної в світі міжнародної організації з атомної енергії Рафаелем Гроссі спільний документ про практичні домовленості між нею та університетом щодо співпраці у сфері ядерної та фізичної безпеки та технологій, а також розвитку освітніх програм за відповідними напрямами тощо. Слід додати, що під час конференції ректор зустрічався і з очільниками низки міжнародних організацій у сфері атомної енергетики, зокрема Всесвітнього інституту ядерної захищеності (World Institute for Nuclear Security – WINS). І ось 16 лютого відбулася нова зустріч з одним із керівників WINS – його виконавчим директором Ларсом ван Дассеном, який очолював делегацію Всесвітнього інституту, що того дня відвідала КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Розпочалася ця зустріч з обговорення співпраці WINS та КПІ у межах спільних проєктів та її подальших перспектив. І невипадково, бо насправді співпраця університету, зокрема його Навчально-наукового інституту атомної та теплової енергетики, розпочалася не в 2025 році, а раніше – з укладення Меморандуму про наміри щодо співпраці в освітній та дослідницькій діяльності наприкінці січня 2023 року. Наміри ці з часом було втілено у життя: спільно з викладачами КПІ було перекладено українською мовою навчальний модуль з безпеки радіоактивних джерел; запущено три онлайн-когорт курси (тобто онлайн-курси для групового навчання слухачів) з менторською підтримкою для студентів і молодих фахівців; на базі НН ІАТЕ обладнано Тестовий центр для складання онлайн-іспитів за модулями WINS Academy тощо.
Однак учасники зустрічі, участь у якій з боку КПІ брали ректор Анатолій Мельниченко, проректор з міжнародного співробітництва Андрій Шишолін, в.о. директора НН ІАТЕ Ольга Черноусенко та інші, основну увагу приділили питанням подальшого розвитку атомної енергетики України та місця КПІ ім. Ігоря Сікорського в цьому процесі. Певна річ, мова йшла і про вдосконалення підготовки фахівців для цієї галузі в КПІ та в інших українських вишах, у тому числі, звісно, в аспектах ядерної безпеки.
З огляду на те, що росія веде проти нашої країни війну на знищення, проблеми забезпечення енергетичної та, насамперед, ядерної безпеки є надзвичайно актуальними. Наочним свідченням цього стала ніч проти 16 лютого, коли проходила ця зустріч. "Навіть сьогодні вночі Росія атакувала гіперзвуковими ракетами "Циркон" частину інфраструктури України", – зауважив ректор. І додав: "Враховуючи те, що сьогодні Україна, крім окупованої Запорізької АЕС, має ще три атомні електростанції, питання ядерної безпеки потребують дуже серйозної уваги – як з точки зору технологій, так і з точки зору наявних нових компетенцій фахівців, які готуються для роботи в сфері атомної енергетики. І ми дуже розраховуємо на Вашу підтримку в питанні такої підготовки фахівців".
Учасники зустрічі також детально обговорили перспективи розвитку в Україні малих модульних реакторів. Робота над такими проєктами є нині одним із головних трендів розвитку атомної енергетики у світі. Проте поки що вони перебувають на стадії розробки або експериментів і ліцензування. Понад те, Ларс ван Дассен, зауважив: "Є багато компаній у світі, які хочуть розвивати, будувати такі реактори. Знаєте, що в них спільного? Це те, що ніхто з них не хоче бути першим. Усі прагнуть бути номером другим". І зрозуміло чому: доки у світі немає жодного реалізованого проєкту, доти не зовсім зрозумілим залишатиметься реальний кошторис спорудження та запуску таких реакторів. Отож ризикувати потенційні інвестори не бажають, адже вартість спорудження такої порівняно невеликої станції, особливо першої в світі, може бути чималою. Залишаються і деякі технологічні проблеми, які, втім, на думку фахівців, є цілком вирішуваними. І саме Україна може стати першою на цьому шляху, впевнений виконавчий директор WINS: "Є країна, яка не боїться нічого. Вона не боїться бути першим номером. Це ваша країна!" Він також висловив думку про те, що КПІ разом з іншими вишами можуть стати піонерами впровадження малих модульних реакторів. З ним погодилися й Анатолій Мельниченко та інші учасники розмови, висловивши при цьому надію на підтримку розвитку в університеті цього напряму з боку Всесвітнього інституту ядерної захищеності.
Переконливим доповненням до цього стала й інформація, якою поділилася з гостями Ольга Черноусенко, яка зауважила, що малі модульні реактори можуть відіграти значну роль в забезпеченні життєдіяльності та стійкості вітчизняної енергетичної системи і нагадала про те, що в Україні вже є серйозні напрацювання в цьому плані. Понад те, вона повідомила, що в Україні накопичено достатні запаси відпрацьованого на великих станціях пального, що його можна використати як пальне для малих модульних реакторів, і якого буде цілком достатньо для пілотного проєкту. Тобто для початку реалізації такого проєкту є вже все необхідне, включаючи і фахівців, у тому числі з НН ІАТЕ, які нині займаються продовженням термінів експлуатації Хмельницької АЕС, тобто мають непоганий досвід подібних робіт. Окрім того, за її словами, НН ІАТЕ намагається об'єднати фахівців у галузі фізичного захисту з різних інституцій, зокрема і з установ НАН України.
Зрозуміло, що учасники розмови знов і знов поверталися до різних аспектів удосконалення освітніх курсів із забезпечення ядерної безпеки.
"Для України в умовах війни модуль управління захищеності радіоактивних джерел є надзвичайно важливим. І так, це лише частина фізичної ядерної безпеки. Але вона є, мабуть, однією з головних. Значущим для нас є й розуміння присутності наших партнерів у всіх процесах, які відбуваються не лише в державі, але й безпосередньо в університеті як в осередку, де готуються майбутні кадри, – зауважив Андрій Шишолін. – З часу, що минув після нашої минулої зустрічі, університет поглибив співпрацю з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки. І для нас дуже важливо, що також за їхньої підтримки будуть відновлюватися відповідні освітні програми з урахуванням вимог, які висувають вони та Енергоатом". Андрій Шишолін також повідомив гостям, що при КПІ працює Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку, який є потужним аналітичним центром, і запропонував залучити фахівців WINS до підготовки спільного з КПІ та СЦД аналітичного огляду щодо забезпечення атомної безпеки в умовах військових конфліктів – пропозиція, на яку Ларс ван Дассен охоче пристав.
Друга частина зустрічі пройшла в приміщеннях НН ІАТЕ. Представники WINS оглянули Науково-дослідний центр надійності та безпеки АЕС – Багатофункціональний тренажер реакторної установки типу ВВЕР-1000, обладнання для якого в 2022 році надала КПІ Аргонська національна лабораторія за підтримки Міністерства енергетики США, і який з початку 2023 року повноцінно використовується в навчальному процесі.
Окрім того, Ларс ван Дассен ознайомився з роботою Навчально-наукового центру підтримки ядерної захищеності, який було облаштовано і відкрито за підтримки Департаменту закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади та Шведського органу з радіаційної безпеки одночасно з презентацією освітньої магістерської програми "Фізичний захист, облік і контроль ядерних матеріалів".
Ну а на завершення цієї частини візиту до КПІ керівництва Всесвітнього інституту ядерної захищеності відбулося офіційне відкриття Тестового центру WINS Academy з автономним джерелом живлення, звукоізольованими кабінами та сучасним обладнанням, що його було облаштовано за сприяння WINS і Шведського органу з ядерної та радіаційної безпеки (SSM). Цей Центр дозволяє складати іспити з сертифікатного модуля Академії WINS "Управління захищеністю радіоактивних джерел", який охоплює адміністративні та технічні заходи, необхідні для захисту радіоактивних джерел, пом'якшення загроз і мінімізації ризиків. Центр у режимі апробації почав працювати з грудня 2025 року і вже 5 фахівців склали в ньому іспити, але саме 16 лютого його відкрили офіційно: за традицією Ларс ван Дассен і Анатолій Мельниченко перерізали символічну стрічку перед його входом.
До речі, як розповіла Ольга Черноусенко, цей Тестовий центр за потреби прийматиме не лише здобувачів освіти з КПІ ім. Ігоря Сікорського, але й працівників НАК "Енергоатом" та інших установ, які пройшли відповідне навчання. Так само, як і Науково-дослідний центр надійності та безпеки АЕС та Навчально-наукова лабораторія "Фізична ядерна безпека".
"Чергова зустріч з одним із керівників WINS є елементом позиціонування нашого університету як ключового закладу української вищої освіти, який готує фахівців для роботи в атомній енергетиці, – сказав, підбиваючи на прохання "Київського політехніка" підсумки цього візиту, ректор Анатолій Мельниченко. – І, звичайно, важливим для нас стало обговорення нових напрямів розвитку енергетики, зокрема малих модульних реакторів, певної модернізації освітніх програм у сфері ядерної безпеки та інших питань".
Дивіться інформаційне відео про центр на Youtube-каналі КПІ ім.Ігоря Сікорського.