Цього року виповнюється чверть століття від початку діяльності в КПІ ім. Ігоря Сікорського кафедри ЮНЕСКО. Створено її за двосторонньою угодою між ЮНЕСКО та КПІ ім. Ігоря Сікорського, що була укладена на початку 1999 р. в межах Міжнародної програми ЮНІТВІН/Кафедри ЮНЕСКО (UNITWIN/UNESCO Chairs Programme) на виконання Меморандуму про співробітництво між Урядом України та ЮНЕСКО від 18 листопада 1997 р.
Про ЮНЕСКО та Програму ЮНІТВІН/Кафедри ЮНЕСКО
Що таке ЮНЕСКО пояснювати навряд чи потрібно: абревіатура англійської назви створеної наприкінці 1946 року спеціалізованої установи ООН з питань освіти, науки та культури "United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization" знайома, напевно, всім. А от що таке Міжнародна мережева програма університетів-партнерів ЮНІТВІН (також абревіатура англійської назви "University Twinning and Networking Programme" – UNITWIN), широкому загалові відомо менше. А програма ця для освітян є дуже важливою, адже вона забезпечує створення мереж університетів-партнерів і кафедр ЮНЕСКО в галузях, що стосуються засад освітньої політики, наукових розробок і проєктів, прикладних досліджень у сфері природничих і соціальних наук, культурних ініціатив, комунікації та інформації на глобальному, міждержавному й регіональному рівнях.
Започатковано Програму ЮНІТВІН/Кафедри ЮНЕСКО у 1992 році. Тепер під її егідою у більш як 120 державах діє майже 900 кафедр ЮНЕСКО. В Україні створено вже 14 таких кафедр. Щоправда, через війну нині працює лише 12 з них, оскільки 2 були відкриті при університетах, які опинилися на тимчасово окупованих територіях. Це спеціалізовані кафедри, які надають сприяння насамперед розвитку міжнародної наукової співпраці, адже Програма допомагає покращати діяльність вищих навчальних закладів у цій сфері, мобілізувати університетський досвід і співпрацювати у рамках Порядку денного ЮНЕСКО у сфері сталого розвитку до 2030 року тощо.
Слід зауважити, що напрями діяльності кафедр у конкретних університетах лежать у руслі основних освітньо-наукових напрямів, за якими ті здійснюють підготовку студентів і проводять свої наукові дослідження. Певна річ, не усіх напрямів, оскільки виші здебільшого є багатопрофільними, але тих, що належать до числа ключових в освітньо-науковій діяльності тих або інших закладів освіти.
МКЮ "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика"
Отож Міжнародна кафедра ЮНЕСКО (або, скорчено, МКЮ), що працює при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", носить назву "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика". Точніше, відкрито її було при КПІ та Навчально-науковому комплексі "Інститут прикладного системного аналізу". Тобто головною метою діяльності нашої МКЮ є реалізація комплексної програми досліджень у галузі вищої технічної освіти, методів прикладного системного аналізу, новітніх інформаційних технологій та їхнього застосування в системі освіти, для аналізу складних систем різної природи, наприклад, еколого-економічних, суспільних, технічних та інших, зокрема і в сфері сталого розвитку.
Угоду про створення при КПІ Міжнародної кафедри ЮНЕСКО підписали тодішній Генеральний директор ЮНЕСКО Федеріко Майор Сарагоса та ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, який її і очолив. Невдовзі МКЮ КПІ почала відігравати роль одного з дуже важливих містків зв'язку та інструментів налагодження партнерства Київської політехніки із закордонними вишами, науковими організаціями, центрами та міжнародними організаціями. Ба більше, вона стала справжнім стартовим майданчиком упровадження в Україні кращих європейських і світових практик організації діяльності університетів і загалом освітньої галузі країни. Скажімо, саме МКЮ КПІ була одним із головних локомотивів інтеграції вітчизняної галузі вищої освіти до процесів гармонізації освітніх систем європейських країн і розбудови єдиного європейського науково-дослідного простору, насамперед до Болонського процесу. Недарма ж на базі університету у травні 2004 року було проведено міжнародний семінар "Вища освіта в Україні та Болонський процес", організаторами якого окрім КПІ виступили Європейський центр вищої освіти ЮНЕСКО (UNESCO-CEPES), МКЮ за сприяння Ради Європи та Європейської Асоціації університетів і за участі Міністерства освіти і науки України. Низка рішень і підходів, напрацьовані під час цього представницького заходу освітян та українських урядовців, до певної міри лягли в підґрунтя подальшого структурного реформування всієї української системи вищої освіти.
До речі, проведення цієї конференції на базі Київської політехніки було цілком логічним, адже за рік до того, у вересні 2003 року завідувач кафедри ЮНЕСКО, ректор університету Михайло Згуровський у Болонському університеті (Італія) як повноважний представник КПІ поставив підпис під Magna Charta Universitatum – Великою Хартією Університетів Європи, в якій було визначено нову роль університетів в умовах переходу від елітарної до масової вищої освіти, без якої неможливий швидкий розвиток країн Європейського континенту. Водночас, у документі було наголошено і на необхідності зберігати та розвивати традиції вищої школи, що напрацьовувалися століттями. Тоді до Хартії приєдналися більше 430 університетів. Нині таких уже понад 900, а сам документ отримав нову редакцію, яку в травні 2020 року як підписант першого його варіанту скріпив своїм підписом і Михайло Згуровський.
Значним етапом розвитку української вищої освіти стала реалізація на базі МКЮ КПІ спільного з UNESCO-CEPES проєкту "Розробка концептуальних засад та інструментарію рейтингування вітчизняних навчальних закладів". Результатом цього проєкту став оприлюднений також у 2004 році перший рейтинг закладів вищої освіти України "Топ-200 Україна". Тепер цей рейтинг є не лише одним з найавторитетніших у нашій країні, але й настільки звичним, що здається, він існував завжди.
МКЮ як творча лабораторія
Слід підкреслити, що усі пропоновані методи і стандарти діяльності сучасного українського вишу в міжнародній сфері апробовувалися передусім у підрозділах університету. "Кафедра ЮНЕСКО КПІ – це творча лабораторія. Так було передбачено від самого початку її існування. Тобто наші викладачі, професори займаються своєю справою і за її підтримки проводять наукові та науково-методичні заходи, реалізують певні проєкти. Це свідчить про високий статус цих починань, привертає до них більшу увагу і дозволяє залучити нових партнерів", – розповідає секретар кафедри професор Сергій Шукаєв.
І це цілком справедливо, адже досвід, який здобуто під час упровадження нових для вітчизняних університетів, але звичних для закордонних партнерів форм і напрямів роботи, згодом поширюється і в інших українських закладах вищої освіти – з урахуванням, звісно, їхньої специфіки та профілів підготовки фахівців.
Ясна річ, діяльність МКЮ не обмежується лише питаннями розвитку сфери вищої освіти, адже створено її було як базовий міжнародний підрозділ Міжнародної програми ЮНІТВІН/Кафедри ЮНЕСКО в Україні з проблематики прикладного системного аналізу та інформатики. Отож, співпрацюючи з впливовими міжнародними організаціями та окремими університетами різних країн, МКЮ започаткувала низку міжнародних конгресів, конференцій, семінарів з різних аспектів підтримки та розвитку досліджень і підготовки фахівців у цих галузях. Такі заходи не лише забезпечували науковцям і освітянам різних країн можливість обговорити найактуальніші конкретні проблеми інформатики та системного аналізу та способи їхнього вирішення, а в широкому сенсі сприяли осмисленню сучасної ролі природничих наук та вищої технічної освіти в системі людського виміру. Це надзвичайно важливо з огляду на те, що саме ці сфери науково-освітньої діяльності в сучасних умовах розвиваються особливо динамічно і буквально на очах змінюють світ та умови людського існування.
Про проєкти та заходи
Якщо трохи заглибитися в організаційно-освітню діяльність кафедри ЮНЕСКО, не можна не помітити, що вона сприяє не тільки забезпеченню спільної з партнерами аналітичної діяльності, але й доволі конкретним речам. Наприклад, на базі кафедри ЮНЕСКО та факультету менеджменту і маркетингу у 2005 році була організована підготовка фахівців університету за програмою "Менеджмент міжнародної діяльності". Започаткування такої підготовки в рамках університету стало можливим завдяки гранту, який ЮНЕСКО надала на виконання проєкту "Технічна та методологічна підтримка навчальної програми з менеджменту міжнародних проектів".
Повертаючись до науково-освітніх заходів, які проводилися за сприяння та безпосередньої участі кафедри ЮНЕСКО КПІ, слід зауважити, що один лише їхній перелік настільки довгий, що для того, щоб його видрукувати, не вистачило б цілої газетної шпальти. Тому згадаємо лише найважливіші з тих, що було організовано за останні кілька років. Це "Форум вищої освіти" – Конгрес ректорів Мережі університетів країн Чорноморського регіону, Міжнародна конференція CODATA "Наукова інформація для суспільства: від сьогодення в майбутнє", щорічний Всеукраїнський фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge", що проводиться з 2012 року, традиційна щорічна Міжнародна науково-практична конференція "Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти", також щорічна Міжнародна науково-практична конференція "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті", Форум ректорів вищих технічних навчальних закладів України і Республіки Польща та багато інших.
Нові горизонти діяльності МКЮ КПІ
29 лютого цього року в діяльності кафедри ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" КПІ ім. Ігоря Сікорського з'явився новий напрям діяльності: вона стала центром згуртування усіх українських кафедр ЮНЕСКО навколо ідеї розширення середовища українських інституцій, що діють у міжнародному полі за дуже близькими базовими статутними засадами. Основні напрями спільної діяльності були закріплені в Меморандумі про співпрацю всіх дванадцяти українських кафедр ЮНЕСКО з Громадською організацією "Українська Рада Миру", Національною академією педагогічних наук України та Національним центром "Мала академія наук України". "Ми розпочали організовувати певні спільні заходи раніше, проводили спільну роботу в різних форматах, і досвід цієї взаємодії засвідчив, що доцільно її формалізувати, – наголосив перед підписанням документа Михайло Згуровський. – Це потрібно задля того, щоб таким середовищем активніше просувати базові засади, на яких грунтується діяльність наших організацій, та, найголовніше, Українську формулу миру"…
"Мир" – чи не найголовніше слово в сьогоднішній діяльності ЮНЕСКО та її органів. Тож кафедри ЮНЕСКО, а серед них і кафедра Київської політехніки, активно долучилися до роботи з обговорення та підготовки проєкту підсумкового документа "Самміту майбутнього" ООН, проведення якого заплановано на вересень 2024 року. Перший семінар кафедр і мереж ЮНІТВІН у межах цієї роботи вже відбувся на початку березня. Наступний – "Міжнародний мир та безпека" – заплановано на 16 травня. Хочеться сподіватися, що голос київських політехніків на ньому буде почутий.
Підписи до фото:
Міжнародний семінар "Вища освіта в Україні та Болонський процес", організаторами якого виступили Європейський Центр вищої освіти ЮНЕСКО (UNESCO-CEPES) та КПІ ім. Ігоря Сікорського за підтримки Ради Європи. Саме цей семінар ЮНЕСКО ухвалив у травні 2004 року рекомендацію Болонському секретаріату в м. Бергені (Норвегія) прийняти Україну офіційним членом Болонського процесу.
Міжнародний форум "Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу", організований КПІ ім. Ігоря Сікорського 20-23 квітня 2016 р. Перше пленарне засідання "Чорнобиль і нова стратегія ядерної безпеки світу". Тоічі Саката, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні в 2011-2014 рр., спеціальний радник президента Японського агентства з атомної енергетики (JAEA) презентує доповідь "Світове співтовариство в пошуках міжнародних гарантій ядерної безпеки світу".