Розмова з очільницею відділу науково-інноваційного супроводу освітнього процесу КПІ ім. Ігоря Сікорського, доценткою кафедри конструювання машин НН ММІ Оксаною Юрчишин відбулася напередодні Міжнародного дня інтелектуальної власності.
Тому перше запитання до Оксани Ярославівни стосувалося нещодавнього оприлюднення посібника "Інтелектуальна власність. Практичні аспекти". У ньому розглянуто правові, економічні та управлінські аспекти інтелектуальної власності.
– Оксано Ярославівно, вітаю з професійним святом і виданням посібника, де висвітлено питання набуття, правового захисту та використання права інтелектуальної власності. Що спонукало вас взятися за його створення?
– Дякую за вітання! Користуюсь нагодою, щоб привітати колег зі святом. Адже всі, хто працює у КПІ імені Ігоря Сікорського, є безпосередньо причетними до цього свята, сприяють технічному прогресу – завдяки власним розробкам, дослідженням, педагогічній діяльності, спрямованій на виховання фахівців для реальної економіки.
Тепер щодо посібника, який ми створили спільно з науковою співробітницею Інституту сцинтиляційних матеріалів Юлією Даниленко. Нашою метою було надати у доступній формі роз'яснення, зокрема і щодо правильного проведення патентно-кон'юнктурних досліджень. Погодьтеся, науковому співробітнику, інженеру на виробництві, представникам середнього і малого бізнесу, викладачу університету, аспіранту і студенту сьогодні необхідно володіти базовими знаннями щодо набуття прав на результати їхніх наукових досліджень з метою подальшої комерціалізації, приміром, винаходу. Як оформити заявку на реєстрацію об'єктів права промислової власності та авторського права в Україні? Якими є можливості міжнародної реєстрації цих документів? На ці та інші актуальні запитання можна знайти відповіді у нашому посібнику. Наголошую на тому, що завдяки аналізу досвіду комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності на основі здійснення наукових досліджень і згідно з сучасним станом українського законодавства наші читачі, як мовиться, у таблично-логічному викладі отримали покроковий інструктаж, як діяти з винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком.
– Наукова та інноваційна діяльність у КПІ ім. Ігоря Сікорського забезпечується, зокрема, і через взаємодію між науково-дослідною частиною та відділом науково-інноваційного супроводу освітнього процесу. А з ким корелюються, приміром, методи захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності з юридичної точки зору?
– Діємо спільно з відділом договірної роботи юридичного управління університету. Тут працюють досвідчені правники, в яких завжди можна отримати професійні відповіді на всі запитання, що виникають під час роботи з об'єктами інтелектуальної власності. А виникають вони часом тому, що інтелектуальна власність – це завжди щось нове, і шаблонних рішень часто не існує. Між іншим, у нашому університеті питанням інтелектуальної власності приділяється значна увага і в освітньому процесі. Майже всі освітні програми для студентів університету включають дисципліну, пов'язану з питаннями інтелектуальної власності та патентознавства.
– Робота експертного Центру 4.0 (Центр цифрових компетенцій), що діє під вашим керівництвом, передбачає активізацію його діяльності як Центру цифрового хабу (Digital Innovation Hub, або DIH). Розкажіть, будь ласка, про цей проєкт докладніше.
– Повторюся, що одне із завдань, які ми намагаємось реалізовувати, – організація співпраці університету з представниками малого та середнього бізнесу в напрямі підвищення їхньої конкурентоспроможності, озброєння знаннями щодо залучення інвестицій, обміну інноваціями, обізнаності в питаннях промислової власності та авторського права в Україні та можливостей їхньої міжнародної реєстрації. Після здобуття гранту Європейського Союзу (грант Boosting Widening Hub, або BOWI) на розвиток нашої діяльності маємо можливість здійснювати експертизу технологій, дотичних до цифрової індустрії 4.0 та запитів від підприємств. Таким чином, вже функціонує новітній центр компетенцій для взаємодії між бізнесом, наукою, інноваторами та владою. Адже ЄС через подібні конкурси стимулює, фінансує інноваційні компанії, особливо їхні консорціуми. Особливість діяльності DIH у тому, що вона спрямована на підвищення рівня інноваційності, технологічності, конкурентоспроможності, зокрема й українських підприємств. Він також працює на розширення кола контактів з європейськими партнерами.
Нині ми переходимо до моделі Європейського цифрового хабу: сформували консорціум, що об'єднує 14 громадських, промислових, наукових організацій. Його функціонування спрямовано на формування регіональної інноваційної екосистеми. Іншими словами, якщо виробничий процес на окремій фірмі є фактором і водночас сферою застосування науки, то наука на сучасному виробництві має бути чинником розвитку, зокрема і цифрових технологій.
Наш Centre 4.0 KPI DIH відкрито в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Однак DIH – це не просто підрозділ установи або юридична особа, це об'єднання партнерів за кластерною моделлю. І ключову роль у діяльності DIH, так само як і в проєкті BOWI, відіграє "Асоціація підприємств промислової автоматизації України". Саме вона була активною учасницею в процесі залучення DIH до цього конкурсу, забезпечила інноваційний комплекс послуг з боку брокерських компаній, залучила малий та середній бізнес, проводила тренінги як самої команди BOWI, так і представників підприємств. Коротше кажучи, маємо чудову перспективу для подальшої діяльності.
– Чи можна навести приклад вдалого співробітництва Centre 4.0 KPI DIH з бізнесом?
– Один із учасників проєкту – СП "Укрінтерм". Це підприємство випускає теплове обладнання, зокрема котли різної потужності. В асортименті – стандартизована серійна продукція, але є й унікальні установки, що проєктуються згідно з вимогами замовника. Підприємство має стабільну стратегію. Мова про максимальне наближення високотехнологічного опалювального обладнання та сервісу до потреб споживачів у всіх регіонах України. Узявши курс на енергоефективність, "Укрінтерм" має чималий економічний ефект: в масштабі країни зберігається 7,2 млрд м3 газу щороку.
– Оксано Ярославівно, ви як науковець маєте понад 60 наукових праць, отримано більше 20 патентів України на винаходи та корисні моделі, маєте навантаження як доцент, багато часу віднімає робота у відділі науково-інноваційного супроводу. Як вдається все встигати та ще й в умовах війни?
– Я, як і більшість українців, у цей складний період намагаюся робити все, що можу, щоб бути корисною. Звичайно, не все вдається одразу і не все йде гладко. Але я працюю в команді достойних людей і гарних професіоналів, і це стимулює до наполегливості. Переконана, що тільки командна робота може привести до результату в діяльності, пов'язаній з інноваційним розвитком.
– Ви нещодавно взяли участь у роботі VII конференції "Створення, охорона, захист і комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності". Чим запам'ятався цей захід?
– Ця конференція – також приклад командної роботи. Разом з нами співорганізаторами цього заходу стали НДІ інтелектуальної власності, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Український державний університет науки і технологій (м. Дніпро). Чим запам'яталася конференція? Небайдужістю учасників до питань інтелектуальної власності та бажанням обмінюватись відповідними знаннями й досвідом. Запам'ятався і той факт, що попри важкі часи участь у конференції взяли понад 60 фахівців з усієї України (не було частини харків'ян через складні обставини воєнного характеру). До публікації надано 50 доповідей. Серед учасників з Дніпра, Одеси, Львова, Луцька, Німеччини – освітяни, представники різних галузей бізнесу, патентні повірені, судові експерти, студенти.
– Що ви побажаєте вашим колегам, студентам та аспірантам сьогодні?
– Найперше, бажаю всім міцного здоров'я! Закликаю творити, експериментувати, накопичувати інтелектуальний капітал, що є найліпшим фундаментом для нашого загального добробуту попри виклики часу. Бажаю успіхів усім нам у цьому та Перемоги Україні!
Спілкувався Віктор Задворнов