Об'єднати активних освітян, які бажають розвиватися, ділитися здобутками і привносити нове в освітній процес – це було головною метою організаторів семінару "University for teachers" Seminars (UTS). У короткому викладенні змісту лекцій, прочитаних під час семінару, акцентуємо увагу на тому, що лекторам вдалося викласти низку креативних ідей щодо пошуку єдиного спільного знаменника – підтримати у сучасних учнів і в учасників заходу цікавість до науки, бажання раціонально сприймати навколишній світ, розширювати власне видноколо. Лектори намагались зробити все від них залежне для подальшої популяризації науки. Адже саме її розвиток – одна з необхідних передумов для досягнення багатьох тактичних і стратегічних цілей, які стоять нині перед нашою країною. А результати наукових досліджень потрібні як інструмент для вирішення багатьох проблем, які були і які виникли в умовах війни.
Захід проходив протягом останнього тижня жовтня і був присвячений 125-й річниці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Учасниками його стали вчителі шкіл-партнерів університету. Як розповіла організаторка викладацького форуму кандидатка технічних наук, старша викладачка кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Ольга Штофель, на базі цього факультету із залученням фахівців за різними напрямами науки зі споріднених факультетів та інститутів нашого університету в онлайн-форматі прочитано десять лекцій з математики, фізики, астрофізики, історії науки, основ САПР.
Цікаво: О.Штофель представила UTS як майданчик для отримання інформації, обміну досвідом і перспективами вдосконалення викладання точних наук у сучасній середній школі. Звертаючись до учасників семінару, Ольга Олександрівна наголосила на тому, що нещодавно наш університет визнано найкращим університетом у рейтингу uniRank, що визначає якість представлення і ступінь популярності вишів в інтернет-просторі. КПІ ім. Ігоря Сікорського опинився на першій сходинці в українському сегменті рейтингу, тобто виборов першість серед 180 вітчизняних університетів. О. Штофель закликала учасників семінару до подальшої співпраці.
Власну лекцію та відеопрезентацію Ольга Штофель присвятила цікавим сторінкам з біографії українського винахідника грецького походження, творця дугового електрозварювання за способом "Електрогефест" Миколи Бенардоса.
Про вибір закладу для здобуття вищої освіти після закінчення середньої школи, про можливі "бар'єри" впродовж перших університетських семестрів – такою була тема лекції "Крок до вступу – моє/не моє", яку прочитала інженер НН ФТІ, викладачка інформатики Політехнічного ліцею та керівниця секції "Кібербезпека", лауреатка престижної вчительської премії Global Teacher Prize від 2023 року Людмила Булигіна. Вона вважає, що для створення атмосфери, в якій хочеться навчатися та засвоювати новий матеріал, у педагогів є багато можливостей. Вчитель, зацікавлений у подальшій долі своїх учнів, має допомогти їм розкрити власний потенціал, допомогти їм набути потрібних навичок. І мова не лише про підготовку до вступу до університету. Не секрет, що за рекламним оголошенням будь-якого вишу на кшталт "Чекаємо на вступників" має стояти можливість ознайомитися з фахом, який після завершення навчання отримає майбутній випускник. Припустимо, все склалося, як належить. Навчання на першому курсі, насичене студентське життя, повне розваг у вільний час… Л. Булигіна звертає увагу на те, що вже під час першої сесії, іноді навіть на другому курсі, студент може розчаруватися у процесі навчання. Тести, національний мультипредметний тест (НМТ), іспити викликають стрес. Ясно, що страх і відверта паніка є ворогами ефективності. І саме викладач під час бесід з майбутніми абітурієнтами має налаштувати їх на засвоєння методів самозаспокоєння. "З'ясуємо, закликає лекторка аудиторію, – що є причиною переживань студента, намагатимемось не загострювати ситуацію…"
Л. Булигіна прагне допомогти вмотивованим для вступу до вишу старшокласникам зорієнтуватися до, як кажуть військові, точного влучання в ціль. І йдеться не лише про вчасну підготовку необхідних документів, зокрема самотужки написаного мотиваційного листа. Лекторка радить займатися за програмою НМТ попереднього року вже сьогодні, щоденно впродовж однієї години. А ще доречно діяти за формулою "Мій шанс", яку розробила Л. Булигіна. І виконати цікаве домашнє завдання заради самовдосконалення як особистості, яке вона озвучила наприкінці лекції. Без мрії, ініціативи з боку абітурієнта, цілеспрямованої самостійної діяльності в наукових гуртках, коворкінгах тощо бажаного результату не буде. За браком газетної площі порадимо зацікавленим читачам ознайомитися з досвідом від Людмили Вікторівни, що розміщений на сайті UTS: https://sites.google.com/view/universityforteachersseminars/головна/uts….
Лекцію, яку прочитав астрофізик доктор фізико-математичних наук, науковий співробітник космічної місії OSIRIS-REx (NASA), доцент Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Олексій Голубов, було присвячено обговоренню останніх астрономічних відкриттів, теорії появи чорних дір у космосі, динаміці астероїдів. Він ознайомив слухачів з теорією внутрішньої будови зірок та ядерними реакціями, що відбуваються в них, з будовою Галактики, природою руху малих тіл у межах Сонячної системи, гравітаційних хвиль, що підтверджують існування чорних дір, тощо. "Вивчення однієї з найдавніших і найцікавіших наук, – наголосив О. Голубов, – обіцяє "мандри" у Всесвіті. Вивчення законів небесної механіки – оскільки всі космічні тіла рухаються відповідно до закону всесвітнього тяжіння – неможливе без знайомства з відкриттями відомих у світі дослідників, які зробили вагомий внесок в освоєння космосу та розвиток астрофізики як науки". Він назвав декілька прізвищ іноземних науковців, серед яких чимало лауреатів Нобелівської премії, які залишили після себе чимало цікавих праць, науково-популярних книжок, присвячених опису міжзіркових пригод, де поєднуються фантастичні сюжети з актуальними відкриттями у сфері астрофізики. Проте про один цікавий факт Олексій Голубов аудиторії не розповів через власну скромність: на його честь у 2019 році названо астероїд, повна назва якого – 17700 Oleksiygolubov (1997 GM40). Діаметр небесного тіла складає 3,4 км.
Не менш цікавою була лекція про математичні софізми, яку прочитала кандидатка фізико-математичних наук, старша викладачка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Тетяна Володимирівна Маловічко. З античних часів математику вважають наукою точною, такою, що не терпить помилок, вимагає ясності понять і тверджень, нічого не сприймає без доведень, проголошує красу та велич логічних міркувань. І з цим не посперечаєшся. Проте Т. Маловічко на яскравих математичних прикладах довела, що саме софізми (від грецьк. – хитра вигадка, виверт) – міркування, що формально здаються правильними, насправді приховують помилку. Розв'язання складних математичних "вузлів" допомагає розвивати в учнів логічне мислення. Це і є одним із цікавих завдань для справжнього вчителя.
До кінця власної лекції, яка мала назву "Що спільного у веселки і ДІДа?", старша викладачка кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів Тетяна Григорівна Чижська тримала інтригу. Значення абревіатури ДІД (дисперсія, інтерференція, дифракція) вона пояснила лише після розкриття секрету атмосферного явища, що являє собою одну чи декілька спектральних дуг (або кіл, якщо дивитися з повітря), що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Веселка як символ і фізичне явище, гра фарб на поверхні мильної бульбашки або, скажімо, на поверхні олійної або бензинової краплі. Звідки це все? Саме від ДІДа: дисперсія, інтерференція, дифракція. Без цих світлових явищ ми не змогли би спостерігати за когерентними хвилями. Після лекції веселка для слухачів заграла якось по-іншому? Можливо.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри зварювального виробництва (ЗВ) НН ІМЗ ім. Є.О. Патона Сергій Мінаков прочитав лекцію, що була присвячена огляду творчої біографії фундатора наукової школи мостобудування та електрозварювання в Київській політехніці, автору класичних підручників з відновлення штучних споруд Євгену Оскаровичу Патону, який віддав не одне десятиліття своєї довгої і плідної кар'єри інженера і науковця на благо вітчизняної науки.
Лекцією кандидата технічних наук, старшого викладача кафедри ЗВ НН ІМЗ ім. Є.О. Патона Антона Мінакова "Про розвиток систем САПР (систем автоматизованого проєктування)" варто зацікавитися тим, хто вивчає сучасне проєктне програмування. Наука наукою, а от як зробити проєкт літака чи, скажімо, електровелосипеда з рамою з бамбука, створити складну автомобільну деталь за використання 3D-принтера? А.Мінаков готовий навчити будь-кого, хто має бажання.
Кандидат хімічних наук, доцент кафедри фізичної хімії ХТФ Микола Євгенович Пономарьов намагався надати повну картину механізмів органічних реакцій з точки зору дослідника. Цілком зрозуміло, що про 100 млн сполук і мільярди хімічних реакцій в одній лекції не розповіси. Проте лектор зміг зацікавити аудиторію не лише традиційною формою викладання хімії у виші, знайомством з досягненнями вітчизняних учених у цій сфері, але й показом цікавого досліду з реагентами. Протягом короткого часу він продемонстрував перебіг реакції дегідробромування 7-бромхолестеринбензоату, яка застосовується у фармацевтичній промисловості під час синтезу вітаміну D3. Контроль перебігу здійснювався за допомогою вердазильного методу, розробленого у 70-х роках минулого століття дослідницями з КПІ Енгельсиною Пономарьовою та Наталією Кулик під керівництвом відомого вченого Генріха Дворка. Глядачі і слухачі на власні очі побачили, якою цікавою може бути хімія як наука різноманітних перетворень: смарагдово-зелений індикатор трифенілвердазил взаємодіє з продуктом реакції та перетворюється на яскраво-фіалковий трифенілвердазилій бромід, що дозволяє вимірювати швидкість реакції. "Вердазильний метод є унікальним у тому сенсі, – наголошує Микола Пономарьов, – що дозволяє спектрофотомерично вимірювати швидкості різноманітних гетеролітичних реакцій у величезному діапазоні швидкостей (зміна у 10 мільйонів разів) у десятках різних органічних розчинників".
Корисною для тих, хто цікавиться історією науки та освіти і біографіями відомих вчених, стала лекція "Через тернії – до зірок (нарис про викладачів математики КПІ ім. Ігоря Сікорського)", яку прочитала старша викладачка кафедри МФДР, коуч з математики з багаторічним досвідом Тетяна Авдєєва. Їй вдалося не лише представити низку науковців, які зробили відчутний внесок у розвиток точної науки, а й оприлюднити короткий нарис про історію кафедри математичної фізики та диференціальних рівнянь.
Чи вдалося семінару UTS об'єднати активних освітян, які бажають розвиватися, ділитися здобутками і привносити нове в освітній процес? Час покаже.
«University for Teachers Seminars»
З 23 жовтня в КПІ ім.Ігоря Сікорського відбудеться «University for Teachers Seminars» - тиждень семінарів для вчителів шкіл-партнерів університету. Запрошуємо зацікавлених осіб до участі.
ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ
Час* Тема Відповідальн(ий/а) 23.10 12:30 UTS - місце креативних думок Ольга ШТОФЕЛЬ 24.10 12:30 Через тернії - до зірок (нарис про викладачів математики КПІ ім. Ігоря Сікорського) Тетяна АВДЄЄВА 24.10 16:00 Сучасні проблеми будови Всесвіту: пошук нових складових чи оновлення фізичних законів? Павло НАКАЗНИЙ 25.10 12:30 Патон Євген Оскарович - завідувач двох кафедр КПІ, видатна людина- викладач та науковець. Сергій МІНАКОВ 25.10 16:00 Механізми органічних реакцій - що це таке, як і для чого вивчаються. Досягнення українських вчених. Микола ПОНОМАРЬОВ 26.10 12:30 Інструменти викладача для інтеграції STEM в освітній процес. Ганна САРИБОГА 26.10 16:00 Про розвиток систем САПР (Автоматизованого проектування). Антон МІНАКОВ 27.10 10:00 Крок до вступу - моє/не моє. Людмила БУЛИГІНА 27.10 16:00 Математичні софізми. Тетяна МАЛОВІЧКО 28.10 12:30 Що спільного у веселки та ДІДа? Тетяна ЧИЖСЬКА 28.10 16:00 Останні астрономічні відкриття, чорні діри, грав хвилі Олексій ГОЛУБОВ Контактний телефон: 204-85-93
* У розкладі можливі зміни