Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком кожного громадянина України. Але боронити свою Батьківщину треба вміти. Надто коли загроза стає не умовною, а цілком реальною, і військові знання, вміння та навички можуть знадобитися будь-якої миті. Саме такий період переживає нині Україна, тож і організація військової підготовки не лише у військових навчальних закладах, але й у цивільних вишах, які готують офіцерів запасу, набуває особливого значення. У цивільних закладах вищої освіти навчання громадян України, здатних після його завершення за необхідності встати на оборону рідної країни пліч-о-пліч з кадровими офіцерами, здійснюється на кафедрах військової підготовки. Однією з найстаріших в Україні є кафедра військової підготовки КПІ ім. Ігоря Сікорського. За роки своєї діяльності вона випустила тисячі офіцерів запасу, багато з яких у різні періоди нашої історії ставали офіцерами бойовими. А для деяких її випускників служба в Збройних Силах та інших силових структурах нашої держави стала справою всього життя.
У жовтні цього року виповнилося 95 років від початку викладання військової підготовки. Такою довгою історією може похвалитись далеко не кожний заклад вищої освіти України.
Історія нашої держави засвідчує, що підготовка військових спеціалістів у мирний час, не говорячи вже про теперішні події, коли ведуться бойові дії на території нашої Батьківщини, вкрай необхідна.
Отож головною метою, що визначалася для військової підготовки ще в 1926 році, було підвищення обороноздатності та рівня мобілізації військ. Такі цілі ставить перед собою кафедра військової підготовки і тепер.
І хоча за 95 років існування військової кафедри КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулися події, які глобально вплинули на суспільство, але й до сьогодні сутність підготовки майбутніх офіцерів запасу на ній не змінилася – надання військових знань і умінь для громадян України. Щоправда, тепер ця підготовка має значно ширший спектр фахових напрямів, ніж це було на початку існування кафедри.
А почалася її історія так. У березні 1926 року відбувся перший Всесоюзний з'їзд делегатів організації Військово-наукового товариства СРСР, у роботі якого брав участь ректор Київського політехнічного інституту Вікторін Флавіанович Бобров.
На цьому з'їзді було визначено завдання щодо воєнізації навчальних закладів. З метою його виконання керівництво Київського політехнічного інституту ухвалило рішення про організацію в інституті військово-наукового гуртка. До цього гуртка записувалися ті, хто хотів сприяти укріпленню обороноздатності держави, – студенти, професорський склад та технічні службовці. Для активної підготовки до воєнізації в КПІ створили організаційний комітет, головою якого був ректор В.Ф. Бобров.
Наказом по особовому складу РСЧА № 780 від 4 листопада 1926 року старшим військовим керівником вишів м. Києва і військовим керівником КПІ був призначений заступник начальника школи червоних командирів імені Камєнєва комбриг Володимир Олександрович Ольдерогге. При КПІ було створено військовий кабінет, у якому мала бути зосереджена вся наочна агітація, схеми, діаграми, матеріальна частина зброї та посібники для вивчення військової справи. На посаду його завідувача 17 вересня 1926 року було призначено Михайла Івановича Костка.
2 жовтня 1926 року В.О.Ольдерогге доповідає керівництву КПІ про хід підготовки до воєнізації і пропонує розпочати військове навчання студентів з 15 жовтня. Відтоді цей день вважається днем початку військової підготовки в КПІ.
Від першого навчального року воєнізації заняття за спеціальністю планувалось починати на 2-3 курсах. У 1926/1927 навчальному році ці заняття проводилися в 21 групі, до складу яких увійшло понад 1500 осіб.
16 вересня 1930 року в Київському політехнічному інституті було створено військову кафедру, завідувачем якої став В.О.Ольдерогге.
До 1941 року військова кафедра готувала командирів взводів запасу проводового та радіозв'язку, наземної артилерії, протихімічного захисту і саперів. До початку Другої світової війни кафедра підготувала більше ніж 5000 командирів взводів запасу.
Після повернення в 1944 році до м. Києва і до 1948 року військова кафедра готувала для Червоної армії стройових офіцерів автомобільних військ із числа чоловіків, придатних до стройової служби. З числа чоловіків, придатних до нестройової служби, і жінок військова кафедра готувала офіцерів технічного складу автомобільних військ.
З 1948 по 1953 рр. здійснювалась підготовка офіцерів запасу для автомобільних військ і військ зв'язку, з 1953 по 1960 рр. – офіцерів запасу для військ протиповітряної оборони (ППО) країни, а починаючи з 1960 року – офіцерів запасу для військ ППО Сухопутних військ. У 1969 році на кафедрі розпочалася підготовка військових інженерів запасу для Військово-Морських сил.
У 1960-1975 рр. військову кафедру очолював ветеран Другої світової війни полковник Олександр Григорович Ніколаєв.
У 1969-1985 рр. із числа студентів електроакустичного факультету військова кафедра готувала військових інженерів офіцерів для ВМФ за спеціальністю "Бойове застосування гідроакустичних станцій ВМФ".
У 1988 році військову кафедру очолив полковник Віктор Данилович Тетерятник.
Навчальний процес на кафедрі здійснювався за допомогою комплексних завдань: навчання, виховання і прищеплення практичних навичок студентам – майбутнім офіцерам запасу.
Основою процесу їхньої підготовки було якісне вивчення матеріальної частини і оволодіння бойовою технікою зенітно-ракетного комплексу та систем зенітної артилерії.
Активно розвивалися міжнародні зв'язки військової кафедри КПІ та військової кафедри Вроцлавського політехнічного інституту.
Важливим елементом освітнього процесу були навчальні збори у військах. Вони організовувалися за 144-годинною програмою та проходили у військових частинах Київського, Білоруського, Ленінградського, Північно-Кавказького та інших військових округів.
Безпосереднє знайомство студентів з умовами служби та побуту армійських колективів забезпечувало гармонійність формування особистості майбутніх офіцерів запасу, досконалість командних та методичних навичок, що набувалися ними під час вивчення курсу військової підготовки в інституті.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. № 490 "Про реформу системи військової освіти", наказу міністра оборони України від 25.06.1992 р. № 133 "Про реформування системи військової освіти в Україні" та Директиви начальника Головного штабу Збройних сил України від 31 червня 1993 року ДГШ-122 з метою забезпечення якісної підготовки студентів Київського політехнічного інституту за програмою офіцерів запасу з 1 вересня 1993 року кафедру військової підготовки реорганізовано у факультет військової підготовки при КПІ.
Згодом, відповідно до наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти України від 23 лютого 1999 р. № 52/48, факультет військової підготовки було перетворено на Військовий інститут Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
Начальником інституту був призначений полковник В.Д.Тетерятник, заступником начальника інституту – полковник Володимир Єгорович Довгополий, заступником начальника інституту з навчальної та наукової роботи – полковник Анатолій Дмитрович Лемешко, заступником начальника інституту з виховної роботи – полковник Олександр Петрович Піткевич, заступником начальника інституту з озброєння – полковник Олександр Вітольдович Ожегов.
Військовий інститут працював у складі двох факультетів:
- факультет № 1 "Факультет військової підготовки" (начальник – полковник Юрій Михайлович Радченко, заступник – полковник Олександр Михайлович Лоза);
- факультет № 8 "Факультет захисту інформації" (начальник – полковник Михайло Іванович Семенченко, заступник начальника факультету з навчальної роботи – полковник Іван Олексійович Восколович, заступник начальника факультету з виховної роботи – полковник Михайло Олександрович Субкарьов).
З метою подальшого вдосконалення підготовки офіцерських кадрів для Збройних сил України, Служби безпеки України та інших військових формувань у рамках єдиної системи військової освіти та науки, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2001 р. № 269 "Про створення Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" і Наукового центру зв'язку та інформатизації Збройних сил на базі Київського військового двічі орденів Червоного прапора інституту управління і зв'язку та Військового інституту Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", які було ліквідовано, створено Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (ВІТІ НТУУ "КПІ"). Начальником інституту призначено полковника В.Д. Тетерятника.
Факультет військової підготовки увійшов до складу ВІТІ НТУУ "КПІ", начальником факультету був призначений полковник Ю.М.Радченко (2001-2003), потім – полковник О.М. Лоза (2003-2015). Упродовж цього періоду в КПІ готували офіцерів запасу для військ протиповітряної оборони, технічного складу автомобільних військ, військових інженерів для Військово-Морських сил.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 р. № 94 "Про реорганізацію та утворення військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів" в НТУУ "КПІ" утворено кафедру військової підготовки, яка входить до системи підпорядкування Командуванню Сухопутних військ Збройних сил України.
Ліцензований обсяг освітньої послуги складає 1620 осіб.
З 2015 року було започатковано нові військово-облікові спеціальності: "Організація захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Експлуатація та ремонт безпілотних авіаційних комплексів", "Застосування військових частин і підрозділів технічного захисту інформації".
Навчально-матеріальна база для проведення занять за 19 військово-обліковими спеціальностями відповідає вимогам керівних документів.
Нині на кафедрі військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу окрім студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського, навчаються студенти більше ніж 20 закладів вищої освіти міста Києва.
Для навчання громадян України залучаються офіцери запасу та у відставці, які мають досвід управлінської діяльності, багатий педагогічний, науковий, практичний та бойовий досвід участі в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (АТО/ООС), займали керівні посади в органах військового управління, під час проходження військової служби у військах. Частина з них проходила службу в Університеті оборони України та вищих військових навчальних закладах на посадах начальників кафедр, старших викладачів, викладачів.
Зусиллями колективу кафедри вдалося вдосконалити систему підготовки майбутніх офіцерів запасу з питань тактичної підготовки. Для цього застосовуються новітні технології, створено електронний навчальний посібник, розроблено навчальний матеріал у мультимедійному середовищі. Електронні презентації сприяють детальному вивченню засобів повітряного нападу розвинених країн світу та бойового застосування частин і підрозділів, питань внутрішнього порядку у військовій частині (підрозділі), порядку організації та несення служби добовим нарядом, у тому числі й вартою.
Велику увагу приділено й розробкам сучасних комп'ютерних програм, які дозволяють майбутнім офіцерам грамотно та в короткі терміни приймати обґрунтовані рішення на бойове застосування підрозділу.
Відкрито і обладнано сучасний тир. Навчальні стрільби проводяться з автоматів АК-74, пістолетів Макарова, пістолетів Марголіна та малокаліберних гвинтівок. Тож вогневу підготовку студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського не лише вивчають у теорії, але й набувають відповідних навичок на практиці, адже якісна підготовка офіцерів запасу без практичних занять просто неможлива.
Для успішного засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з кожної спеціальності на кафедрі створено та обладнано сучасні навчальні класи. Окремо створено класи з вивчення організації та бойового застосування загальновійськових частин і підрозділів, обладнано два комп'ютерні класи.
Багато громадян України після закінчення навчання на кафедрі військової підготовки пов'язали свою долю з охороною нашої держави від посягань на територіальну цілісність у складі Збройних сил України та інших силових структур.