Стратегією розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського визначено, що міжнародна діяльність має бути спрямована на забезпечення входження університету до переліку 1000 кращих у світі, залучення на навчання 1500 іноземних громадян, збільшення кількості англомовних освітніх програм і міжнародних проєктів, поданих кафедрами.
Варто нагадати, що за останній рік, внаслідок пандемії, фінансування міжнародних програм (ERASMUS+, DAAD, EURASIA, Програми НАТО) було призупинено або відтерміновано, обмежувалися й прямі контакти з партнерами в інших країнах. Тому особливу увагу департамент міжнародного співробітництва (ДМС) приділяв менеджменту міжнародної сфери. Зокрема, за участю першого проректора і голови Вченої ради посилено координацію роботи із департаментами за відповідними напрямами, об'єднано управлінський ресурс проректорів і їх заступників, цільових робочих груп та комісій Вченої ради. Водночас було посилено допомогу глибинним науковим осередкам, діючим науковим групам, міжнародним офісам і проєктним менеджерам.
Так, в ННІЕЕ міжнародний офіс очолив особисто його директор проф. Сергій Денисюк, посилили роботу міжнародних офісів декани Яна Цимбаленко (ФСП), Сергій Теленик (ФІОТ), директори Іван Коробко (ННІМЗ), Євген Письменний (ННІАТЕ). Загалом було урізноманітнено способи прямої комунікації з керівниками 103 кафедр і 272 діючих наукових груп, гарантами магістерських та 43 освітньо-наукових програм PhD. Це телеграм-канал національних контактних пунктів програми "Горизонт", тренінги підвищеної складності, навчання на прикладах "успішних кейсів", інтерактивний вебсервіс "Інтермозаїка", що не має аналогів в Україні, – для тих, хто лише починає займатися проєктами. До того ж створено міждепартаментську групу англомовних консультантів для написання текстів проєктних пропозицій. Введено в практику роботу керівного складу ДМС і структур проректора з науки в глибинних наукових осередках (в "низових ланках"), що стало ефективною формою посилення міжнародної проєктно-грантової діяльності в підрозділах.
Як результат міжнародної проєктно-грантової діяльності – у рази збільшилася кількість проєктних пропозицій. Так, ННММІ, ФЛ, ННІЕЕ вже подали три проєктні пропозиції до конкурсів Програми "Горизонт Європа". Уперше кафедри розмістили на порталі Єврокомісії 35 проєктних пропозицій. Також уперше вчені КПІ отримали від закордонних партнерів 24 запрошення увійти до міжнародних консорціумів. І знову вперше – близько 40% проєктних пропозицій вчених КПІ про спільну підготовку проєктів отримали згоду від потенційних партнерів з 19 країн.
Важливою характеристикою інтернаціоналізації університету є міжнародні проєкти в освітній сфері. У 2021 р. в КПІ виконувалися 142 міжнародні проєкти освітнього спрямування, 12 із них базуються на міжнародних інтеграційних процесах. Це 2 проєкти ЄС, ERASMUS+ (ФСП, ФММ), 2 проєкти USAID, США (ННІЕЕ, ІПО), 6 проєктів CRDF, США (ННФТІ, ННІМЗ), 2 проєкти EURASIA, Норвегія (ХТФ, ННММІ, ФММ). Відповідно, за науковим напрямом у КПІ виконувались 73 проєкти. З них 4 проєкти – за програмою "Horizon 2020" (ННІМЗ, ННІЕЕ, ФЕЛ, ФІОТ), 2 проєкти програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" (ФПМ, ННІМЗ), 8 – білатеральних (ННІМЗ, ХТФ, ФЕА). Також продовжено серію вже традиційних конференцій з представництвом Польської академії наук у Києві. Додам, що на сьогодні у нас реалізуються ще й 62 проєкти міжнародної студентської мобільності.
Про рівень інтернаціоналізації університету свідчить і кількість іноземних громадян, які тут навчаються. У КПІ їх на 18% більше, ніж до пандемії. Зауважу, що більше половини з них навчається англійською. Отже, за освітнім напрямом процеси інтернаціоналізації поглиблюються. І за євроінтеграційними напрямами – формування європейської зони вищої освіти і європейського дослідницького простору – теж маємо певну позитивну динаміку.
Певна річ, ДМС налагодив тісну й успішну взаємодію з департаментами і підрозділами. Було проведено 113 міжнародних заходів, з них 39 конференцій (37 онлайн). Нас відвідали більше 250 фахівців у складі 74 іноземних делегацій з 24 країн світу. Укладено Угоди з 28 університетами з 13 країн. У переговорах із послами дев'яти країн – Китаю, Аргентини, Франції, Узбекистану, Ірану, Чорногорії, Афганістану, Ізраїлю, Японії – досягнуто нових домовленостей, а підрозділи отримали важливі практичні результати.
Завдяки активним міжнародним контактам підрозділи КПІ отримали з-за кордону: обладнання, програмні продукти, благодійні матеріальні цінності та кошти – ННІАТЕ, ФЕЛ, ННІАТ, ННІМЗ, ФМФ; узяли участь у міжнародних проєктах – ННІМЗ, ННІАТЕ, ФЕЛ, ННВПІ, ХТФ; отримали значні обсяги фінансування – ФЕЛ, ННФТІ, ННІМЗ, ННІАТЕ, ННІПСА; здобули найбільше індивідуальних грантів – ННВПІ, ФЕЛ, ННІАТЕ, ННММІ, ФЛ. Таж за позитивними здобутками у міжнародній діяльності попереду ННІМЗ, ННІАТЕ, ФЕЛ, ННФТІ, ННММІ.
Відповідно, за даними роботи університету формується комплексна оцінка КПІ у світових рейтингах університетів. На сьогодні зниження позицій останніх років у глобальному рейтингу QS призупинено. Ми усталено входимо до першої тисячі, що дає максимальний коефіцієнт від внеску міжнародної діяльності при формульному розрахунку фінансування. Два роки поспіль підвищуються позиції в регіональному рейтингу EECA QS (для країн Європи, що розвиваються, та Центральної Азії). Але на сьогодні ці позиції – невисокі. Промовистою є інтегрована оцінка: загальний рівень КПІ – 16,2% від лідера – Массачусетського інституту технологій (МІТ).
Власне, позитивні результати переходу на нову систему управління університетом на основі цільових показників ми відчуємо вже в рейтингах, що будуть оголошені у 2022 році. Впевнений: позитивні зрушення – будуть! Для КПІ реально ставити завдання увійти до переліку 500 кращих університетів за рейтингом QS і до першої тисячі за рейтингом THE.
Хочу навести окремі приклади того, що дала міжнародна співпраця для навчального процесу. Передусім це Центр технічної освіти в сфері 5G телекомунікацій, що створюється в Навчально-науковому інституті телекомунікаційних систем. На ФЕЛ навчально-наукова лабораторія дуальної освіти постане завдяки компанії AjaxSystem. Всесвітньо відомий синхротронний центр Японії безкоштовно передав ННІМЗ дослідницьке обладнання на 1,311 млн грн. Для Академії "Хуавей Україна" в КПІ передано обладнання на суму 122,7 тис. грн. Також створюється освітньо-науковий центр із компанією "Сіменс". А ще устатковуються дві навчальні лабораторії в теплоенергетиків за проєктами міжнародної технічної допомоги зі США й Ізраїлю. Є приклади такої співпраці й з іншими країнами.
Водночас збільшується і частка надходжень від освітніх послуг, наданих іноземним громадянам, та за їх проживання. Нині це 1,75 млн дол. (48 млн 642 тис. грн). І щоб збільшити обсяги надходжень від цього виду діяльності, запроваджено концепцію роботи з набору іноземних громадян на навчання в КПІ на основі формування іміджу КПІ як привабливого у світі саме через послуги в освітній сфері. Розпочато і реалізацію глибинної ідеї нової системи: виводити освітні програми КПІ на висококонкурентні міжнародні ринки – як, наприклад, це закладено в пілотному проєкті з Міністерством інноваційного розвитку Узбекистану. Відповідно, ми переходимо до вимог підтверджувати затребуваність англомовних освітніх програм кафедр на основі аналізу кон'юнктури спеціальностей на міжнародних ринках освітніх послуг (хто на ринках освітніх послуг потребує фахівців, підготовлених у КПІ за тими чи іншими освітніми програмами).
Вважаю важливим відзначити, що саме протягом 2021 року ще більш акцентовано, ніж у минулі роки, через міжнародну сферу проявилися свідчення виходу КПІ на лідерські позиції в Україні та, певною мірою, і в міжнародному вимірі. Так, стратегічного значення для КПІ і для держави набуває започаткований у 2021 році проєкт створення навчально-науково-практичного центру на базі Навчально-наукового інституту аерокосмічних технологій – за угодою з турецькою компанією "Baykar Makina" – відомим у світі виробником ударних безпілотників. Водночас уперше за 120 років своєї історії КПІ створив за кордоном (у Китаї) юридичну особу – Інститут прикладних технологій "Київська політехніка" (м. Чунцін). За оцінкою китайської сторони, створення Інституту має проривний характер для розвитку всієї системи науково-технологічного співробітництва України й Китаю. До того ж за підтримки Національної космічної адміністрації Китаю та за безпосередньою участю КПІ створюється міжнародна відкрита платформа співпраці України й Китаю у сфері космічних досліджень. Ще один приклад: за підтримки Бізнес-асоціації Японії й офісу JICA в Україні розвивається співпраця Японії й України у високотехнологічній та інноваційній сфері саме через можливості Українсько-Японського центру і Наукового парку "Київська політехніка". Не можна не згадати, що з фондом цивільних досліджень CRDF, США, досягнуто домовленостей про співпрацю у сфері кібербезпеки та сонячної енергетики.
Хочу зупинитися на інших важливих проєктах, що виконувалися в КПІ.
– Завершено п'ятирічний проєкт UNIDO, яким було запущено в Україні діяльність Центру більш чистого виробництва, що відіграло велику позитивну роль у переорієнтуванні промисловості України – і багатьох освітніх програм підготовки кадрів для промисловості – на шляхи енерго-, теплозбереження й екологічної безпеки.
– Підсумовуючи результати п'ятирічного проєкту міжнародної технічної допомоги JICA з підтримки в Україні діяльності Українсько-Японського центру, у спільній заяві Прем'єр-міністра Японії і Президента України було підкреслено: "… Українсько-Японський центр Київського політехнічного інституту має залишатися важливим елементом двосторонньої співпраці у сферах науки і техніки, заохочення інвестицій, вивчення японської мови, взаємозбагачення культур, підвищення рівня взаєморозуміння".
– КПІ реалізує власну космічну програму. У 2014 та 2017 рр. відбулися запуски наносупутників, розроблених і створених у КПІ, – PolyITAN-1 і PolyITAN-2. Успішно здійснено міжнародний проєкт "Посадка космічного апарата на астероїд Рюгу".
– На сьогодні КПІ – єдиний університет, який представляє Україну в UNAI – United Nations Academic Impact – ініціативі ООН, спрямованій на посилення ролі світової університетської спільноти в процесах формування політики сталого розвтку на національному і регіональному рівнях.
– Також КПІ представляє Україну в UNICA (Асоціації 53 університетів столиць країн Європи).
– А ще КПІ очолює Національний офіс BSUN (Асоціації університетів країн Причорномор'я) в Україні.
– При цьому КПІ співпрацює з багатьма відомими у світі транснаціональними компаніями – "Боїнг", "Прогрестех", "Самсунг", "Рігаку" та ін., має у своєму складі понад 70 спільних із міжнародними організаціями і компаніями навчально-наукових структур.
– Крім того, цикл робіт учених Світового центру даних висунуто Національним номінаційним комітетом України на здобуття Премії Нобелівського фонду сталого розвитку.
Як бачимо, уже накопичено достатній потенціал досвіду і навичок, щоби виводити КПІ на нові лідерські позиції в Україні і – за низкою аспектів – у світі. Можна сказати, що і в міжнародній сфері університетом накопичено спроможності для досягнення нових помітних результатів.
Тож спираючись на платформу досвіду минулих досягнень, у тому числі і досягнень 2021 року, можна визначити нові завдання високого рівня в плані підготовки до 125-річчя КПІ, які можуть бути досягнуті саме через міжнародну сферу .
Думаючи про нові завдання, дозвольте на перше місце поставити нову якість роботи з дипломатичними представництвами зарубіжних країн в Україні і України за кордоном. Треба перейти до системних дій з країнами, взаємодію з якими КПІ вбачає інвестиційно привабливою для університету, і визначити пріоритети. У цьому системна робота з дипломатичними представництвами буде відігравати особливо важливу роль.
Також будемо планувати поглиблення співпраці з авторитетними міжнародними організаціями: ПРООН, ЮНЕСКО, UNIDO, ВОІВ, ВООЗ та ін. На цій основі може бути піднятий новий пласт можливостей для КПІ, а саме: заведення до університету й до України масштабних проєктів, у т.ч. міждисциплінарного і системоутворюючого характеру, яким, наприклад, був п'ятирічний проєкт UNIDO із впровадження в індустрію України ідеології більш чистих виробництв. Ставимо завдання, щоб таких проєктів було якнайбільше. Вони стануть акселераторами виходу КПІ на нові, посилено лідерські позиції, дозволять досягти й інших позитивних змін для університетських структур і підрозділів.
Які ж наші подальші дії? Передусім для досягнення – через міжнародну діяльність – нових цілей потрібно переформатувати організаційну структуру ДМС. Доцільним виглядає створення відділу роботи з дипломатичними представництвами.
А в організації роботи потрібен перехід від традиційного принципу "за напрямами", що складалися роками, до сучасного – за принципами організації управління через цільові показники ("kpi"), коли критерієм ефективності є досягнення запланованого результату, а не процес руху до нього. Також склад департаменту має бути посилено кадрами, які професійно володіють методами дипломатичної діяльності. При цьому варто спиратися на молодих лідерів, хто уже вихований на принципах європейської ментальності, володіє англійською і комп'ютерними технологіями, навичками демократичних перетворень і сучасних методів управління.
У своїй роботі маємо орієнтуватися і на "підказки-індикатори" від світових рейтингів університетів.
– Звісно, потрібно збільшувати кількість освітніх програм, що мають міжнародну акредитацію (на сьогодні у нас тільки одна така програма).
– У міжнародному науковому просторі мають проявити себе лідери наукових шкіл КПІ, адже протягом 2016-2020 років із 72 паспортизованих у 2016 році наукових шкіл університету лише 14,7% вигравали проєкти програм "Горизонт", ERASMUS+ , програм НАТО.
– КПІ повинен посилити параметри інтернаціоналізації, зокрема кількість публікацій, де у складі авторів є хоча б один іноземний вчений. Це означатиме, що КПІ як дослідницький університет має стати міжнародним.
– Потребує покращення цитованість праць наших учених. Це буде означати, що наукові школи КПІ визнають у світі. На сьогодні близько 40% вчених КПІ не мають публікацій у наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Це – величезний резерв для посилення публікаційної активності.
Крім названих, можуть бути запропоновані й інші індикатори як критерії ефективності нашої діяльності в період підготовки до відзначення 125-річчя КПІ. Але важливо, що все це сприятиме посиленню позитивного іміджу й авторитету КПІ як національного, дослідницького, інтернаціонального університету лідерського типу.
Звичайно, факти, наведені в доповіді, не вичерпують усіх нагальних завдань, які стоять перед департаментом міжнародного співробітництва. Разом з усім колективом Київської політехніки ми прагнемо гідно прийти до 125-річчя університету, тож реальна панорама міжнародних подій обширніша й різноманітніша. А зараз, користуючись нагодою, дозвольте висловити вдячність усім, хто активно працював задля розвитку міжнародної співпраці і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ ім. Ігоря Сікорського і нашої держави.
