Академік НАН України Ярослав Степанович Яцків отримав відзнаки почесного доктора КПІ імені Ігоря Сікорського.
Диплом, мантію, бонет і знак почесного доктора йому вручили на урочистому засіданні Вченої ради КПІ, яке відбулося 23 грудня. Участь у засіданні взяли не лише члени Вченої ради, але й представники НАН України, очільники Асоціації випускників КПІ, почесні гості.
Рішення про присвоєння президенту Української астрономічної асоціації, директору Головної обсерваторії НАН України академіку Ярославу Яцківу звання почесного доктора Вчена рада КПІ ухвалила наприкінці червня 2021 року. У ньому члени Вченої ради університету відзначили багаторічну співпрацю Я.С.Яцківа з університетом та його незаперечні заслуги перед спільнотою Київської політехніки в розвитку науково-технічної бази вишу, підготовки науково-педагогічних кадрів і висококваліфікованих фахівців.
Відкриваючи засідання, ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський розповів учасникам зборів про життєвий шлях і наукові здобутки Ярослава Яцківа.
Він народився в 1940 році на Івано-Франківщині, закінчив Львівський політехнічний інститут і аспірантуру Головної астрономічної обсерваторії НАН України (у ті часи ще АН УРСР), деякий час працював астрономом-спостерігачем у Полтавській гравіметричній обсерваторії АН УРСР. Весь його шлях у науці був пов’язаний з космічною геодинамікою та фундаментальною астрометрією. В 1975 році Ярослав Яцків став директором Головної астрономічної обсерваторії. Посаду цю обіймає й дотепер. У 1976 році став доктором фізико-математичних наук, від 1985 року він – академік НАН України з 1998 року – член Президії Академії. Як член Президії є головою її Науково-видавничої ради, заступником Ради з космічних досліджень. А ще – організатором і директором Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.
У 1994 році за участі академіка Яцківа було створено науково-практичний журнал «Космічна наука і технологія». Крім того, він заснував журнал «Кінематика і фізика небесних тіл», науково-популярний часопис «Світогляд», є також членом редколегії науково-практичного журналу «Наука та Інновації».
Наукова громадськість України з глибокою повагою ставиться і до діяльності Ярослава Яцківа на посаді першого заступника Міністра науки і освіти України впродовж 2000 - 2001 років – в міністерстві він відповідав саме за науковий напрям.
За розробку теорії координатних систем геодинамічних і космічних досліджень у 1983 році Ярослав Яцків був удостоєний Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. За організацію наземного астрономічного забезпечення проєкту «Вега» в 1986 році отримав Державну премію СРСР у галузі науки і техніки.
Вже за часів незалежної України академік Яцків ініціював створення Української астрономічної асоціації, незмінним президентом якої є і до сьогодні. Варто додати, що за його ініціативою і під його керівництвом ще за радянських часів на піку Терскол у Приельбруссі було збудовано найвисокогірнішу (висота 3200 м над рівнем моря) обсерваторію Європи, яка і нині належить НАН України. А в 1992 році саме академік Яцків ініціював створення Національного космічного агентства України.
У 2000 році за розробку теорії нутації вісі обертання Землі Ярослав Степанович Яцків отримав премію Євросоюзу імені Рене Декарта. Він є єдиним лауреатом цієї премії серед учених України. Його наукові праці стосуються проблем фундаментальної астрометрії, космічної гео- та планетодинаміки. Розвинув математичні методи аналізу астрономічних спостережень. Визначив параметри вільної нутації Землі.
«Багатогранною є і громадська діяльність академіка НАН України Ярослава Яцківа, – нагадав Михайло Згуровський. – Він є іноземним членом Польської Академії наук, академіком Міжнародної академії астронавтики, президентом Міжнародної асоціації україністів, головою Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при Національній академії наук України, членом Конгресу української інтелігенції, Української Всесвітньої координаційної ради, членом Ради конкурентоспроможності України, працює в багатьох інших наукових організаціях».
Утім, як зауважив на початку виступу ректор, це лише частина того, що можна розповісти про Ярослава Степановича, бо дати повну інформацію про його наукову і громадську діяльність за час, передбачений регламентом будь-яких зборів, було б просто неможливо.
Після урочистої церемонії новий почесний доктор КПІ виступив перед її учасниками з номінаційною промовою. Присвятив він її космічним дослідженням і окремим проєктам, участь у яких беруть вітчизняні науковці, в тому числі й співробітники очолюваної ним Головної астрономічної обсерваторії НАН України, а також сучасному станові науки в Україні. Серед іншого зупинився на двох проєктах, що їх реалізують українські науковці за його безпосередньої участі, – «Inosat-Micro» та «AEROSOL-UA» (втім, щоб розповісти про них, потрібна окрема публікація) та деяких інших програмах, у яких задіяні вітчизняні дослідники. При цьому, звісно, він не забув згадати і про космічну програму КПІ та серію університетських наносупутників «PolyITAN». А наприкінці свого виступу подарував університету повний комплект журналу «Наука та Інновації» за кілька останніх років.
«Очільники КПІ оказали мені честь, що я тепер маю право називатися КПІшником, – сказав Ярослав Яцків, спілкуючись з представниками університетської преси, і знов загадав про космічну програму КПІ. – Я дуже високо оцінив космічну програму КПІ. Не тільки її наукову складову, але й те, що вона спонукає людей думати. Думати над майбутнім і залучати студентів та молодих науковців до пізнання великого Всесвіту, який людство крок за кроком пізнає. А там ще дуже багато загадок. І це найбільше, що може зацікавити молоду людину. Великої зарплати в науці не заробиш, але тут ти можеш самореалізуватися. Ти можеш мати задоволення від того нового результату, який ти отримаєш, і який отримає визнання в світі…».