30 серпня, напередодні нового навчального року, відбулася сесія професорсько-викладацького складу КПІ ім. Ігоря Сікорського. Проходила вона в режимі онлайн, причому доступ до участі в ній викладачі університету отримували через свої кабінети в "Електронному  кампусі". Окрім того, хід її транслювався в Інтернеті. Участь у ній взяли 1867 викладачів – значно більше, ніж у попередні роки, коли такі сесії проводилися у великому залі ЦКМ. З великою доповіддю, присвяченою підсумкам минулого навчального року і планам на майбутній, виступив перед учасниками ректор академік НАН України Михайло Згуровський. Пропонуємо читачам повний її текст.

Доповідь ректора М.З. Згуровського на сесії професорсько-викладацького складу

КПІ ім. Ігоря Сікорського 30 серпня 2021 р.

 

Вельмишановні викладачі, науковці, співробітники!

Дозвольте привітати вас із тридцятирічним ювілеєм незалежності України та сто двадцять третьою річницею від дня заснування Київського політехнічного інституту.

За умов руйнівного впливу пандемії COVID-19 на життєдіяльність усіх ланок суспільства, зовнішньополітичної нестабільності, КПІ продовжував успішно виконувати свої статутні завдання. Задля уникнення спалахів захворювання і забезпечення неперервності освітньо-наукового процесу нам довелося запроваджувати дистанційну та змішану форми навчання, проводити комплексні протиепідемічні заходи, організовувати щеплення студентів і співробітників університету.

За цих умов наша робота набула більшої гнучкості та розвитку у напрямку цифровізації та інформатизації. Викладачі набули нових компетентностей у вирішенні проблем, пов'язаних із дистанційними технологіями роботи, які будуть корисними і після завершення пандемії. Комунікації в режимі онлайн стали буденністю, і в окремих випадках виявили більшу ефективність порівняно з традиційними формами.

Пандемія коронавірусу суттєво змінила дисбаланс між системою підготовки кадрів, виробничою сферою та ринком праці. Згідно з минулорічним звітом Всесвітнього економічного форуму в Давосі, використання дистанційних технологій і автоматизація операцій до 2025 року призведуть до втрати 85 мільйонів традиційних робочих місць. Водночас може з'явитися 97 мільйонів нових видів роботи, пов'язаних з машинами й алгоритмами.

Уже сьогодні, реагуючи на ці зміни, частина високотехнологічних підприємств започатковує власні навчальні програми. Такі гіганти української промисловості, як ДТЕК, Метінвест, АрселорМіттал створили в своїх структурах корпоративні університети.

КПІ має сприймати ці процеси як виклик для пришвидшення перетворень. Невідкладними завданнями для університету є поглиблення взаємодії з роботодавцями, залучення представників бізнесу до освітнього процесу, створення можливостей для підвищення кваліфікації викладачів на базі підприємств, реалізації програм дуального навчання, спільних дослідницьких та інноваційних проєктів.

Маючи позитивні приклади започаткування системної співпраці з компаніями Метінвест, ДТЕК, Енергоатом, Siemens, Прогрестех, Huawei, Samsung та іншими, на загал цей напрям роботи ми поки що не можемо вважати успішним для більшості випускових кафедр. А це важливо також з огляду на критеріальні вимоги НАЗЯВО щодо необхідності співпраці з роботодавцями при акредитації освітніх програм. Окрім того, з наступного року МОН почне застосовувати показники працевлаштування випускників за відповідними галузями знань і спеціальностями для визначення держзамовлення університетам.

Значна увага приділялася приведенню системи управління КПІ у відповідність до вимог сучасності. Була практично оновлена нормативна база освітньо-наукової діяльності. За зразком моделі університету, в підрозділах починають розмежовуватися повноваження декана/директора та голови вченої ради. Цей досвід протягом двох останніх років довів ефективність під час підготовки і напрацювання управлінських рішень.

Одним із нових інструментів управління в КПІ стало запровадження системи профілів навчально-наукових підрозділів, які відображають найбільш значущі сторони їх діяльності. Звичайно, методика обрахунку профілів буде й надалі вдосконалюватися, але вже сьогодні можемо констатувати, що маємо прозору систему об'єктивного оцінювання діяльності підрозділів та їх керівників.

Важливим завданням університету є поглиблення процесів інформатизації усіх видів його діяльності. Так, на базі "Електронного кампусу" автоматизовано більшість складових освітнього процесу, включаючи дистанційну роботу, вибір студентами навчальних дисциплін і багато інших функцій. Триває наповнення платформи "Сікорський" новими курсами. Вона підсилена потужними серверами та мережевими сховищами, що забезпечує доступ до 9 тисяч онлайн-курсів 10 тисячам користувачів одночасно. Продовжується запровадження автоматизованих систем електронного документообігу і кадрового обліку.

Шановні колеги! Важливою складовою нашої роботи стала система внутрішнього самоаналізу кафедр та освітніх програм. Вона дозволяє визначити їх відповідність сучасним вимогам праці, ліцензійним умовам та вимогам акредитації НАЗЯВО. Протягом минулого навчального року було проведено перший етап внутрішньої акредитації кафедр університету, 302 освітніх програм за 46 спеціальностями. За результатами цієї роботи було реорганізовано 16 кафедр, об'єднано 90 освітніх програм, і на їх основі створено 41 програму першого та другого рівнів вищої освіти.

Акредитувавши через НАЗЯВО у 2020/21 навчальному році перші 35 освітніх програм (20 – доктора філософії і 15 бакалаврських), в наступному навчальному році ми маємо акредитувати понад 40 освітніх програм, а в 2022/23 році їх кількість складатиме близько 180. Це складний виклик для університету як в організаційному відношенні, так і з огляду на велике навантаження на бюджет КПІ.

Загалом, майже всі зовнішні експерти позитивно оцінюють нормативну базу університету, наявність "Електронного кампусу", систему соціологічних опитувань студентів, викладачів і роботодавців, систему внутрішнього забезпечення якості освіти. Разом із тим, експерти звертають особливу увагу на необхідність посилення міжнародної компоненти діяльності в межах освітніх програм, реалізації принципу "навчання через дослідження", стан навчально-лабораторної бази, взаємодію з ринком праці.

Поряд з акредитацією актуальним залишається питання неухильного виконання ліцензійних умов. Уперше в минулому навчальному році відбулося переоформлення ліцензії КПІ на провадження освітньої діяльності за новими правилами. Було здійснено перерозподіл ліцензійних обсягів між спеціальностями та освітніми програмами.

Шановні колеги! Одним із найважливіших напрямів нашої роботи є підвищення якості науково-педагогічного складу. На постійній основі ми продовжували перепідготовку і підвищення кваліфікації викладачів та вдосконалення системи конкурсного обрання керівників навчально-наукових підрозділів.

Протягом минулого навчального року 591 викладач пройшов підвищення кваліфікації, серед них 22 стажувалися у провідних установах НАН України, а 65 мали закордонне стажування.

Серед головних критеріїв конкурсного обрання керівників підрозділів є наявність наукової тематики, підготовка здобувачів за третім рівнем вищої освіти, наявність наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus, Web of Science та інші.

Здійснено суттєві кроки щодо омолодження керівного складу навчально-наукових підрозділів. Так, за останній рік середній вік завідувачів кафедр зменшився з 70 до 49 років.

Важливим елементом внутрішньої системи забезпечення якості освіти стало продовження рейтингування науково-педагогічних працівників. Нині воно здійснюється в системі "Електронний кампус" у спеціально створеному модулі "Рейтинг викладачів".

Новим викликом для нас буде оптимізація освітніх програм магістерського рівня, а саме їх концептуальне переопрацювання відповідно до сучасних тенденцій розвитку науки і техніки, запитів роботодавців. На часі започаткування міждисциплінарних освітньо-наукових програм другого рівня, які потребують інтеграції декількох спеціальностей і галузей знань.

Маємо продовжити розробку сертифікатних програм, які дозволяють студентам отримати спеціалізовані знання при реалізації вибору дисциплін. Загалом протягом минулого навчального року було затверджено 29 сертифікатних програм. Значна кількість кафедр уже заявила про свої наміри їх започатковувати у взаємодії з роботодавцями.

Процес глибшої інтеграції КПІ до європейського освітнього простору потребує покращення англомовної підготовки студентів і науково-педагогічних працівників. Враховуючи нагальність проблеми, було створено комісію Методичної ради КПІ з англомовного навчання здобувачів вищої освіти.

Усе більшої актуальності набуває дуальна форма навчання. На сьогодні вона успішно реалізується з провідними вітчизняними та зарубіжними підприємствами, зокрема НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "ДТЕК-мережі", ДП "Антонов", КБ "Південне", компаніями "Метінвест Холдинг", Samsung, "Сіменс Україна" тощо. Ця форма роботи забезпечує ґрунтовну фундаментально-природничу підготовку та практичні компетенції, орієнтовані на певне підприємство або галузь.

Цьогоріч була суттєво розширена співпраця КПІ з ДК "Укроборонпром", з яким у 2016 році була започаткована програма стратегічного партнерства. За цей час університет надав підготовку за другим рівнем 154 керівникам підприємств оборонної галузі. У цьому році відкрито програму підвищення кваліфікації працівників конструкторської ланки підприємств оборонного концерну. В навчанні взяли участь 45 слухачів з 23 підприємств "Укроборонпрому". Наступним кроком має бути започаткування магістерської програми для концерну, спрямованої на підготовку фахівців у галузі системної інженерії.

Шановні колеги! Результати вступної кампанії є суттєвим індикатором ефективності діяльності університету і всіх його підрозділів. Протягом останніх п'яти років показники вступу до КПІ неухильно зростають.

У цьому році абітурієнти подали 54,5 тисячі заяв. Це на 17% більше, ніж торік. За підсумками вступної кампанії КПІ став лідером в Україні за загальною кількістю рекомендованих абітурієнтів для зарахування на бюджетні місця (4111 осіб).

Середній конкурс за заявами у цьому році на бакалаврат склав 10,4 заяви на одне місце, в магістратуру – 3,79.

За результатами вступної кампанії на перший курс зараховано 5850 студентів, що на 8,5% перевищує показник минулого року. До магістратури зараховано 2182 студенти. Це на 6,7% перевищує минулорічний прийом. Кількість студентів контрактної форми навчання у цьому році склала 2138 осіб, що на 5,3% перевищує показник минулого року.

Підвищенню якості вступників до КПІ сприяє система доуніверситетської підготовки та профорієнтаційна робота. Традиційно велику зацікавленість серед абітурієнтів викликають високоякісні програми доуніверситетського навчання, дні відкритих дверей, фестивалі ТехноАрт, АбітФест, онлайн-хакатони та інші заходи. Важливою є активна інформаційна політика через інтернет-сайти і соціальні мережі, які стали головним джерелом інформації про університет для абітурієнтів та їхніх батьків.

Наближаючись до 125-річного ювілею, КПІ започаткував систему стратегічного перспективного планування, яка ґрунтується на створенні спеціального фонду розвитку КПІ. Ця робота спрямована на планомірне, поступальне вирішення нагальних проблем університету в освітньо-науковій сфері, на розвиток його інфраструктури, на соціальне забезпечення працівників і здобувачів вищої освіти.

Оновлення матеріально-технічної бази освітньо-наукового процесу має вирішуватися як за рахунок започаткованого фонду розвитку, так і на основі тісної співпраці КПІ зі стратегічними партнерами. Наприклад, НАЕК "Енергоатом" у 2021 році забезпечив оснащення теплоенергетичного факультету спеціалізованим комп'ютерним класом, а Міністерство енергетики США та Аргонська національна лабораторія цієї країни надали університету аналітичний тренажер для моделювання роботи реакторної установки типу ВВР.

У межах співпраці з "Сіменс Україна" передбачено передачу нового високотехнологічного обладнання на факультет електроенерготехніки та автоматики. На базі ФІОТ створюється ІТ-екосистема, яка складатиметься з хабу, роботодрому та смарт-парку, де студенти спільно з представниками ІТ-компаній та викладачами зможуть розробляти власні стартап-проєкти.

Шановні колеги! Навчально-виховна робота КПІ охоплює всі фази навчання – від вступу до університету і до випуску та працевлаштування.

Моніторинг якості підготовки студентів свідчить, що вимушена дистанційна форма навчання протягом останніх півтора року почала впливати на поступове зменшення відсотка відмінників і тих, хто отримує бали в діапазоні 75-100, та на зниження відсотка студентів, які вчасно склали сесію порівняно з минулим роком, з 76% до 71%. Кількість відрахованих студентів за результатами семестрового контролю зросла до 5% проти 2% у минулому році.

Враховуючи ці виклики, була активізована робота кураторів академічних груп, зокрема кураторів 1-го курсу, завдяки чому вдалося належним чином організувати навчання в дистанційному режимі. Наразі вже призначено кураторів на наступний навчальний рік, що дозволить забезпечити швидшу адаптацію нового поповнення.

Підвищенню якості навчання в КПІ сприяє робота понад 100 наукових, інженерних та соціогуманітарних гуртків, різноманітні конкурси і олімпіади. В минулому навчальному році університетом було проведено 26 студентських олімпіад, з них 15 інженерно-технічного спрямування, 8 – соціогуманітарного і 3 – природничого.

Традиційно в липні цього року була проведена П'ятнадцята міжнародна відкрита студентська олімпіада з програмування "KPI-OPEN". У ній взяли участь 90 команд із семи країн світу.

Високу якість навчання в КПІ підтверджують здобутки наших студентів на міжнародному рівні. Так, команда Інституту спецзв'язку та захисту інформації стала переможницею хакатону NATO в категорії інформаційного менеджменту. Студент РТФ Іван Загорульков на Сьомому міжнародному конкурсі молодих винахідників в Малайзії виборов золоту медаль і приз за найкращу екологічну інновацію.

Досягнення наших студентів у навчанні та громадській діяльності відзначені сімома стипендіями Президента України, 5 стипендіями Верховної Ради, 5 стипендіями Кабінету Міністрів України, 2 стипендіями імені Ігоря Курчатова та великою кількістю стипендій партнерських компаній, таких як "Енергоатом", "Мелексіс-Україна" та інших.

Одним із ключових завдань виховної роботи в КПІ стало формування культури академічної доброчесності. Серед основних заходів – започаткування курсу підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників, внесення дисципліни "Академічна доброчесність" до загальноуніверситетського каталогу вибіркових дисциплін, проведення відкритого діалогу "Доброчесність: цінності в щоденних вчинках" та інші.

Протягом минулого року вдосконалено систему фізичного виховання шляхом введення вибірковості дисциплін та видів занять різними видами спорту.

Важливим завданням університету стала кампанія з вакцинації студентів і співробітників КПІ. Всього щепилися близько 80% науково-педагогічних працівників і 45% співробітників університету. Наразі активно проводиться щеплення студентів.

Традиційні для КПІ Ярмарки вакансій були проведені в листопаді минулого та квітні поточного року.

Попри пандемію, не знизилась академічна мобільність наших студентів і викладачів на міжнародному і національному рівнях. Протягом минулого року укладено 22 угоди (19 міжнародних за програмою Еrasmus+ та 3 національних). Від КПІ участь у програмах мобільності взяли 179 учасників (58 студентів і аспірантів та 121 викладач). Своєю чергою, наш університет відвідали 28 учасників (15 студентів і 13 науково-педагогічних працівників).

Пандемія актуалізувала потребу у психологічній підтримці учасників освітнього процесу. Студентська соціальна служба регулярно організовувала вебінари, індивідуальні онлайн-консультації психологів, літературно-музичні вечори та інші заходи.

Шановні колеги! Науково-інноваційна робота набуває все більшої ваги для КПІ як для дослідницького університету. У цій моделі одним із найважливіших завдань є формування якісно нового освітньо-наукового середовища, в якому новітні наукові знання, передові технології ставали б невід'ємною складовою освітнього процесу.

У березні цього року КПІ пройшов державну атестацію за чотирма напрямами: технічні науки, біологія та охорона здоров'я, математичні та природничі науки, суспільні науки. Також наш університет було включено до реєстру установ, яким надається підтримка держави терміном на 3 роки.

Фінансування науки КПІ проводилося із загального та спеціального фондів. У минулому році виконувалось 68 науково-дослідних робіт загальним обсягом 84 млн грн. Лідерами стали ІМЗ, ТЕФ, ІТС та Інститут передових оборонних технологій. Співвідношення фінансування за рахунок спецфонду до загального фонду склало 50%.

Головними джерелами надходжень від наукової діяльності університету є фінансування по лінії МОН, госпдоговірні роботи, наукові послуги, державне замовлення та гранти НФДУ.

У перших двох конкурсах Національного фонду досліджень науковці КПІ вибороли 10 грантів з третім за обсягами фінансування результатом в Україні. В новому конкурсі "Наука для безпеки і сталого розвитку України" університетом подано 17 заявок, результати розгляду яких очікуються в грудні цього року.

Для реалізації стратегії розвитку університету було здійснено інвентаризацію наукових шкіл КПІ, в рамках яких нині функціонує 272 наукові групи. Їх учасники не тільки ведуть дослідницьку діяльність, але й залучаються до освітнього процесу як гаранти освітніх програм.

Одним із пріоритетних напрямів роботи науковців КПІ став активний розвиток університетської Космічної програми, частина проєктів якої увійшли до Державної космічної програми України. Сьогодні ведеться активна робота зі створення серії новітніх мікро- та наносупутників, інших космічних технологій цивільного і подвійного призначення.

Університет активно працює за напрямом розбудови цифрової країни. Створений в КПІ Центр 4.0 зареєстровано як перший український цифровий хаб на смарт-платформі Європейської комісії. Нещодавно університет здобув перемогу за програмою Євросоюзу "Horizon 2020" у грантовому проєкті, який спрямований на підтримку цифрових інноваційних хабів.

Особлива увага приділялася підготовці наукових кадрів. У минулому році працівники КПІ захистили 19 докторських та 54 PhD і кандидатських дисертацій. Серед лідерів по загальній кількості захистів – ФЕЛ, ПБФ, ФЛ.

Знаковим не тільки для нашого університету, але й для України стало проведення Х ювілейного Фестивалю інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2021", у якому взяли участь представники 23 країн світу. В рамках фестивалю Мінстратегпромом було проведено Міжнародний оборонний інвестиційний форум.

Учасники представили 320 інноваційних проєктів. До фіналу увійшло 125, четверта частина з яких були відібрані інвесторами для подальшого впровадження.

Одним із ключових завдань КПІ стала підготовка за третім рівнем вищої освіти. Цього року ми очікуємо на збереження позитивної тенденції з огляду на кількість поданих заяв до аспірантури, яких нині 296 порівняно з 249 у минулому році.

Шановні колеги! Вкрай важливим виміром науково-освітньої діяльності університету є публікаційна активність у виданнях, що індексуються в наукометричних базах, передусім у Scopus та Web of Science. Мотивуючи цю роботу, КПІ започаткував преміювання науковців за високу публікаційну активність.

З метою активізації наукової діяльності в університеті традиційно проводиться конкурс "Молодий викладач-дослідник". Як і в попередні роки, цього року 35 переможців отримуватимуть 20% надбавки до заробітної плати.

Протягом року продовжувалася робота у сфері захисту інтелектуальної власності в частині відбору винаходів, супроводу їх оформлення, підтримки і комерціалізації. Створена електронна база патентів КПІ включає актуальну інформацію про 350 ОПІВ. Відкрито спільний з Мінекономіки Центр підтримки технологій та інновацій під егідою Всесвітньої організації з інтелектуальної власності.

Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка здійснювала повноцінне інформаційне забезпечення студентів і співробітників. Запровадила сервіс "Книга поштою"; організувала віддалений доступ до відкритих ресурсів; здійснювала інформаційний моніторинг публікаційної активності працівників КПІ; підтримувала відкритий електронний архів наукових та освітніх матеріалів, який містить близько 38 тис. документів. У минулому навчальному році бібліотекою проведено понад 400 освітніх заходів, участь у яких взяли близько 15 тис. осіб.

Наукові здобутки наших співробітників традиційно знаходять відзначення на рівні держави. Так, Указом Президента України орденом "За заслуги" III ступеня нагороджено Володимира Володимировича Ваніна; Олегу Анатолійовичу Гавришу і Леоніду Дмитровичу Писаренку присвоєно звання "Заслужений працівник освіти України". Доцент кафедри інформаційної безпеки Олексій Барановський "за особистий внесок у справу гарантування національної безпеки України, професіоналізм" отримав медаль "Захисник України".

Дійсним членом НАН України по відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства став Петро Іванович Лобода, членом-кореспондентом по відділенню інформатики обрано директора ФТІ Олексія Миколайовича Новікова.

Указом Президента України професору Юрію Миколайовичу Кузнєцову (ММІ) було призначено довічну державну стипендію як видатному діячу науки.

Премії Президента України для молодих вчених присуджено доценту Інні Юріївні Білоус, завідувачеві кафедри Олександру Юрійовичу Галкіну, старшому викладачеві Тетяні Миколаївні Луценко.

Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених призначено 11 нашим молодим колегам.

Шановні друзі! За напрямом міжнародної діяльності вирішувалися завдання інтернаціоналізації КПІ, посилення міжнародної складової в усіх ланках його роботи.

Продовжувалася активна робота з дипломатичними представництвами іноземних держав. Зокрема, відбулися зустрічі з послами Франції, Японії, Китаю, Аргентини, Пакистану, Чорногорії, Узбекистану та іншими.

КПІ розпочав співпрацю з Бізнес-асоціацією Японії в Україні, яка об'єднує понад 20 високотехнологічних японських підприємств.

Під час візиту посла Французької Республіки в Україні Етьєна де Понсена в КПІ було відкрито відділення CampusFrance, до якого запрошуються студенти для участі в програмах академічної мобільності та стипендіальних програмах з Францією.

Розвивається співпраця з університетами Туреччини. В рамках програми Erasmus+ відбувся активний обмін викладачами і науковцями з Університету Думлупінар. За сприяння Посольства Туреччини в КПІ створюється спільний Українсько-Турецький центр.

Розширюється співпраця з КНР в галузі авіаційних і космічних технологій, біотехнологій, кібербезпеки, матеріалознавства. З особливою економічною зоною м. Чунцін створено спільний з КПІ Інститут науково-технічного співробітництва. Створюється Українсько-китайська лабораторія космічних досліджень з Північно-Західним політехнічним університетом Китаю. Компанія "Хуавей Україна" передала "Академії Хуавей в КПІ" сучасне обладнання для наукових і освітніх цілей.

Синхротронний центр Японії "SPring-8" передав унікальне нанотехнологічне обладнання Інституту матеріалознавства і зварювання вартістю 1,3 млн грн.

Починаючи з минулого року запроваджується нова система з набору іноземних громадян на навчання в КПІ. Вона ґрунтується на іміджевому представленні університету у світі, посиленні позицій КПІ у світових університетських рейтингах, врахуванні кількості іноземних студентів у показниках формульного фінансування підрозділів.

Завдяки цим крокам за останній рік кількість іноземних студентів в КПІ зросла з 600 до 713. Однак подальше зростання їх кількості може відбуватися лише за умови, коли кожна кафедра наблизить свої освітні програми до міжнародних стандартів, буде належним чином підтримувати англомовну версію своїх вебресурсів, зможе забезпечити викладання дисциплін англійською мовою.

Інтернаціоналізація КПІ поглиблюється шляхом виконання 41 освітньої програми подвійних дипломів з університетами 11 країн світу та 55 проєктів мобільності за програмою Erasmus+.

За напрямом міжнародної проєктно-грантової діяльності в науковій сфері виконувалось 72 проєкти, з них: три – за програмою НАТО "Наука заради миру і безпеки", 6 – білатеральних, 3 проєкти – за програмою "Horizon 2020". Для підвищення ефективності цієї роботи з боку ДМС підрозділам буде надаватися допомога з підготовки міжнародних проєктно-грантових пропозицій.

Шановні колеги! Господарські служби КПІ забезпечували життєдіяльність усіх ланок університету та соціальну стабільність його колективу в період складної епідеміологічної ситуації.

Утримувався на належному рівні майновий комплекс КПІ, до якого входить понад 80 об'єктів складної інфраструктури, велика прилегла територія. Важливою подією для КПІ стало відкриття нового гуртожитку на 500 місць для аспірантів і наукових магістрантів, розташованого на вулиці Олекси Тихого.

З метою запобігання поширенню COVID-19 в усіх будівлях університету проводилося спеціальне оброблення поверхонь дезінфікуючими засобами.

Продовжувалися роботи з благоустрою території з метою створення комфортних умов для відпочинку працівників, студентів та гостей університету. Так, завершено роботи зі створення скверу Піонерів авіації, в якому встановлено новий експонат  – легендарний літак Ан-2. Вздовж вулиці Борщагівської розпочато висадження нової паркової зони.

Віддаючи данину подвигу Героя України, ліквідатора аварії на ЧАЕС, випускника КПІ Олександра Лелеченка, відбулося відкриття пам'ятника йому біля 20-го корпусу.

Одним із найгостріших питань у сучасних умовах стала проблема пожежної безпеки в корпусах і гуртожитках. На вимогу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, університет виконує значний обсяг робіт, спрямованих на приведення стану застарілих протипожежних засобів у відповідність до нових "Правил пожежної безпеки в Україні".

Значна увага приділялася оздоровленню студентів і працівників університету. На чотирьох базах відпочинку цьогоріч оздоровилося понад 1400 членів нашого колективу. В режимі "бази вихідного дня" в таборах "Політехнік" та "Сосновий" відпочило понад 1,3 тис. працівників і студентів КПІ.

Безпека на території університету є одним з головних пріоритетів нашої діяльності. Спільно з підрозділами Національної поліції здійснювалося регулярне патрулювання, було розширено відеоспостереження в головних робочих зонах території КПІ.

Здійснення ефективного фінансового менеджменту дозволило забезпечити стабільну життєдіяльність університету, вчасність усіх видів виплат. Фонд заробітної плати працівників КПІ, порівняно з попереднім роком, зріс на 11,5%, середньомісячна заробітна плата – на 13%.

Шановні колеги! Минулий навчальний рік був одним із найскладніших за характером викликів. Попри суттєві збурення в українському суспільстві, пов'язані з непередбачуваним поширенням пандемії COVID-19, університетська громада змогла зберегти стабільність і злагодженість своєї роботи, продемонструвати згуртованість та принциповість під час виконання статутних завдань. Долаючи перепони, університету вдалося не тільки забезпечити стабільне функціонування за усіма напрямами діяльності, але й досягти вагомих результатів в освітній, науково-інноваційній та господарській сферах.

Вітаю вас з початком нового навчального року. Бажаю міцного здоров'я, натхнення і успіхів у роботі.

Дякую за увагу!

Дата події