Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко приїхав до КПІ ознайомитися з роботою Ситуаційного центру та спланувати подальшу співпрацю. Разом з Ляшком центр відвідали в. о. гендиректора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Ігор Кузін і вчена секретарка Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України» Наталія Винник.
Ситуаційний центр, що займається управлінням даними, розробленням математичних моделей та інформаційних систем, може бути корисним МОЗ у кількох напрямах. По-перше, у моделюванні політичних рішень у сфері охорони здоров’я (зокрема щодо карантинного режиму). По-друге, ресурси центру стануть у пригоді у формуванні антикризової комунікації (штучний інтелект може зібрати та проаналізувати інформацію про ставлення суспільства, наприклад, до вакцинації, що допоможе міністерству корегувати свою політику).
«Робота по коронавірусній хворобі показала, наскільки ми не залучаємо цінний ресурс, який є у нашій державі. Це дійсно вкрай необхідний інструмент для держави, і він уже довів свою ефективність при реагуванні на коронавірусну хворобу. Сьогодні ми більш детально ознайомилися з його роботою, і МОЗ запропонує КПІ свою модель співпраці. Ми отримаємо підтримку на рівні, в тому числі – фінансову. Ця технологія потрібна нам уже завтра», – стверджує Віктор Ляшко.
Також головний санлікар упевнений, що дані можна застосовувати не лише стосовно інфекційних хвороб, а й моделювати та оцінювати певні рішення щодо інших – менш популярних, проте важливих для здоров’я питань, як-от зменшення використання солі та відмови від трансжирів, щоб подовжити активне здорове життя населення.
Ресурсами центру планують послуговуватися й у розвитку інформаційного фонду громадського здоров’я, який створять протягом поточного року. Фонд міститиме всю інформацію про стан здоров’я населення, стан довкілля тощо. Дані системи зможуть використовувати як суспільство, так і лікарі у своїй практиці.
«На мою думку, такий фонд має застосовувати механізми штучного інтелекту, математичного прогнозування, моделювання. Поєднання ресурсів КПІ разом із держзамовленням на створення фонду – це найголовніше, що потрібно створити в системі громадського здоров’я в цілому. В науковій сфері це не нова практика, однак можливості практичного застосування поки не поширені», – коментує Ігор Кузін.
Наразі адміністрація КПІ чекає від МОЗ на конкретний план дій, виходячи з найгарячіших запитів міністерства. Наступні кроки у співпраці планують втілити найближчим часом.