Нещодавно Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти".

Ініціатором цього законопроєкту став Український національний комітет Міжнародної ради музеїв. А в його основу покладено напрацювання відомих музейників, серед яких – і директорка Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського Наталія Писаревська.

Наталія Володимирівна розповіла кореспонденту "Київського політехніка" про роботу з обґрунтування необхідності прийняття цього Закону та про те, як його норми вплинуть на подальшу діяльність Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського.

– Коли  я і мої колеги з інших музеїв закладів вищої освіти почали працювати над обґрунтуванням необхідності прийняття цього закону, ми окреслили основні наші проблеми: невизначеність статусу музеїв українських вишів, незахищеність прав їх  працівників, незахищеність музейних колекцій таких музеїв. Через колізії в нашому законодавстві університетські музеї були практично нелегальними. Ті ректори, для яких музей  був і є  важливою складовою закладу вищої освіти, залишали його в своїй структурі, не маючи для цього законодавчих підстав. Музеї називали "центрами", "лабораторіями", "секторами", а їх працівників – "лаборантами" чи "техніками". І ще одне – десятки тисяч експонатів, які зберігалися в таких музеях по всій Україні (тільки в нашому музеї близько 20 тисяч експонатів!), не мали офіційно затвер­дженої відповідальної особи за їх зберігання.

Нашу боротьбу за права музеїв вишів ми проводили в Міністерстві освіти і науки, дійшли до розгляду в Комітеті Верховної Ради України. На засіданні Комітету наші поправки до Закону України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти" були прийняті і внесені на засідання Верховної Ради. Після першого, а потім другого читання Закон було прийнято. За це рішення проголосувало 326 народних депутатів. Нині Закон перебуває на підпису у Президента, а Кабінету Міністрів України доручено впродовж трьох місяців розробити заходи щодо його реалізації.

Закон визначає статус музеїв закладів вищої освіти, захищає права їх  працівників і створює умови для належного захисту музейних колекцій та  розвитку музейної справи, а також уніфікує термінологію в Законах України "Про вищу освіту" та "Про музеї та музейну справу". Так, згідно з Законом, сотні музеїв у закладах вищої освіти тепер отримали шанс стати легальним структурним підрозділом, мати власні приміщення і за­кріплене фінансування. Закон повернув право на професію сотням музейних фахівців, які самовіддано збирали, зберігали, вивчали колекції музеїв ЗВО. Тепер нарешті вони можуть бути офі­ційно призначені на посади директорів і наукових співробітників музеїв, адже ці посади будуть додані до закріпленого у законодавстві переліку посад науково-педагогічних кадрів з відповідним переліком прав. З прийняттям закону навчальні заклади отримали можливість планувати розвиток своїх музеїв, перетворювати їх на візитівки та успішний публічний простір, як це відбувається скрізь у світі.

Шість років тому наш музей при КПІ ім. Ігоря Сікорського в межах заходів з децентралізації отримав подвійне підпорядкування: як структурний відділ Київської міської державної адміністрації і як відокремлений структурний підрозділ університету. Тепер, після прийняття Закону і відповідних документів МОН, ми закріпимо статус музею закладу вищої освіти, забезпечимо захист прав його працівників. Крім того, буде створено умови для належного захисту музейних колекцій і подальшого розвитку музейної справи в університеті.

Не можу не згадати про те,  що протягом усіх років існування музею Київської політехніки він постійно відчував всебічну підтримку університету, а особливо ректора Михайла Згуровського і проректора з наукової роботи, а нині голови Вченої ради КПІ Михайла Ільченка.

– Наприкінці нашої розмови розкажіть трохи про роботу музею під час карантину.

– Протягом серпня у нас було близько 900 відвідувачів – це одиночні відвідувачі та  делегації – все з дотриманням карантинних вимог. Від різних організацій нам надходить багато пропозицій про співпрацю (спільні програми, заходи тощо). Беремо участь у проєктах Українського культурного фонду.